WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Українські вечорниці “Пісенне село” - Сценарій

Українські вечорниці “Пісенне село” - Сценарій


Сценарій
Українські вечорниці "Пісенне село"
(МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ)
ВЕЧОРНИЦІ
Святково прибрана світлиця. В кутку - макет сільської хати з солом'яною стріхою, пліт, лавочка, на якій сидить бабуся, виготовлені мальви, соняшники, на плоті висять глечики. Збоку - народознавчий куточок - виставка сорочок, рушників та іншого рукоділля.
До бабусі підходять двоє внуків - Андрійко та Інна.
Андрійко.
Отут у народнім куточку
бабусину бачу сорочку.
Сама ниточки вона пряла,
сама молодими руками
розшила її квіточками,
сама полотенця наткала,
Інна.
Скажіть всім, бабусю,
коли це було,
а скільки-то літ
з того часу пройшло.
Усі ми охоче це хочемо знати,
Хто і коли вас навчав вишивати?
(Бабуся бере в руки сорочку).
Давно це було. У кожному селі жили цікаві люди, які багато вміли робити своїми руками і навчали цього інших. І тільки наставав вечір - люди поспішали на посиденьки. Там виконували різні роботи. Особливо часто це робили восени, взимку. Такі сходи називали вечорницями. Була я ще дівчиною на таких вечорницях, там навчилася вишивати, вже минуло півстоліття цим сорочкам. Оце беру в руки і згадую собі молоді роки. Оці дві сорочки, чоловікова і моя, ми в них ішли до шлюбу. Я їх бережу. На вечорничках ми пряли, вишивали, лущили кукурудзу, дерли пір'я, веселились, співали.
До них підходять хлопчик і дівчинка з хлібом-короваєм на вишиваному рушнику.
Хлопчик.
Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
любов'ю і миром,
Дівчинка.
Бабусі відкрита
хата наша біла,
щоб наша бабуся
літ багато жила.
Дарують хліб.
В центр виходять "дідусь" і "бабуся". Дідусь у капелюсі, киптарику, з довгою бородою та вусами. Бабуся - зав'язана, в киптарі га фартусі. Вони сідають на лавочці біля хати. Виходить дівчинка і хлопчик (ведучі).
Х л о п ч и к.
На околиці села,
як мовиться в казці,
жив веселий дід Хома
і баба Параска.
("Дід" і "баба" вклоняються).
Дід учив всіх майструвати,
на сопілці грати.
Баба вчила вишивати
І пісні співати.
Ой було, давно було,
веселилось все село.
"Дідусь" і "бабуся" встають і співають пісеньку "Зеленеє жито"..., за-прошуючи до роботи.
Зеленеє жито, зелене,
хорошії гості у мене.
Зеленеє жито треба жати,
хорошії гості йдуть до хати.
Підходять діти до них. Діти сідають довкола, хто до кукурудзи, хто до пір'я, а кілька дівчаток - вишивати.
В е д у ч і.
1. Прибрана хатина,
усміхнені личка.
Всіх нас запросила
Хата-вечорничка.
2. Вдягли блузочки ми
гарненькі, спіднички,
разом готували -
свої вечорнички.
3. В хлопчиків новенькі
вишиті сорочки,
а в дівчаток файні
з квіточок віночки.
(Діти біля кукурудзи).
4. Вечорнички почалися,
до роботи взялись ми,
кукурудзо, стережися,
перелущим тебе ми.
Дівчатка. - Ой так, так!
Хлопчики. - Справді так! (біля пір'я)
Пір'я з решета тікає,
бо робота дружно йде.
Прикарпатські вечорнички
Ой, нема таких ніде.
Дівчатка. - Ой так, так!
Хлопчики. - Справді так! (біля вишиття).
Швидко голка вишиває Оці файні рушники, нитка голку доганяє, я ж співаю пісеньки.
Дівчатка. - Ой так, так!
Хлопчик й. - Справдітак!
