WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вади вимови звуків „Л”, „Ль”, „Р” „Рь” та методика їх подолання - Реферат

Вади вимови звуків „Л”, „Ль”, „Р” „Рь” та методика їх подолання - Реферат

показані дії. Якщо використовуються інші звуки, учневі пропонують протяжне вимовляти голосний а (о, й, у} ' одночасно кінчик язика притискувати до верхніх зубів (або прикусувати зубами). Автоматизація в цих випадках починається із закритих складів (ал, ол...), якщо даний спосіб не ефективний; можна використати для вироблення правильної артикуляції приголосний б. Учень повинен кілька разів підряд вимовляти звук б і просовувати одночасно язик між зубами. Утворюється сполучення бл. Потім язик треба перевести між зуби і, нарешті, за зуби.
Губно-губна вимова л або заміна його звуком у усувається після того, як дитина усвідомить відмінність у положенні губ при правильній вимові і у ви-падках неправильної, що проявляється в надмірній активності губ. У даному випадку більш ефективний спосіб постановкизвука л від голосного а. Важливо, щоб учень навчився робити зімкнення кінчика язика і верхніх зубів при відкритому роті (положення звука а) і, не змінюючи положення губ, вимовляти склади ла, ал лише язиком. Автоматизацію звука л у цих випадках краще проводити в сполученні з губними й губно-зубними приголосними (алпа, пла, алфа, фла). У випадках заміни звука л м'яким л рекомендують починати роботу з навчання відтворювати сідлоподібне положення спинки язика. Для цього треба загнути кінчик язика на верхню губу з подальшим видихом повітря по бокових краях язика. Потім пропонується аналогічна вправа, але кінчик язика загинається вже на верхні зуби. Після засвоєння цього положення кінчик язика переноситься в ротову порожнину (за зуби).
Можливий І такий спосіб, коли з учнем попередньо опрацьовують звук л'', навчають відчувати положення язика, напруження м'язів, а потім протистав-ляти йому артикуляцію л, при якій напруження м'язів ослаблюється, кінчик язика опускається нижче. Цей спосіб вимагає більшої активності учня.
Можна сформувати правильну вимову звука л механічним способом. При цьому сідлоподібну форму ^зика утворюють за допомогою палички, джгутика, робленого з стерильної вати. Для подолання вади звука л', яка проявляється у заміні його звуком й,треба максимально активізувати діяльність учня. Разом з учнем необхідно проаналізувати положення кінчика язика під час вимови звука й. Слід звернути увагу дитини на те, що при вимові й він змикається з нижніми зубами.
ЗВУКИ р, р'
Звук р -- твердий, передньоязиковий, альвеолярний, вібрант (дрижачий), сонорний. Звук р' - м'який парний звука р.
При артикуляції звуків р' (мал. 2) губи й зуби набувають положення наступного голосного. Широкий напружений кінчик язика вібрує в по-вітряному струмені (відбувається зближення кінчика язика та альвеол). Бокові краї язика зімкнені з верхніми кутніми зубами. М'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину. Голосові зв'язки вібрують. При творенні м'якого звука р кінчик язика опускається і вібрує біля верхніх різців, а передня частина спинки язика наближається до твердого піднебіння. Відчувається більше напруження м'язів. Рот розтягується у посмішку.
Мал.2 Артикуляція звука р.
Вади вимови звуків р, р' поширені. Характер вад різноманітний. Частіше зустрічаються вади положення органів артикуляції. Найпоширенішим випадком спотвореної вимови є гаркава вимова. Вона виникає внаслідок неправильного положення язика: кінчик опущений до нижніх зубів, пасивний, а задня частина спинки язика піднімається вгору і утворює вузьку щілину з м'яким піднебінням. Повітря, що проходить крізь щілину, викликає вібрацію м'якого піднебіння або язичка. Можливі випадки двогубної вимови (з вібрацією губ і без неї), бокової, або щічної (кінчик язика наближається до щоки і вібрує разом з нею). До спотвореної вимови відносять і ті випадки, коли замість звуків р, р' чується нечіткий звук, що може нагадувати фрикативний приголосний г або голосні й, у,
Часто звуки р, р' замінюються звуками л, л', а в, д, г та ін.
Характерними ознаками правильної артикуляції звуків р, р' є вібрація кінчика язика, піднятого верхніх альвеол (коли вимовляється р) або верхніх зубів (при вимові р'). При цьому рот дитини має бути відкритим настільки, щоб кінчик язика міг вільно дрижати. Забезпечує дрижання кінчика язика інтенсивний струмінь повітря, що видихається крізь вузьку щілину між кінчиком язика і верхніми альвеолами або зубами.
Перед початком роботи учень повинен повторити назви таких органів: кінчик язика, верхні зуби, альвеоли, тверде піднебіння, нижні зуби (якщо гаркава вимова), бокові краї язика (у випадку бокової вимови) і вміти показати ці органи за словесною Інструкцією на схематичному зображенні артикуляційного апарату чи муляжі. Потім треба навчити дітей відтворювати та контролювати такі елементи правильної артикуляції:
а) наближення кінчика язика до верхніх альвеол (положення язика подібне до положення під час вимовляння звука д);
б) зберігаючи утворене положення, видихувати повітря через щілину, утворену між кінчиком язика і верхніми альвеолами.
Про оволодіння елементами артикуляції звука р свідчить уміння утримувати кінчик язика біля альвеол, утворювати з ними щілину та контролювати це положення на основі м'язових відчуттів.
Найефективнішим способом вироблення правильної артикуляції звуків р, р' є формування вимови фрикативного (без виразної вібрації) звука. Для цього логопед пропонує відтворювати засвоєне раніше положення язика (кінчик язика біля верхніх альвеол) і видихати повітря через щілину між кінчиком язика та альвеолами з додаванням голосу. У цьому випадку звук повинен нагадувати дзижчання мухи (середній звук між дз і дж),
Важливо уміти контролювати на основі м'язових відчуттів положення кінчика язика та своєрідне звучання. Після вироблення такого вміння можна переходити до вимови відкритих складів, в яких замість р дрижачого вимовляється фрикативний звук. Зразок такої вимови повинен дати логопед. У дитини такий звук утворюється лише тоді, коли правильно відтворюється положення язика.
Потрібна вібрація кінчика язика виникає мимовільно, внаслідок сполучення фрикативного р з іншими приголосними (я, б, к, г). Сполучення пра, бра, кра, гра вимовляються так, щоб чітко артикулювалися всі звуки. Склади із
Loading...

 
 

Цікаве