WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Структура й особливості проведення особистісно орієнтованого уроку - Реферат

Структура й особливості проведення особистісно орієнтованого уроку - Реферат


Реферат на тему:
Структура й особливості проведення особистісно орієнтованого уроку
Привертає увагу технологія уроку, запропонована С.І.Подмазіним. Цікаві засоби для більшого зацікавлення матеріалом, який вивчається, пропонує А.Гін. Подаємо орієнтовну структуру уроку, створену для школи І ступеня.
I. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності.
На першому етапі уроку вчитель вмотивовує наступну діяльність, позитивно спрямовує на працю. Тут важливо врахувати особистий досвід учнів щодо проблеми уроку. Доцільно використати, залежно від предмета, психологічний тренінг, математичну розминку, підготовку мовного апарату та дихання до читання, - музичний, театральний момент, рекламу тощо.
II. Визначення мети і завдань уроку.
Виробляти мету і проектувати завдання уроку бажано спільно з учнями. Доцільно залучати дітей до планування наступної діяльності через попередню роботу (випереджувальні завдання, повідомлення, підготовка унаочнення). Разом з учителем учні складають план роботи, обговорюючи його, визначають показники досягнення визначеної мети (які знання, уявлення, засоби діяльності свідчитимуть про це).
Пропонуємо використовувати на цьому етапі уроку таблички "Знати" і "Вміти", куди спільно з учнями записуються завдання, які необхідно засвоїти протягом уроку, і вміння, які формуються.
Наприклад, під час вивчення теми "Узагальнення знань про іменники" записуємо на дошці:
Повинні ЗНАТИ: Повинні ВМІТИ:
ознаки знаходити
назви змінювати
рід аналізувати
число доводити
правопис узагальнювати
Таким чином, на початку уроку учнів ознайомлюють з метою та планом уроку. Вчитель чітко й переконливо інформує учнів стосовно того, що й навіщо вони робитимуть на уроці. Пізнавальна привабливість цього вступного інструктажу - це матеріал, пов'язаний із певною цікавою проблемою, визначенням проблемних питань. На нашу думку, важливо пояснити учням значення навчального матеріалу для здійснення практичної діяльності, пізнання інших наук.
III. Вивчення нового матеріалу.
Якими прийомами може користуватись учитель на цьому етапі уроку, щоб зацікавити учнів?
o Актуальна мета. Наприклад, під час вивчення теми "Літр" у 1 класі вчитель пропонує розіграти ситуацію в магазині: купівля молока, води тощо.
o Інтрига. На уроці природознавства під час вивчення теми "Тварини" пропонується запитання: "Кит - риба чи звір?"
o Проблематизаиія. Постає проблема, яку треба вирішити. Наприклад: "Як вдається вижити живим організмам при низьких температурах?"
o Фантастична ситуація. Вчитель доповнює реальну ситуацію фантастикою. Можна запропонувати перенести навчальну ситуацію на фантастичну планету; придумати фантастичну рослину (тварину) і розглянути її в реальному світі; розглянути навчальну ситуацію з незвичайної точки зору, наприклад, очима інопланетянина або древнього грека...
o Впіймай помилку. Пояснюючи матеріал, учитель зумисне припускається помилки. Наприклад, пропонує першокласникам розв'язати задачу: "У Мишка 8 рибок, а в Оленки - менше. Скільки рибок в Оленки?"
Доцільно привчати дітей миттєво реагувати на помилки, розвивати уважність і готовність відповідати швидко.
o Прес-конференція. Цей прийом використовується, починаючи з 3-4 класів. Учитель частково розкриває тему, пропонуючи учням завершити її розкриття самостійно, використовуючи підручники, посібники, довідкову літературу тощо.
o Запитання до тексту. Перед вивченням навчального тексту учням пропонується скласти до нього запитання.
IV. Засвоєння знань, формування вмінь і навичок. На цьому етапі даються завдання на вибір:
o засобів навчальної діяльності (індивідуально, фронтально чи в групі; письмово або усно);
o засобів фіксації нового матеріалу (схема, план, таблиця, висновки тощо);
o завдань і способів їх виконання. Наприклад, на уроці читання в 3 класі це можуть бути такі завдання:
1. Вікторина "Впізнай художній образ".
2. Конкурс виразного читання.
3. Подорож в усну народну творчість.
4. Роздуми за "круглим столом".
5. Засвіти зірку.
Діти обирають той вид роботи, який їм найбільше до вподоби: варіативність у поданні домашнього завдання (диференціація за рівнем складності; завдання на вибір).