Двоє дівчаток виконують пісеньку "Рушничок" (танцюючи).
* * *
Рушничок, рушничок
Нині вишивала.
Червоненьку ниточку
На рушничок клала.
* * *
Ну, а я, ну, а я
їй помагала,
чорний колір, чорний колір
слідом прокладала.
* * *
Рушничок, рушничок
вишили обоє.
Ремесло, ремесло.
Показали своє
Діти.
Хвалить мама, хвалить тато оці мої рученята. Я сміюся, це не я, все це голочка моя.
Вишивала нам бабуся рушники.
А тепер і я навчуся залюбки.
Мамі вишию на блузі
геть усі квіточки оті, що в лузі, у росі.
* * *
Я вкраїночка мала,
з прикарпатського села.
Я співанки файні знаю
і охоче їх співаю.
* * *
(Пісня інсценівки "Ішло дівча лучками").
* * *
Ішло дівча лучками.
лучками, лучками, лучками.
Несло фартух з грушками.
з грушками, з грушками, грушками.
* * *
Ой дівчино, чия ти,
чия ти, чия ти, чия ти?
Чи підеш ти гуляти,
гуляти, гуляти, гуляти?
* * *
Ой не скажу, чи я,
чи я, чия я, чия я, чия я.
Вийдеш ти, то вийду я.
* * *
Ой дівчино, куди йдеш,
куди йдеш, куди йдеш, куди йдеш?
Скажи правду, що несеш,
що несеш, що несеш, що несеш?
* * *
Несу грушки ще й ябка,
ще й ябка, ще й ябка, ще й ябка.
Буде хлопцям забавка,
забавка, забавка, забавка,
(Сідають До роботи).
Діти.
Ох і славні ж вечорнички,
всім весело, всюди сміх.
Налущимо всі ми разом
кукурудзи повен міх.
До роботи ми охочі,
вечорнички хоч.куди,
ну, а зараз усі до танцю,
ну, Андрійку, заводи.
(Пісня з танцями. "Чобітки").
Хлопчик.
Чобітки веселі в мене,
Як піду гуляти,
Чобіточки тупотять -
Хочуть танцювати.
Дівчинка.
Я бабусі помагала:
тарілочки мила.
Перекинула відро -
баба розсердилась.
То ж не смійтеся, дівчата,
чи я виновата,
що веселі ось такі
маю чоботята.
(Всі танцюють: хто гопачок, хто інші рухи. Діти сідають до роботи).
X л о п ч и к.
Скажу, друзі, вам казку,
приніс зайчик дровець в'язку,
поколов їх дрібненько,
зварив юшку швиденько,
юшка була солодка,
моя казка коротка.
Х л о п ч и к.
Скажу казку я другу,
прибіг котик із лугу,
ліг собі біля печі,
муркотить свої речі: -
дасте бубликів в'язку,
скажу ще одну казку.
Д і в ч и н к а. Гра "Калита"
Весела я, чемна
і гарна дитинка,
до танцю охоча,
бо я українка.
Д і в ч и н к а.
Я притупну каблучками,
в боки розведу руками,
Сплесну, вихром закружляю -
черевики нові маю.
Дівчинка чи хлопчик.
А черевички не простенькі,
в них підківки золотенькі,
те й риплять, ступлю лиш крок,
так і просяться в танок.
Всі діти, співаючи, танцюють "Гоп, гоп, чики, чики.."
Гоп, гоп, чики, чики,
купив тато черевики.
Я піду у них на свято
танцюватиму завзято.
X л о п ч и к.
Чую, чую коломийку,
Хто там починає,
всі ми дружно потанцюєм,
ще й заспіваєм.
Діти співають і танцюють.
* * *
Ой кувала зозуленька,
на грушечці сіла,
ще би з вами вишивала,
та ручка зболіла.
* * *
Ой кувала зозуленька,
сіла на солому,
щоб сходились ми частенько
до ось цього дому.
* * *
Ой кувала зозуленька,
сіла на полиці,
ой кінчились,
ой кінчились наші вечорниці.
Виходять 3 ведучі.
Ми гуляли, веселились,
усім весело було.
Вечорнички закінчились
і, здається, все пройшло.
Ні, так просто не проходить,
у серці струночка бринить,
бо завжди у нашім класі
народознавство буде жить,.
Заходіть до нас частенько,
будем дуже вдячні вам,
любі мами і бабусі,
з вами весело всім нам.
Loading...

 
 

Цікаве