WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток активного, самостійного, творчого мислення у студента-піаніста - Реферат

Розвиток активного, самостійного, творчого мислення у студента-піаніста - Реферат


Реферат на тему:
Розвиток активного, самостійного, творчого мислення у студента-піаніста
?
При всьому значенні такого фактора. Як велика кількість інформації, яку дістає студент від свого викладача, при всій важливості об'ємності і різнобічності знань, які засвоюються ним в ході занять на інструменті, одних лиш цих моментів, самих по собі, ще недостатньо для успішного розвитку професійного музичного інтелекту. Цей розвиток дістає дійсно повний простір тільки в тому випадку, якщо основується на здібності учня-студента активно, самостійно добувати необхідні йому знання та вміння самому, без чужої допомоги та підказки, орієнтуватись в усьому багатосторонньому Прові музичного мистецтва. Іншими словами, не тільки те грає роль в процесах формування музичного мислення. Що і скільки придбано студентом-виконавцем в ході його занять на інструменті, але і як. Яким способом придбались вони, якими шляхами були досягнуті ті або інші результати.
У вимогах ініціативності і самостійності мислення студента находить відображення принципів, які розвивали навчання музиці ширше - один із головних дидактичних принципів навчання музиці від якого залежить розвиток взагалі.
Питання, пов'язані з стимулюванням розумової самостійності студентів в процесі навчання, з давніх часів стимулювали увагу багатьох представників світової педагогічної думки Я.А. Каменського, Песталоцці, Дістервега та інших.
Дидактичне кредо Дієтервега, наприклад, знайшло чітке вираження в слідую чому наставленні викладачам: "Побуждай его (мученика - Г.Ц.) перерабатывать материл вкорени это ему настолько в привычку чтобы он не умел поступать иначе, чувствовать себя неспокойными, когда этого не делается; чтобы он чувствовал в этом как ныкто не может за него т.е. с пользой для него есть, пить и переваривать пищу, так никто другой не может ни в каком отношении быть его заместителем. Он должен всего достигнуть сам". Необхідно по К.Д. Ушинському, щоб учні по можливості працювали самостійно, а викладач керував цією самостійною працею і давав для нього матеріал.
Особливо яскраве звучання отримала проблема формування активності та самостійного мислення учнів в наші дні: її актуальність тісно пов'язана з завданням інтенсифікації навчання, посилення його розвиваючого ефекту. Різні аспекти цієї проблеми сьогодні розробляються та уточнюються з наукових позицій великою групою спеціалістів. Не залишається в стороні від тенденцій, які характеризуються поступаючим рухом загальної педагогіки, і педагогіка музична. І її представниками - діячами в області методики музичного виховання та освіти, так і найбільш далековидними із викладачів - практиків, питання стимулювання ініціативи і духовної самостійності учнів в ході навчання причисляються до розгляду першочергових по своєму значенню.
В чому ж причина підвищеного зацікавлення в педагогів та методистів різних спеціальностей до проблеми самостійної діяльності в навчанні?
Вже відмічалась: розумовий розвиток учня дає дійсно повноцінні результати лише тоді, коли воно спирається на фундамент активної, самостійної роботи. Сучасними психолого-дидактичними дослідженнями доказано, що самостійність вдумливих операцій - одна з головних психологічних передумов успішності оволодіння значеннями, уміннями, навичками, інакше говорячи, фактор. Який забезпечує, стабільний розвиток інтелекту учня. А звідси інтелектуальна активність і на її основі самостійного підходу учня до вирішення тих, чи інших конкретних завдань - важливіша мета для викладача любої спеціальності (не виключаючи і музиканта), мета ігнорування якої - або навіть недостатньо послідовне серйозним педагогічним прорахунком.
Закономірне питання: як розшифровується поняття "самостійність" яке приміняється дому зичних занять? Відповідь на нього не стільки проста і однозначна, як могло б здаватись з першого погляду. Поняття "самостійне музичне мислення", "Самостійна робота на інструменті" трактуються по-різному і частіше всього приблизно і загально. Наприклад, багатьма педагогами-практиками підчас не робиться принципових різниць між такими якостями учбової діяльності молодих музикантів, як активність, самостійність, творчість. Між тим названі якості не ідентичні по своїй природі, терміни які виражають їх далеко не синоніми: активність студента, що навчається музиці може бути облишена елементів самостійності та творчості, самостійне виконання якогось завдання (або вказівка викладача) не обов'язково буде творчим.
Поняття самостійності в навчанні музики взагалі та музичному виконавству не однорідне по своїй структурі та внутрішній суті. Будучи достатньо ємним та багатоплановим, воно виявляє себе на різних рівнях, синтезуючи (при навчанні гри на музичному інструменті) та вміння учня без чужої допомоги зорієнтуватися в незнайомому музичному матеріалі правильно розшифрувати авторський текст, скласти впевнену інтерпретаторську ініціативу "гіпотезу, і головне самому відшукати ефективні шляхи в роботі, знайти потрібні прийоми і засоби відтворення художнього задумі і змага критично оцінити результати власної музично-виконавської діяльності (зв'язки) звірці. І багато іншого. В особливо педагогічному аспекті проблема виховання самостійності учня - музиканта торкає і методики викладання і прийоми (способи) і форми організації учбової діяльності у виконавському класі.
Коли займаєшся з учнем, необхідно як менше використовувати "нажим". Контакт з учнем ліпше всього встановлюється природнім, невимушеним шляхом .
При цьому не слід до мізерного нервово-придираючись вмішуватись в гру
Учня на кожному кроці. Студенту-учневі треба показати лише головні принципові особливості і найбільш важливі деталі виконання, залишаючи йому свободу для проявлення власної ініціативи. Учень повинне мати можливість музикувати самостійно в деяких рамках.
В теперішній час часто серед молодих піаністів можна зустріти виконавців, по суті діла які рівняються нулю, і в той час же дуже пристойних, гарних. Нулі вони тому, що грають абсолютно беззмісту; пристойні же вони тому, що відтворюють добрі взірці, зафіксовані у записах. А між іншим у любо здібної людини повинні бути задатки самостійності, яка тільки і може привести до змістовної гри.
Вирощувати цій можливості викладач зобов'язаний весь час, поки він спілкується з студентом. Якщо педагог не звертає увагу на природні дані студента не проходить безслідно: в кінці-кінців він перестає розуміти самого себе і губить своє обличчя.
Розвиток незалежного, допитливого, в кінці-кінців творчого мислення студента завжди складало предмет невтомних піклувань великих музикантів.
Завдання викладача виводяться за рамки навчання де чогось молодого музиканта. Завдання ці є і у видатних спеціалістів значно ширші і суттєвіші: "дати учневі основні загальні положення, спираючись на основні загальні положення, спираючись на які зможуть піти по-своєму художньому шляху самостійно, не потребуючи допомоги" (Л.В. Ніколаєв). Виховання самостійності та ініціативи умолодого музиканта, вчить дальше досвід майстрів музично-виконавської педагогіки, диктуючи другий раз викладачу тимчасовий відхід в сторону від роботи, яку
Loading...

 
 

Цікаве