WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Тарас Шевченко - провісник долі України - Сценарій

Тарас Шевченко - провісник долі України - Сценарій


Сценарій
Тарас Шевченко - провісник долі України
У центрі сцени на стіні заквітчаний і прикрашений рушником портрет
Тараса Шевченка.
І ведучий. Тарас Шевченко. З цим іменем сьогодні на планеті Іденти-фікується Україна та українці. І хто б ти не був, де б не жив, той, хто перечитає "Кобзаря", не зможе уявити своєї долі без Шевченка.
II ведучий. Той, хто крізь алмазну грань Кобзаревого слова гляне у світ, той уже ніколи не спиниться в дорозі до ідеалу - істинного братства між людьми і народами. Шевченко належить до найулюбленіших поетів світу - від Біловежі до Гімалаїв, від Сицилії до Японії.
I ведучий. Як досяг, чим завоював цю славу найбезправніший солдат Російської імперії - найбільшої і найжахливішої в'язниці народів, яку тільки знала історія? СЛОВОМ!
II ведучий. Пізнавати Шевченка - це пізнавати історію, доходити до найостаннішого кола українського пекла, опускатися в огидні ями національного розбрату, малоросійського плебейства, всього того, що доводиться викорчовувати і випалювати словом Шевченка.
I ведучий. Пізнавати Шевченка - це мучитися, страждати від того, що нашу предковічну землю позбавили спокою сусіди-нероби. Пізнавати Шевченка - це терзатися думкою, що міг би дати такий талановитий і працьовитий народ, якби був від запровадження кириличного письма самостійним.
II ведучий. Пізнавати Шевченка - це працювати до сьомого поту й наближатися до торжества добра над злом, очиститися духовно й морально.
I ведучий. Думаймо про Шевченка, живімо Шевченком, продовжуймо його безсмертя в собі та в дітях наших.
II ведучий. Шевченкове свято - то кришталево чисте свічадо. 190 років минуло від того дня, коли українка-кріпачка дала світові генія, але він не віддаляється, а наближається. Тож слухаймо Шевченкове слово!
Хор виконує українську народну пісню в обробці С. Козака на слова Шевченка "Думи мої, думи мої."
І
Хлопчик. Народився Тарас Шевченко, як свідчить метрична книга села Моринці, 9 березня 1814р. в сім'ї кріпака. Батько - Григорій Іванович - родом із вільних низових козаків, був людиною письменною, кохався у слові Божому.
Дівчинка. Мати - Катерина Бойко - була натурою чутливою, безмежно жіночою і люблячою. Померла рано, залишивши сиротами шестеро дітей, Тарасові тоді було дев'ять років.
Читець. Не називаю її раєм,
Тії хатиночки у гаї,
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала
В свою дитину... В тім гаю,
У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло...Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи -
І помолитись не дають.
Там матір добрую мою,
Ще молодую, у могилу
Нужда та праця положила.
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!.. А ми
Розлізлися межи людьми,
Мов мишенята. Я до школи -
Носити воду школярам.
Брати на панщину ходили,
Поки лоби їм поголили,
А сестри! сестри! Горе вам,
Мої голубки молодії,
Для кого в світі живете?
Ви в наймах виросли чужії,
У наймах коси побіліють,
У наймах, сестри, й умрете!
Дівчинка. Тепло материнського серця, жвавість вдачі, вся розкіш ма-теринських почуттів, на які була багата кріпачка з колишнього вільного селянського роду Катерина Бойко, - про все це переповість Шевченко у віршах, баладах, поемах.
І виріс він, і кобзу взяв,
І струн її торкнувсь рукою -
І пісня дивна полилась,
Повита вічною журбою.
Ансамбль виконує пісню Г. Топольницького на слова Т. Шевченка "Ой три шляхи широкії."
