WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика викладання народознавства у школі - Курсова робота

Методика викладання народознавства у школі - Курсова робота

вишивки слугують и обласні крєзнавчі музеї Донецька і Луганська.
6. ЦЕРКОВНА АРХІТЕКТУРА Й УРОКИ НАРОДОЗНАВСТВА
Серед напрямків народознавчих досліджень важливе місце належить архітектурі як виразниці соціальних ідей та естетичних смаків народу. Архітеатура, - стверджують вчені, - галузь людської діяльності, що характеризує рівень розвитку продуктивних сил, характер виробничих відносин, рівень технічних знань. І разом з тим архітектура може дати уявлення про особливості культури, художні смаки та естетичні ідеали суспільства (Ю.А. Асєєв).
Церковна архітектура займає особливе місце в будівництві, бо з найдавніших часів впливає на естетичні смаки народу. Споконвіку центром українського міста і села були церковні споруди, з якими практично пов'язана вся обрядовість з часів, коли християнство прийшло на Русь-Україну. Поволі наше суспільство починає цікавитись сакральною архітектурою: роллю різноманітних зовнішніх прикрас і внутрішнім оздобленням храмів. Люди вже розуміють, що кожна церковна споруда несе в собі, крім естетичного змісту, ще й історичні відомості, є частиною нашої національної пам'яті.
То ж яких напрямків вивчення церковної архітектури потрібно дотримуватись на уроках народознавства? Якими повинні бути ці заняття щодо методики їх проведення?
Спираючись на основні принципи предмета, визначимо, що ознайомлення з сакральною архітектурою потрібно вести у двох планах: по-перше, розкрити школярам історію церковної архітектури України в контексті розвитку європейської архітектури, ознайомити учнів з найвидатнішими досягненнями народного генія, що становлять національну гордість і є його святинями, а по-друге, розкрити стильові особливості церков свого краю (села, міста, області).
Оскільки сьогодні немає широкодоступних джерел з питань історії церковного будівництва, то пропонуємо вчителям невеликий екскурс до джерел цього давнього виду людської діяльності.
Слово "церква" походить від грецького "киріне", кіріяке", що означає Дім Божий, Господній, цебто святе місце, призначене для християнських богослужінь і молитов. Спочатку богослужіння у перших християн відбувалося просто неба, а для складання жертв обиралося або місце, де Господь об'явився людям чи дарував їм свою благодать, або місце, котре своєю красою викликало в людини думки про силу, мудрість і доброту Сотворителя.
Історія християнської церковної архітектури свідчить, що з другої половини IV ст. церковна споруда мала вигляд прямокутника, запозиченого з античної архітектури. Це була базиліка (державна споруда) - місце для суддівських засідань. У базиліці суддя сидів у напівкруглому заглибленні, яке з зовнішньої сторони видавалося напівкруглим виступом (апсидою), - який став у християнських церквах вівтарем.
Сліди найдавніших мурованих будівель в Україні пов'язані з грецькими колоніями на узбережжях Чорного і Азовського морів (VII ст. до н.е. - II ст. н.е) - міста Тіра (Акерман), Ольвія біля Миколаєва, Теодозія, Пантікапей - сучасне Керч, Фанагорія біля Тамані, Танаїс коло Ростова, Херсонес біля Севастополя, де й досі збереглися рештки споруд давніх часів. Перші навали кочівників знищили ці споруди, але будівництво відновилося в грецьких містах в Україні в IV-VI ст.) (старохристиянська доба). З тих часів збереглися рештки фундаментів 27 церков і каплиць, які мали форму рівнораменного хреста, або прямокутника з однією апсидою; деякі були круглої форми.
Протягом віків в Україні виробилася певна символіка бань, які вінчали народні святині. Так, одна баня символізує Єдиного Бога; дві - гармонійне поєднання Божого й людського єства в особі Сина Божого - Ісуса Христа; три бані - вказують на єдиного Бога у Трійці прославлюваного; п'ять бань - символюзує Ісуса Христа й чотирьох Євангелістів: Матфія, Марка, Луку та Івана; сім бань - означає сім святих тайн; дев'ять - дев'ять різних ангелів; дванадцять бань - нагадують про дванадцать апостолів Ісуса Христа.
До навали монголо-татар церковне будівництво пишним квітом розцвітало на Русі. Найдавнішою і найбільшою церквою була київська Десятинна, збудована Володимиром Великим (896-996) і зруйнована Батиєм; вона була багато оздоблена мозаїкою, прикрашена стінним розписом, різьбами. Найславніша й найбагатша церква з тих часів - це Київський собор Святої Софії, збудований 1017 року князем Ярославом Мудрим. Софійський собор - великий п'ятинавний з п'ятьма вівтарними апсидами зі східної сторони, подвійними галереями з північної і західної сторін, тринадцятьма банями (куполами) і двома сходовими вежами на західному фасаді.
Будівля має чітко виражену пірамідальну композицію, яка надає пам'ятнику величі і цілісності. Після кількох століть розрухи й занепаду собор був відновлений за гетьмана Івана Мазепи. У наш час Софійський собор зовні оформлений у стилі українського барокко, стародавній вигляд його стін можна бачити тільки на кількох дільницях, де спеціально знята штукатурка.
Храми часів Київської Русі зберегли у більшості візантійський план будови з трьома вівтарними апсидами зі сходу та чотирма підпорами - стовпами під середньою наднавною банею, прикладом чого є Михайлівська церква Видубецького монастиря, Успенська церква на Подолі в Києві, П'ятницька церква у Чернігові, св. Висилія в Овручі, св. Пантелеймона в Галичі.
Святині періоду Київської Русі вирізнялися тим, що були як ззовні, так і всередині багато оздоблені мармуровими архітектурними деталями, заокругленою серединою однієї стіни (вівтар), або кола ("ротонда"); були відомі також перехідні форми між хрестом і базилікою чи зовсім скромні у вигляді прямокутних капличок. За зовнішніми ознаками до цього типу архітектури належить церква Святого Іоана в Керчі (XIII ст.), але в ній проглядається більш виразний поділ на три частини (нави), з чотирма колонами. що підпирають середню баню. Ці факти свідчать, що архітектурне мистецтво високо стояло в той час, воно певним чином мало відбитися і на пізніших будівлях княжої Русі.
Найбільш поширеним був хрестоподібний храм, форма якого має цілком земне походження: із зростанням авторитету християнської віри, збільшенням кількості віруючих стали розширюватись і здійматись вище і самі будівлі церков. Об'єми бань на базиліках поволі росли, що загрожувало стінам, які цю баню підтримували. Інакше кажучи, склепіння купола розпирало стіни основного будинку, і ті могли рухнути. Щоб убезпечити від цього споруду, було вирішено підперти стіни з обох боків прибудовами перпендикулярно осі. Так виникли додаткові середні або поперечні нави (приміщення). А вся будова набрала згодом у плані хрестоподібної форми.
Великий вплив на будівництво українських церков маввізантійський стиль, який почав творитися після перенесення столиці Римської імперії із Заходу на Схід, до грецьких земель на березі Босфору-Візантії. Тут імператор Юстиніан Великий відбудував славетний собор святої Софії - мудрості Божої, який послужив зразком для створення в XI столітті Софії Киїівської. Сакральна архітектура греків перейшла не тільки на українські землі, але й до
Loading...

 
 

Цікаве