WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток активного, самостійного, творчого мислення у студента-піаніста - Реферат

Розвиток активного, самостійного, творчого мислення у студента-піаніста - Реферат

проводив студент, предписуючи невтручання в процеси, які відтворюються в його художньому мисленні. Перед усім необхідно допомагати студентові розібратися в самому собі, потім виклавши свою точку зору на твір дати йому час на "переварювання" всього що він почув, щоб той міг доробити свій план виконання з урахуванням побажань викладача.
Неправильно було б думати, що націленість на розвиток творчо-незалежного індивідуально стійкого мислення у студента заважає майстрам музично-виконавської педагогіки вимагати від останнього "дій по зразку". Ті ж викладачі які о можливості намірено послабляють "бразди правління", даючи широкий простір особистій ініціативі студента. Наприклад, точне позначення педалі, іноді викладачі використовують з метою облегшення студентові роботу, з істинно педагогічної точки зору не є зовсім правильним, вона обмежує його ініціативу. Головне - це виховувати творчі навички, а не механічні. Для добрих студентів виписувати педаль зайве, непотрібно; для поганих - може бути, і потрібно, але може бути і безкорисно.
Педалізація - діло інтуїції. Але і вона все ж вимагає попереднього осмислення в ній не повинно бути нічого випадкового. Ось чому корисно давати студентам завдання самим проставити педаль у вивченому ним творі. Це заставляє їх думати над педаллю і вчити їх свідомо використовувати її.
Свобода та творчий підхід до виконання залежить у студента від того, наскільки він проникається змістом твору. Чим ближче студент наближається до змісту твору, який він виконує, чим більше оволодіває ним, тим частіше необхідність перетворюється для нього в свободу, тим більша його незалежність.
Свобода учня в тому, що виконуючий ним твір не навіяно йому зовні, а заключає в собі лише те, що сам він сприймає, відчуває як своє. Учень повинен бути не пасивним по відношенню до виконуючого твору, а активним. Завдяки цій активності учень робить чужий твір своїм. І чим ліпший студент, тим більшою виконавською волею він володіє, тим мельне влада зовнішніх обставин та випадковостей над ним.
Діло в тому, що методи викладання, які стимулюють ініціативу і самостійність студента (пошукай, подумай, попробуй....), і методи (авторитарної" педагогіки (запам'ятай то-то, зробити так-то...) залишається, як правило, витончено, гармонічно збалансованими у практиці майстрів, співвідношення цих методів може мінятися в залежності від ситуацій, які виникають в навчанні використовуючи різні форми для студента, маючи гнучку, пластичну педагогічну тактику. Що ж торкається задачі стратегічної то вона при цьому залишається не змінною: "сделай как можно скорее им соновательее так, чтобы быть ненужным мученику... то есть привить ему самостоятельносты мышлени, методов работы, саомпознания и умения добиваться цели, которые називаються зрелостью" (Г.Г.Нейгаз).
Іноді часто виглядає інакше картина в широкій музично-викладацькій практиці. Формування самостійності мислення в учнів перебуває, як правило, на неналежній висоті. Ряд причин породжує це явище - і недовіра, скептичне відношення педагогів до здібностей студентів самостійно знаходити цікаві інтерпретації і їх рішення, і так названа "помилкобоязнь", небажання викладачів іти на ризик, пов'язаний з самостійними перегулюючи ми зовні діями молодих, недостатньо кваліфікованих музикантів, і устремління надати студентському виконанню зовнішню респектабельність, естрадну зацікавленість (це значно простіше досягається при підтримці, направляючої руки викладача). В кінці-кінців викладачеві гри на музичному інструменті на багато легше навчити чого-небудь свого студента, як виховати в нього індивідуально самобутнє, творчо-незалежну художню свідомість.
Декілька додаткових методичних поряд та рекомендацій, що до виховання активного, самостійного. Творчого мислення студента - музиканта.
1.Як ми вже вказували, що поняття "активність", "самостійність", "творчість" не одно і то саме в своїй внутрішній суті. З точки зору сучасної педагогічної психології, відношення між "активним мисленням", "самостійним мисленням" і "творчим мисленням" можна уявити собі у вигляді деяких концентричних кіл. Це якісно відрізняючий рівень мислення.
Яким же чином активізується музична свідомість студента-музиканта?
При всій різноманітності прийомів і способів досягнення цієї мети вони можуть збігатись до одного: невідривне вслуховування в свою гру. Музикант, уважно слухаючи себе, не може залишатись пасивним, внутрішньо емоційно і інтелектуально бездіяльним. Треба, іншими словами. Активізувати студента - треба навчити його слухати себе, переживати процеси, які відтворюються в музиці.
Студент, який може вслуховуватись у власну гру, переживати і осмислювати різні звукові модифікації, педагог має можливість трансформувати активне мислення свого вихованця в самостійне і на слідчих етапах у творче.
2.Проблема активного, самотсійного, творчого мислення в музично-учбовій діяльності взагалі і в виконавській конкретніше має два близько розташованих, хоч і не однакових аспекти. Один з них пов'язаний з конкретним результатом відповідної діяльності, а другий, з способами її здійснення (до прикладу4, як працював учень, добиваючись художньо-виконавських ціле, в якій мірі його працю виті зусилля носили творчий, пошуковий характер). Можна сказати, тим самим, що проблема формування самостійності в учнів виконавського класу включає в себе в якості основного компонента і то, що пов'язано з виробленням уміння ініціативно, творчо свідомо займатися на музичному інструменті.
Дві речі необхідно систематично розвивати в учня: силу уявлення та смак. Одно без другого - нічого не варте. І можна погодитись з тими музикантами, які говорять: немає нічого жахливішого сили уявлення без смаку. За допомогою смаку можна ввести в береги силу уявлення і тим самим укріпити істинно художньо-творче виконання.
3.Одна з характерних рис розвинутого, самостійного мислення молодого музиканта - здібність до своєї, достатньо незалежної від сторонніх дій оцінки різних художніх явищ і перед всім вміння критично відноситись до власної професійної діяльності. Задача викладача - стимулювати такого роду якості.
4.З всього раніше сказаного слід щонайбільш перспективним у вихованні творчої ініціативи і самостійності учня - студента є вступ його на шлях вчасної не регламентованої ззовні інтерпретації музики. Тим самим відбувається всебічне, інтенсивне вправляння і його здібність самостійно мислити, і його вміння самостійно діяти. Будучи відомими майстрами музично-інструментальної педагогіки, ці положення служили часто основою спеціальної методики викладання.
Завдання студенту самому, без чиєїсь підтримки та допомоги розучити твір (з подальшою демонстрацією його педагогу та друзям) можна зустріти як своєрідний методичний прийом в педагогічному арсеналі багатьох видатних музикантів. Такі основні положення методикив фортепіанному класі.
ЛІТЕРАТУРА.
1. Г.М. Цыпин "Обучение игре на фортепиано" Москва "Просвещение" 1984.
2. Я.И. Миль штейн "Вопросы теории и истории исполнительства" Москва. "Советский композитор" 1983.
3. Г.Г. Негауз "Об искусстве фортепиан-игры" М. 1982.
Loading...

 
 

Цікаве