WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організаційні форми навчання - Реферат

Організаційні форми навчання - Реферат

способи: індивідуальна, групова, колективна робота учнів на уроці.
Індивідуальна робота на уроці передбачає виконання завдань самостійно кожним учнем на рівні його навчальних можливостей. Це форма роботи використовується і в умовах програмового і комп'ютерного навчання.
Фронтально робота передбачає виконання всіма учнями одного і того ж завдання.
Групова робота - це такий спосіб організації навчальних занять, при яких ставляться певні завдання групі з 5-7 чоловік.
Основні вимоги до форм організації навчання:
- виховні - єдність видів виховання спільної культури учнів; формування працелюбності, відповідальності; вироблення навиків до систематичної праці;
- дидактичні - реалізація принципів навчання; чітке визначення цілей і завдань вивчення; вміла організація навчальної роботи; визначення структури заняття;
- психологічні - результат психологічних особливостей учнів, їх реальних можливостей; стимулювання позитивних відношень учнів до навчально-пізнавальної діяльності, формування позитивної мотивації учнів. Важливий і настрій педагога, який потребує зібраності, самоконтролю, уваги, спілкування з групою;
- гігієнічні - не допускати стомлення учнів; попереджувати одноманітність учнівській роботі, монотонність пояснення.
У форму організації навчання входять такі форми, як лекції, семінари, практикуми, консультації, факультативи, самостійна робота, курсові і дипломні проекти, навчальна практика.
Основна дидактична ціль лекції - сформувати орієнтаційну основу для подальшого засвоєння навчального матеріалу. В лекції реалізуються дві функції - методологічна і організаційна. Перша вводить студентів в науку в цілому, додає навчальному курсу концептуальність; друга пов'язує всі інші форми навчальних занять, які логічно слідкують за нею, опираються на неї змістовно і тематично.
Лекція складається з трьох основних етапів:
- вхідна частина. Формування цілей і завдань лекції. Коротка характеристика проблеми. Показ складу питання. Список літератури;
- виклад. Докази, факти, аналіз понять, демонстрація слайдів. Характеристика різних точок зору. Зв'язок з практикою. Область використання одержаних знань;
- закінчення. Формування основного висновку. Настанова для самостійної роботи. Методичні поради, відповіді і запитання.
Лекція буде повноцінною, якщо будуть виконані такі умови:
- правильно спланований зміст лекції;
- знайдені точні засоби, які можуть довести зміст матеріалу до учнів;
- забезпечення чіткого контакту з аудиторією.
Семінарське заняття дає учням можливість розвивати продуктивне мислення, володіти уміннями точно і доказано виражати свої думки на мові конкретної науки, вести дискусію діалог. Для семінару характерний безпосередній зв'язок між педагогами і учнями, атмосфера взаєморозуміння. Особливістю семінару є те, що він проводиться за поданим планом. Критерії оцінювання семінарського заняття:
- цілеспрямованість - подання проблеми, зв'язок з практикою;
- планування;
- організація роботи - вміння викликати і підтримувати дискусію;
- стиль проведення занять - пропозиція вирішення гострих питань;
- взаємовідносини педагога і учнів, учнів між собою;
- керування групою - спілкування з учасниками семінару;
- закінчення - кваліфікаційний, змістовний висновок.
Практикум - це форма зв'язку теорії з практикою, яка служить для закріплення знань шляхом включення учнів в рішення різного типу навчально-пізнавальних завдань. Ця форма роботи використовується після вивчення великих розділів навчального курсу.
Способом керування навчальної діяльності учнів при проведенні практикуму служить інструкція, яка за певними правилами послідовно виділяє діяльність учнів.
В проміжку відведеного на практикум часу викладач складає план роботи, доповнюючи інструкції і настанови у навчальних посібниках і підручниках.
Практикум сприяє розвитку високого рівня самостійності учнів їх творчих відносин до виконання завдання.
Зовнішньою формою, яка служить для поглиблення і вирішення науково-теоретичних знань, розвиток творчої здібності, є факультативи. За дидактичними цілями виділяють такі види факультативів: з глибшим вивченням навчальних предметів; з ціллю одержання професії; з вивченням додаткових дисциплін; міжпредметні факультативи.
Факультативи поділяються на теоретичні і практичні. Кожний з них має свою структуру. Теоретичний включає основні теми, теоретичну і практичну значимість розгляду запитань, склад проблемної ситуації і її рішення, обговорення результатів пошук тих чи інших положень.
Практичні факультативи служать формуванню навичок і умінь пошукового характеру з ціллю поглиблення знань. Структура їх така:
- постановка завдання;
- основа актуального і практичного значення;
- конкретизація результатів роботи, їх обговорення і підведення висновків. На факультативах в залежності від дидактичних цілей і логіки навчального предмету використовуються оглядові і загальні лекції. Оглядові лекції ознайомлюють учнів з напрямком теми чи курсу в цілому. Вона має проблемно-пошуковий, пошуково-інформаційний характер. Завжди після такої лекції проводиться семінар, де детально обговорюються проблеми, поставлені в лекції.
Оглядові лекції, як правило, використовуються для систематичності знань матеріалів великих об'ємів.
До теоретичних факультативів відносяться такі форми навчання, як навчально-теоретична і навчально-практична конференція. Ціль першої підведення підсумків по факультативі і ознайомлення учнів з досягненнями науки. Ціль другої - ознайомлення учасників конференції з результатами пошукової роботи.
До індивідуальної роботи навчального процесу відносяться педагогічна практика, виконання курсових і дипломних робіт.
Педагогічна практика складає певний процент для навчання творчого взаємозв'язку між вузом і підприємством.
Практику проводять на тих підприємствах, куди спеціалісти будуть направлені на роботу.
Дипломні і курсові роботи, реферати виконуються відносно навчального плану.
Дипломна робота по структурі нагадує кандидатську дисертацію. До неї входять: вступ, де розкриваєтьсяактуальність теми, об'єкт, предмет роботи; в першому розділі розкриваю теоретична частина; в другому розділі проводиться пошуково-практичне посвідчення роботи з прикладом, а також з використанням малюнків, таблиць, діаграм; закінчення, яке повинне складатися з висновків.
Дипломною роботою керує викладач високої кваліфікації; її захист, проводиться на державному екзамені.
За аналогією пишуть курсові роботи і реферати, які узагальнюють вузьку тему і розкривають її ширше, ніж у підручнику. Роль викладача при написанні дипломних і курсових робіт велика. Вони дають настанови по виконанню робіт, повідомляє перспективні теми курсових і дипломних робіт, проводить консультації, допомагає у виборі літератури, визначає пошуково-експериментальну частину.
Консультації призначені для показання учням педагогічно-образної допомоги в їх самостійній роботі по кожній дисципліні навчального плану. Взагалі консультації проводяться по мірі необхідності після лекцій перед семінарськими і практичними заняттями, в період підготовки до екзаменів, заліків. Запитання, які даються на консультації можна поділити на такі групи:
- визначені проблемами в знаннях, неправильно сформованими способами діяльності;
- націлення на одержання додаткової інформації розширення границі навчального курсу;
- проблемні і орієнтаційні на обговорення, вияснення точки зору учнів.
Консультації можуть проводитися в індивідуальному порядку чи для групи в залежності від цілей, які ставляться викладачем.
В даний час, коли значення самостійної і індивідуальної роботи студентів зростає, роль консультації збільшується.
Loading...

 
 

Цікаве