WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика викладання народознавства у школі - Курсова робота

Методика викладання народознавства у школі - Курсова робота

кочівниками відстоювали вони своє право на життя, на існування. Тому турки, татари, а також і поміщики називали цих волелюбних людей "харцизами" (розбійниками). Їх притулком і місцем поселень (зимівниками) були численні долини степових річок, байраки та балки, за окремими з яких з XVI ст. закріпилась назва "харцизьких".
Про участь козаків у заселенні земель міста Донецька в "Історії міст і сіл ..." коротко повідомляється: "Заселення території нинішнього міста почалося наприкінці XVII ст., коли у верхів'ях ріки Кальміусу, на її правому березі, в урочищі Олександрівці осідали зимівниками і хуторами січовики-запорожці разом зі своїми сім'ями і наймитами. Нижче по Кальміусу запорожець Мандрика заснував зимівник - Мандрикіне".
Далі, за свідченнями з цьго ж джерела, на захід, тобто на шляху до річки Самарки, над річкою Вовчою, що впадає в Самару в Дніпропетровській області, січовики збудували пристань для запорізьких човнів, якими плавали в Азовське море. Там же, в зимівниках, мешкали веслярі та козацька сторожа. Пізніше на цих місцях виникли села Андріївка й Олексіївка (Велико-Новосілківський р-н).
Для поглиблення знань школярів про наш край часів Морозенка та Супруна може бути проведена екскурсія до міста Селидового. Там, на березі річки Солоної, на місці запорізького сторожового поста, в наш час встановлено комплекс пам'ятників козакам-запорожцям, які протягом кількох століть стояли на сторожі рідної землі, попереджаючи татарські та турецькі напади на Україну зі сходу та з півдня.
Важливо заглибити школярів і в жанрові особистості історичних пісень та дум. Історичні пісні - це твори, що називаються у фольклористиці поетичним літописом українського народу, в якому важливу роль відіграють не стільки факти, скільки висвітлення їх з точки зору самого народу. Історичні пісні є сюжетними творами, в яких описується конкретна подія чи певний епізод; їм притаманна вигадка, але не має фантастичних сцен. У піснях цього жанру розкривається психічний стан героїв, змальовується зовнішній вигляд. Важливо для сприймання історичної пісні почути її в музичному супроводі. Методика вивчення фольклору стверджує, що жодне читання, яким би майстерним воно не було, не може замінити пісні в її природному звучанні.
Розглядаючи жанрові особливості думи "Про втечу трьох братів з Азова", вчитель зверне увагу учнів на епічні та лірико-епічні елементи у творах цього жанру, на їхній соціально-побутовий зміст, на особливості виконання їх речетативом під супровід бандури, кобзи, ліри.
У бесіді про зміст думи з'ясуємо її епічний та ліричний характер. Епічність думи полягає в об'єктивному зображенні братів, показі їхніх взаємовідносин у різних життєвих ситуаціях. Термін "епічний" вживається інколи в значенні "величаво-спокійний", "безпристрасний". Саме такою є розповідь в аналізованій думі "Про втечу трьох братів з Азова".
Ліризм розповіді відчувається в емоційності та схвильованості настрою, який супроводжує поведінку двох старших та молодшого братів. Вони втікають з турецької неволі і мріють дістатись до "християнських городів", "до річки Самарки", до батька до матері. Ці мрії героїв твору свідчать про ліричну спрямованість розповіді.
Характерними для дум і пісень є постійни епітети. Так, у тексті історичних пісень та аналізованій думі учні знайдуть слова, які є постійними епітетами: кінь - "сивий", військо - "буйне", віра - "чужа, бусурманська", поле - "чисте", шляхи - "широкії, розхильні", сльози - "дрібні". Також учням слід знати, що роль постійних епітетів в історичних піснях та думах не зводиться до змалювання конкретних індивідуальних рис персонажів, а є своєрідним поетичним визначенням, здатним викликати позитивне чи негативне ставлення до зображених явищ.
На прикладі різних варіантів думи "Про втечу трьох братів з Азова" учні засвоюють поняття про варіативність побутування творів усної народної творчості. В одному з варіантів думи розповідається про повернення старшого і середнього братів до батька й матері та про загибель на Савур-Могилі молодшого, покинутого ними. В іншому варіанті старші брати гинуть від турків біля річки Самарки.
У фольклорі, де твори побутують в усній формі, переходячи від одного виконавця до іншого, елементи сюжету змінюються. Дослідження різних варіантів допомагає учням глибше зрозуміти історію створення пісень та дум.
При можливості додаткового часу на вивчення теми "Савур-Могила в усній народній творчості" вчитель може ознайомити учнів з переказами та легендами, в яких згадується Савур-Могила. Це такі твори, як "Савур-Могила", "Де бере чумаків біс" (див. Зб. "Савур-Могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини". К.,1990 р.). Поруч з легендами та переказами варто розглянути зміст і поетику чумацьких пісень, відтворення в них гіркої чумацької долі. Тут вчителям допоможе нарис з посібника "Таємниця духовного скарбу", в якому на матеріалі записаних на Донеччині чумацьких пісень розглядаються їхні жанрові особливості.
Підсумком уроку (або уроків) будуть висловлені вчителем й учнями думки про те, що в усній народній творчості знайшло місце відображення нашого донецького краю як невід'ємної частки всієї України. В образах запорізьких козаків, славної Савур-Могили втілено прагнення українського народу до свободи і незалежності. В чумацьких піснях та легендах відтворено одну з поетичних і разом з тим важку сторінку побуту чумаків.
Додаткова література для вчителя: Данилевський Г. Чумаки: Художньо-документальний нарис.-К.,1992; Мишанич С.В. Програма "Фольклор України" для учнів 8-9 класів //(Проект програм та методичні рекомендації факультативного курсу середньої загальноосвітньої школи. -К.,1991; Народні пісні в записах Івана Манжури.-К.,1974; Песни и сказы Донбасса.-Донецк, 1969; Савур-Могила. Легенди і перекази Нижньої Наддніпрянщини.-К., 1990; Оліфіренко В.В., Пустова Ф.Д. Таємниця духовного скарбу. Із популярного народознавства.//Донбас, 1994.-No1-6. Пустова Ф.Д. До вивчення фольклору в школі//УМЛВШ, 1979.-No8.
4. ВИВЧЕННЯ ЗВИЧАЇВ ТА ОБРЯДІВ
Перш ніж звернутись до питань методичного забезпечення цієї теми, з'ясуємо принципи і найголовніші методичні засади вивчення звичаїв, обрядів та вірувань у межах народознавства як шкільного предмета.
Українська обрядовість відповідає виробничій, громадській і сімейній сферам життя селянина. В основі перебігу свят та обрядів покладено трудовий сільськогосподарський календар, який визначав життя хлібороба.
Звичаї та обряди передавались з роду в рід, повільно змінюючись під впливом різноманітних чинників суспільного життя. Коли на нашу землю прийшло християнство, нова церква використала давні звичаї дохристиянської доби, щоб сполучити їх з новою вірою. Проблема стосунків християнства і народної обрядово-звичаєвоїтрадиції трактувалася в радянській науці однозначно як конфронтаційна. Такого тенденційного коментування сьогодні потрібно уникати, наголошуючи натомість на взаємозбагаченні християнської і народної обрядовості на шляху до благословення людської праці,
Loading...

 
 

Цікаве