На цьому етапі уроку доцільно використовувати, наприклад, такі методи, як-от: заохочення; навчально-пізнавальна гра; створення ситуації успіху, інтересу до навчання; проблемна ситуація; яскраві наочно-образні уявлення; ситуація взаємодопомоги; виконання творчих завдань тощо.
V. Контроль, корекція та оцінювання, знань.
На нашу думку, контроль знань відбувається за допомогою: групових і парних форм взаємоконтролю і взаємоаналізу; самоаналізу і самоконтролю (виправлення учнями помилок, осмислення їх причин); взаємо- і самооцінювання (словесне, рейтингове тощо).
Доцільно звернутися до таблиць "Повинні знати" і "Повинні вміти" до планування уроку та перевірити, чи все заплановане вдалося зробити, чи всі завдання уроку виконані.
Коли підбивається підсумок уроку, вчитель традиційної школи зазвичай ставить такі запитання: "Чого ви навчилися на уроці?", "Що нового дізналися?"
За технологією особистісно орієнтованого підходу, на нашу думку, доцільнішими є такі запитання: "На якому етапі уроку найцікавіше працювати? Де ми витратили найбільше часу? Що нам заважало працювати злагоджено? Що треба було зробити інакше?"
VI. Підсумковий етап - це усвідомлення ситуації досягнення мети, переживання ситуації успіху, вираження педагогом свого позитивного ставлення, задоволення діяльністю учнів та їх результатами.
Із сказаного попередньо бачимо, що наведена структура й особливості проведення особистісно орієнтованого уроку значно складніші від технології проведення традиційного уроку. Закономірно постає питання: чи готова педагогічна громадськість та існуюча система освіти сприйняти і послідовно втілювати у практику нові методи, прийоми і форми? За такого підходу на вчителя покладається більше вимог і завдань. Він має створити оптимальні умови для сприймання учнями навчального матеріалу та забезпечити його успішне засвоєння.
Вчитель, готуючись до проведення особистісно орієнтованого уроку, аналізує зміст навчального матеріалу, визначає види діяльності учнів, готує завдання на вибір або завдання для групової роботи, враховуючи обсяг навчального матеріалу, рівень складності за навчальними можливостями учнів, міру своєї допомоги.
Враховуючи вищезазначене, вчитель має дотримуватися таких вимог:
o чітко формулювати пізнавальні завдання, які можуть бути проблемними, спонукальними до активності, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій;
o зосередити увагу на діяльності слабких, невстигаючихучнів;
o не створювати змагань на швидкість виконання завдань;
o навчати учнів здійснювати самоконтроль, самоаналіз і самооцінювання.
Отже, функція вчителя на уроці полягає у забезпеченні учням позиції справжнього суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності.
В особистісно орієнтованих технологіях велика увага надається емоційній культурі вчителя, його голосу, інтонації, мовленню. Тому вважаємо за доцільне подати приклади основних фраз, якими доречно користуватися вчителю на уроці:
o Я гадаю, що найзручніше було б зробити ...
o Мені здається, тут у центрі уваги перебуває ...
o Я знаю, що люди звичайно починають з ...
o Досить виконати цю частину - і ...
У складних ситуаціях учителю доводиться більш тонко реагувати:
o Мені б дуже хотілося, щоб ти не забув про це ...
o Я сподіваюся, саме це нам неодмінно вдасться ...
o Я просто не можу дочекатися, коли виявиться ця деталь ...
o Звичайно, всім подобається, коли виконана саме ця частина роботи ...
o Це дуже важливо, і у тебе неодмінно вийде ...
o Саме ти і міг би зробити таку справу ...
o І це зовсім не складно. Навіть якщо не вийде - нічого страшного ...
o Я впевнений, що ти пам'ятатимеш про ...
o Починай же! Ти це зробиш!
o Ось ця частина (елемент) вийшла дуже гарно!
o Підготуємо це разом по секрету від усіх?!
Ефективність навчання під час здійснення особистісно орієнтованого підходу визначається не обсягом знань, умінь і навичок, яких набула дитина, а мірою участі самої дитини у процесі здобуття цих знань.
У системі традиційних занять урок, побудований на особистісно орієнтованій взаємодії, є найсучаснішим і оптимальнішим у навчально-виховному процесі, тому що він передбачає врахування індивідуально визначеного підходу до кожного учасника, стимулює пізнавальну активність, визначає шлях для здобуття ґрунтовних знань, умінь і навичок.
Loading...

 
 

Цікаве