Учениця читає уривок з балади "Лілея" (тихо звучить музика).
Хлопчик. Залишившись без батька й матері, малий Тарас став попихачем-школярем у приходського дяка. І хоча забаганки п'яного дяка треба було виконувати з рабською покірністю, обдарований від природи малий Тарас за два роки пройшов Граматику, Часословець і Псалтир. Як заохочення, дячок під кінець шкільного курсу посилав малого Тараса читати над покійником Псалтир і платив десяту копійку.
Давно те діялось. Ще в школі
Таки в учителя-дяка
Гарненько вкраду п'ятака -
Бо я було трохи не голе,
Таке убоге - та й куплю
Паперу аркуш. І зроблю
Маленьку книжечку. Хрестами
І візерункам" з квітками
Кругом листочки обведу
Та й списую Сковороду...
II
І ведучий. "...Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окро-ме Бога - велике щастя бути вольним чоловіком...", - так писав Тарас Шевченко братові Микиті з Петербурга. Тут, У пишній столиці Російської імперії, сталися важливі події в його житті, одна з яких - викуп з неволі. У Петербурзі па Енгельгардт, нарешті, зважив на прохання свого козачка дозволив йому вчитися малювати. Вчителем Тараса був Ширяєв, відомий у Петербурзі майстер декоративних розписів. У нього здобув Тарас певну малярську підготовку і став одним з кращих учнів, тому що брав участь у розписах стін і плафонів Великого театру.
ІІ ведучий. Окрім декоративних розписів, Тарас малював з натури ан-тичні статуї в Літньому саду, працював над акварельними портретами, часто виконував замовлення пана Енгельгардта. Вирішальне значення для Тараса Шевченка мала зустріч із Іваном Сошенком, земляком із Богуслава, на той час учнем Академії мистецтв, який перший спостеріг талант у ранніх Тарасових малюнках і розпочав справу викупу Шевченка з неволі.
Сцена із повісті Т. Шевченка "Художник".
(Сцена не освітлена.)
На сцені декорація - збільшена фотографія Літнього саду у Петербурзі. На перевернутому догори дном відрі сидить хлопчик років п'ятнадцяти (Шевченко) в халаті, на якому сліди від олійної фарби, хлопець дивиться вглиб сцени і малює.
Сошенко (підходячи ближче). А що це ти, молодий чоловіче, тут робиш?
Шевченко (зніяковіло ховаючи за пазуху папірець). Нічого недозволеного. Іду на роботу і по дорозі в Літній сад зайшов (через паузу). Я малював.
Сошенко (лагідно). Покажи, що ти малював.
Шевченко (несміливо подає папір, виймаючи його з-за пазухи). Тільки де смійтеся.
Сошенко. Чому ж, це не смішно. А ти часто ходиш сюди малювати?
Шевченко. Щонеділі. А якщо близько працюємо, то і в будень заходжу.
Сошенко. Ти вчишся малярній справі?
Шевченко. І живопису.
Сошенко. В кого ж ти знаходишся в науці?
Шевченко. У кімнатного живописця Ширяєва. Чули, може, про такого (збирається йти)!
Сошенко. Та чув, чув. Куди ж ти поспішаєш?
Шевченко. Хазяїн прийде, перепаде мені.
Сошенко. Бачу, що ти з України. А звідкіля ж?
Шевченко (стрепенувся). Із Звенигородщини. Чули про таку? З Кирилівки, я кріпак пана Енгельгардта.
Сошенко. А я з Корсуня, земляче. Значить, сусіди? Зайди до мене Б не-ділю за цією адресою. Та прихопи з собою які-небудь свої малюнки. Поговоримо.
І ведучий. Українські та російські діячі мистецтва і літератури - Євген Гребінка, АполлонМокрицький, Василь Григорович, Василь Жуковський та художники Карл Брюллов, О. Венеціанов - викупили Тараса з неволі і дали можливість талановитому юнакові вчитися в Академії мистецтв. Це сталося 25 квітня 1838 року.
IІІ
II ведучий. Спливав третій рік, осяяний сонцем свободи -
Loading...

 
 

Цікаве