WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика викладання народознавства у школі - Курсова робота

Методика викладання народознавства у школі - Курсова робота

Риму, де була творчо використана місцевими майстрами, які своїм спорудам надали оригінальної форми.
Церкви на Русі поділялися здебільшого двома рядами колон на три частини, які відповідали трьом заокругленням - апсидам. Траплялися і два поперечні ряди колон. Над серединою церкви підносилася найбільша баня, поруч з якою були найчастіше дві менші бані (трибанна церква); рідше будувалися п'ятибанні, ще рідше дев'ятибанні церкві. Бані мали округлі, еліпсоподібні, або гранчасті форми. Скромніші церкви були однонавні з різбленими порталами, вівтарними перегородками, мозаїчними підлогами і фресками на стінах, окрасами ікон золотом, сріблом та дорогоцинним камінням. Галицько-волинська сакральна архітектура княжих часів відрізнялася деякими перейнятими з Заходу деталями, що її наближало до архітектури Чернігова, аніж до київського церковного будівництва.
Хоча перші церкви на Русі і зводились грецькими майстрами, вони мали помічників із місцевого населення, а в документах XII і XIII століть зустрічаються відомості про місцевих архітекторів (Мілоніг, Олешко). Історію створення Софійського собору у художній формі відтворив відомий український письменник Павло Загребельний, зобразивши у романі "Диво" творця Софії русича Сивоока.
Високий рівень розвитку архітектури княжої Русі мав вплив на північні провінції Київської держави (Псков, Новгород, Суздаль, а пізніше і на Москву), впливи також сягали й на Білорусію та Польщу.
Після зруйнування Києва монголо-татарськими військами в Україні занепадає кам'яне церковне будівництво, правда, у менших об'ємах воно зберігається на західних землях. Однак і в ці смутні часи витворювались нові архитектурні форми. Візантійсько-київські традиції попередньої доби далі продовжували визначати зовнішній вигляд та інтер'єр будівель, а впливи італійської готики надавали новим спорудам більшої легкості й динаміки. Це видно на прикладах церкви Різдва Христового в Галичі (кінець XV ст.) і в Межирічі на Волині (XV ст.); обидві збудовані з тринавним фундаментом старокняжих часів, але одночасно з готичними луками. Чисто готичний стиль відомий тільки з римо-католицьких костьолів.
У ці неспокійні для України часи з'являються церкви оборонного, фортечного вигляду. Найвідоміша з них - Покровська церква-фортеця у Сутківцях на Подолі (1476). Аналогічних форм набрав і збудований у ті часи Межигірський монастир біля Острога.
Набагато пізніше, вже на початку XIX-го століття, аналогічна церква-фортеця була збудована на Донеччині в селі Ясинівці біля Макіївки. ЇЇ освятили в ім'я чудотворця Миколи у 1811 році. Залишається нез'ясованим: навіщо було надавати Божому дому вигляду фортеці у мирних донецьких степах, коли вже давно припинились напади татар і турків на Україну. Можливо, така форма була наслідком бажань селян Ясинівки, що переїхали сюди з Поділля і привезли з собою в пам'яті образ церкви у Сутківцях.
Наступна доба архітектурного розвою України (XV-XVI ст.) пов'язана з ренесансом, тобто відродженням античного стилю в будівництві. Новий стиль дав врівноважені композиції, продумані форми. Найвищі досягнення українського ренесансу зосереджуються в Трисвятительскій каплиці (1578) і Братскій церкві (1591-1629) у Львові. Хоча й проектовані італійськими майстрами, ці споруди виведені у типово українських формах трибанної церкви, чудові деталі й різьби виконувались місцевими майстрами. На кінець цієї доби припадає будівництво П'ятницької церкви у Львові (1643-1645) і церкви гетьмана Богдана Хмельницького в Суботові (1656).
Доба барокко припадає на XVII-XVIII століття, на часи відродження української державності. Барокко - мистецький напрямок, що характеризується примхливими формами та декоративною пишністю. Виник в Італії, швидко прийнявся в Європі. В Україні з'являється у першій половині XVII століття. Поєднання згодом з місцевими традиційними будівельними елементами дало блискучий результат - т. зв. "козацьке барокко".
Архітектори використовували як традіційне мурування, так і дерев'яне будівництво церков. Особливо тоді полюбились тридільні й п'ятидільні будівлі з трьома чи чотирма банями. Форми верхів досягають високомистецької довершеності. Для декорування деталей майстри використували мотиви народного орнаменту.
Поєднання українських будівельних елементів з барокко помітне в будівлях Києво-Печерської Лаври. До цього періоду українського барокко належить трибанний Покровський собор у Харкові (1689), а також Миколаївська церква (кінець XVII ст.) Святогірського монастиря на Донеччині. Мистецтвознавець В. Січинський так оцінює виражену в камені бароккову красу: "Цей уповні самобутній тип будов був вироблений давньою культурою українського будівництва, що кожна з таких церков являє собою перлину архітектури в розумінні як гармонійної, логічної композиції, так і окремих пластично розвинених та притому лагідних форм і деталей". Доповнимо, що для східних земель України такі церкви набирали символічного значення нескореності українського народу, відданості традиціям предків.
Далі у другій половині XVIII століття, на зміну важким і громіздким формам, які почали превалювати в барокко, приходить легке, делікатне й граціозне прибранство ажурних прикрас, які стають ознакою нового стилю рококо. Зразками таких будов є Софіївська дзвіниця (закінчена в 1748 р.), Андріївська церква (1747-1767) і Лаврська дзвіниця (1736-1764), яка має висоту 93 метри і відзначається своєю майстерною композицією з колонадою на кожному поверсі.
З часів класицизму в архітектурі будівельний рух в Україні слабне. Причиною тому є скасування української автономії: зникають Гетьманщина, Слобідська Україна, знищується Запорізька Січ, а натомість постають волею російських царів провінційні російські губернії з беззастережним підкоренням центральній московській владі. Проекти нових будівель надсилаються з Москви й Петербурга, а наказом 1800 року московською владою забороняється будувати церкви в українському стилі.
В основі класицизму були регулярна система у забудові міст, стриманність і простота форм, наслідування художніх зразків античності. Зразком такого будівництва є Володимирський собор у Києві, Благовіщенський собор у Харкові. У нас на Донбасі, до цьго часу зберігся цікавий пам'ятник тієї епохи - церква Великомученика Георгія (1792 р.) біля села Олександро-Шультине Костянтинівського району. Це хрестоподібна у плані споруда, у центральній частині якої розміщені пілони, на які спирається великий барабан з круглими вікнами та баня. Три входи до церкви виділені портиками дорійського ордера, в інтер'єрі - спарені коінфські колони, частково збереглисярозписи. Церква в Олександро-Шультиному побудована в стилі родоначальника класицизму Палладіо де Гондола (1508-1580). Його визначною класичною спорудою є "Вілла Ротонда", яка знаходиться у м. Віченцо (Італія). Архітектором, який будував її український варіант, запозичено у великого італійця конструктивні й декоративні принципи.
До цього архітектурного стилю належать і церкви Михайла Архангела (1787 р.) у
Loading...

 
 

Цікаве