WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика викладання народознавства у школі - Курсова робота

Методика викладання народознавства у школі - Курсова робота

уснопоетичної творчості, як народна драма. З народним епосом знайомляться десятикласники. В одинадцятому класі за однією з чинних програм пропонується вивчати зразки народнопоетичної творчості на сучасному етапі її розвитку.
Вивчення усної народної творчості не повинно обмежуватись уроками літератури. За нині діючими навчальними планами уже кілька років у межах шкільного компоненту рекомендується вивчення окремого курсу з фольклору, який забезпечується кількома рекомендованими Міністерством освіти програмами. На уроках народознавства вивчення фольклору йде в кількох напрямках.
По-перше, окремі фольклорні твори вивчаються як самодостатня цінність з їхніми жанровими особливостями. Це, наприклад, при вивченні таких тем: "Дитячий фольклор: забавлянки, заклички, веснянки, дражнилки, небилиці", "Казки, легенди", "Прислів'я, приказки, загадки" та ін.
Розглядаючи з учнями жанри фольклору безвідносно до етнографічних картин чи сцен (весілля, календарні обряди та ін.), вчителі народознавства використовуватимуть знання учнів з усної народної творчості, засвоєні ними на уроках літератури.
По-друге, твори фольклору розглядатимуться у зв'язку з певною етнографічною дією вже не як окремий жанр, а як супровід дії, як частина етнографічного обрядового явища. Так можуть вивчатися теми: "Хліб у народних звичаях, традиціях, обрядах", "Обряд Обжинок. Пісні та вірші про хліб", "Народні ігри", "Свято зустрічі весни. Весняні хороводи, пісні, гаївки" та ін.
По-третє, на уроках народознавства вивчення фольклору, певним чином пов'язане з краєм, де живуть учні. Теми цих уроків формулюються таким чином: "Читання легенд, переказів, оповідей про походження назв міста (села)", "Народні ігри в моєму селі", "Казки нашого краю", "Прислів'я і приказки в моєму селі", "Наш край у піснях, думах і легендах".
Акцентуючи увагу на народній творчості свого краю, вчителям необходідно дбати про розуміння школярами національної цілісності українського народу. Переконливим прикладом цього може бути той факт, що побутуючі в їхньому краї твори усної народної творчості зустрічаються і в інших місцевостях України. Один з таких популярних творів - пісня "Їхали козаки із Дону додому" - є яскравим прикладом цілісності українського фольклору: її співають майже в усіх регіонах нашої держави (див. Додаток).
Шкільна практика свідчить, що з 7 класу можна проводити фольклорно-етнографічну практику для поглиблення уявлень школярів про багатства духовних надбань народу.
Для цього учні групами або поодинці, разом з учителем записують фольклорні твори різних жанрів. Кожен твір потрібно фіксувати на окремому аркуші (бажано на магнітофонну стрічку), обв'язково зазнаючи дату запису, адресу, ім'я та вік інформатора. Не можна редагувати мову фольклорного твору. Якщо пісня обрядова, записувати обряд потрібно повністю (гру, танець). Етнографічний матеріал (описи житла, одягу, звичаїв та обрядів) слід робити за тими самими принципами. Одночасно бажано збирати для шкільного музею речі побуту,твори мистецтва, фотографії.
Дещо детальніше зупинимось на питаннях вивчення творів усної народної творчості, які певним чином пов'язані з нашим краєм, відображають географію та історію Донбасу.
До творів, в яких відображено картини та деякі сторінки історії нашого краю, належать пісні про козацьких лицарів, охоронців рідної землі Морозенка та Супруна. У цих уснопоетичних творах події відбуваються біля Савур-Могили, героїчної часточки української землі, за яку полягли у боротьбі з турками-татарами славні козаченьки. З Савур-Могилою пов'язана доля і героїв думи "Про втечу трьох братів з Азова". Тему одного з уроків, наприклад, можна визначити так: "Савур-Могила в усному народному слові".
У залежності від віку школярів (середні чи старші класи) зміст уроку може бути скорегованим на ширше чи вужче висвітлення історії цих земель, поетики досліджуваних жанрів усної народної творчості. Так, в середніх класах достатнім буде з'ясувати зміст пісень, скласти план до характеристики Морозенка, визначити на карті місце знаходження Савур-Могили та маршрут втечі з Азова трьох братів. У старших класах треба зверутись до історії земель східної України, приділити увагу поетиці історичних пісень, дум, чумацьких пісень та переказів. Бажано розглянути зміст думи "Про Сірчиху Іваниху" (тут розповідається про місто Тор - нині Слов'янськ) та "Про отамана Сингура" (це остання побутуюча в усному народному мовленні дума, записана у 1969 році студентом Віктором Тютюнником в Красноармійському районі).
Ведучи розмову з учнями про зображення в усному народному слові Савур-Могили, слід наголосити на тому, що ця георафічна точка на карті України характеризується історичною конкретністю і не може розглядатися як будь-яка висока могила в Україні. Про це свідчить ряд історичних документів і головне той факт, що тільки на карті Донеччини існує назва "Савур-Могила" для позначення географічного підвищення на сході області, біля ріки Міус. Бажання перенести цю назву на інші землі є лише свідченням високої популярності Савур-Могили в народі, перетворення її власної назву у загальну, у символ героїчної і беззавітної боротьби за рідну землю. Саме тут знаходять відпочинок втікачі з азовського полону, повертаючись у рідний край "на ясні зорі, на тихі води".
Складаючи з учнями план характеристики Морозенка, вчителю слід відзначити такі риси народного героя, як відданість народу, рідній Україні, сміливість у боротьбі проти ворогів, які карають Морозенка на Савур-Могилі. Вони
Поставили Морозенка
На Савур-Могилу:
"Дивись тепер Морозенку,
Та на свою Україну!"
Щоб уявлення про шлях втечі трьох братів з Азова в Україну до "річки Самарки", "В городи християнські До отця, до матки у гості..." були конкретними, а знання про рідний край глибшими, учням неохідно "прокласти" на карті шлях цієї втечі від міста Азова (Ростовська область Росії) до Савур-Могили і далі через землі таких сучасних міст, як Сніжне, Торез, Шахтарськ, Харцизьк, Макіївка, Донецьк, Ясинувата, Селидове, Красноармійськ. У Дніпропетровській області шлях до річки Самарки пройде через селище Петропавлівку, давнє запорізьке поселення.
Поглибити знання учнів про історію перерахованих населених пунктів вчитель зможе, використавши на уроках народознавства "Історію міст і сіл Української РСР" (Донецька область"), працю П.І. Лавріва "Історія південно-східної України" та інші джерела. Так, про перших засновників міста Харцизька в "Історії міст і сіл..." розповідається: "З XV по XVIII ст. ця територія була під владою залежного від султанської Туреччини Кримського ханства; тут подекуди траплялись кочовища ногайців та інших племен.. І от сюди, в межиріччя Кальміусу й Міусу, на необжиті землі "Дикого поля", рятуючись від кріпацької неволі та утисківпоміщиків, тікали сотні волелюбних і знедолених селян. Тут, поблизу південних кордонів Російської імперії, між Доном і Запорізькою Січчю, знаходили собі притулок найнепокірніші представники козацької вольниці. В суворій боротьбі з
Loading...

 
 

Цікаве