WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика викладання народознавства у школі - Курсова робота

Методика викладання народознавства у школі - Курсова робота

вогні, -
Я скіфський цар, лежу в дніпровських Геррах,
І стугонять століття по мені.
Колись цю річку звали Бористеном,
А Скіфією всі оці краї.
Як пахли по степах тоді нестерпно
Кочівкам осінні кураї !..
Гай, гай!.. Все так. Колись я був тут юним,
Ходив на бій, поїв коня з ріки...
Мов сон, пройшли сармати, готи, гуни,
Авари, печеніги, кипчаки.
Чиї тепер там кроки землю будять?
Яка зійшла над обрієм доба?
Я міцно сплю, тримаючи на грудях
Тяжінь високовольтного стовпа.
Над ним гудуть вітри в сталевих струнах,
Під ними землю крає чересло.
Крізь мене йдуть в світи пекельні струми,
Чоло ж моє колоссям поросло.
І хай сівач з блакитними очима
Ще тричі вищих обширів сягне,-
Це наша з вами спільна Батьківщина,
Бо як ви з неї вирвите мене?
Бо хто вам майбуття з минулим зв'яже,
І хто навчить любити ці кряжі,
Коли і він зі мною поруч ляже,
Три кроки не дійшовши до межі?
А гуси знов гелгочуть на озерах,
І пахнуть медом плавні навесні!..
Я скіфський цар, похований у Геррах, -
Мій спис і меч, і кінь мій при мені.
Читанням та коментуванням цього вірша вчитель завершує тему стародавньої, "доукраїнської" історії наших земель і переходить до держави Київської Русі, яка виникла в кінці першого тисячоліття, і землі якої простяглися від Дунаю до древнього Танаїсу - Дону. Через наш край проходили торговельні й військові шляхи Київської держави. Тут, між степом і морем, часто точились запеклі битви русичів із загарбниками. Про одну з таких сутичок розповідається у видатному творі давньоруської літератури "Слово о полку Ігоревім". (Матеріали про цей твір дивіться в посібнику з літературного краєзнавства "Дума і пісня" (журнал "Донбас", 1993. 5)).
Менш доступним для вчителів є матеріал про битву на річці Калці - притоки Кальміусу - руських воїнів з монголо-татарами. Битва ця відбулася у травні 1223 року десь недалеко від сучасного Маріуполя. Ось короткий переказ подій майже
сімсот сімдесятирічної давності.No
У 1220 році татарський воєвода Субутуй пішов на Північний Кавказ. Проти ньго об'єднались половці та інші кавказькі племена. Субутуй умовив половців не воювати проти
___________
No Виклад подій подається за роботою М. Грушевського "Історія України-Русі", т.11.
нього і знищив знесилених цим інші племена ясів, черкесів та ін. А потім розбив і половців вже самих на Подонні (1222 р.)
Половці тоді звернулись до своїх сусідів руських князів, прохаючи у них помочі. Останніми часами князі жили з половцями у згоді. Мстислав Удатний був одружений з донькою половецького князя Котяна. Руські князі зібрали військо з усієї України й пішли у глибокий степ шукати татар.
У Києві перед тим відбувся княжий з'їзд, де були "старійшини в руській землі" - три Мстислави: київський, галицький і чернігівський та "молодші князі": Данило Романович, Михайло Всеволодович з чернігівської лінії. Вони вирушили в похід.
По дорозі до війська кілька разів прибували монголо-татарські посли, вмовляючи їх не вступати у битву за половців, яких вони вважали своїми слугами чи навіть рабами. Але руські князі їх не послухали, навіть повбивали послів.
Знищивши по дорозі передові монгольські загони і забравши багато їхніх стад, князі заглибились далеко у степ, - йшли вісім днів (від дніпровських порогів - там було місце збору) і з головними силами татар зустрілись над річкою Калкою.
Та похвальна солідарність руських князів не була дотримана до кінця, і в рішучий момент між старшими князями - трьома Мстиславами сталася незгода, "котра велика". Через це Мстислав галицький не попередив інших князів про
наближення монголів і розпочав з ними битву сам, перейшовши Калку з Данилом і декотрими іншими українськими князями. Битва спочатку йшла добре. Але союзники-половці раптом почали втікати під навалою монголів, зчинивши колотнечу у руському війську. Почалася велика паніка, і русичі почали тікати до Дніпра.
Тільки Мстислав київський, що своїм табором зайняв зручну позицію на горі над Калкою, не рушив з місця. Цей князь застосував для оборони один спосіб, який згодом став популярним у козаків-запорожців: навколо пагорба колом було поставлено вози "Угоши город около себе в колєх", - писав літописець. Довго б міг так князь боронитись, але від татар прийшов посередник - воєвода бродників (слов'янське плем'я), які були в монольському війську, Плоскиня і поклявся на хресті, що монголи їх не чіпатимуть. Але тільки руські воїни здались у полон, монголи задушили їх, поклавши під дошки, на яких сіли обідати. Табір Мстислава було зруйновано, людей усіх побили.
Тікали русичі, переслідувані монголами, аж до Дніпра. Через Дніпро цього разу монголи не наважились переправлятись, а повернулися на Київську Русь у 1239 році, спустошивши її дощенту.
У коментарях до цієї розповіді необхідно наголосити на тому, що події, зображені тут, відбувалися на півдні Донеччини, і землі ці були постійно в колі інтересів Київської держави.
Подальший перебіг історичнних подій на землях Донбасу був пов'язаний з героїчною боротьбою запорізького козацтва з турецькими та татарськими загарбниками (південь Донецької та Луганської областей), з утворенням на північному сході України автономної Слобожанщини, до складу якої входили північні райони наших двох областей.
Ілюстрацією до історичних подій цьго періоду є матеріал двох розділів "Таємниці духовного скарбу" про історію Донбасу та фольклор. Героїчна боротьба українського козацтва, як слобожанського, так і запорізького, стають переконливим свідченням споконвічної приналежності Придінців'я до України.
Рекомендуємо вчителям для більш глибокого осмислення теми такі праці: Геродот. История. Перевод Г.А. Стратоновского.-Л.,1972, Кавказ и Дон в произведениях античных авторов.-Ростов-на-Дону;1990; Пирко В.А., Кобыляков Н.М. Методические рекомендации по теме "Наш край" в VII-VIII классах (для учителей истории).-Донецк, 1988; Грушевський М. Історія України-Русі: в 11 т. 12 кн.-К., 1991.
3. УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ НА УРОКАХ НАРОДОЗНАВСТВА
Уснопоетична творчість посідає особливе місце в інтегрованому курсі народознавства. З нею пов'язані обрядовість і вірування. Фольклорні паралелі є відчутними у творах народного мистецтва. Багатогранна, мудра і глибокопоетична творчість народу, її гуманістичний пафос стали основою української художньої літератури, національного театру, музики і професійного образотворчого мистецтва.
Вчителям народознавства необхідно знати, що основи фольклорних знань школярі засвоюють на уроках української літератури з п'ятого по одинадцятий клас. Згідно з програмами в системі літературної освіти школярі у 5 класі вивчають народні казки, перекази, легенди, прислів'я, приказки та загадки, у 6 класі - жанрові особливостінародної пісні, анекдоти, у 7 класі діти знайомляться з народними думами і баладами. У восьмому класі предметом уваги школярів стає народна лірика, у дев'ятому - учні опановують таким складним жанром
Loading...

 
 

Цікаве