WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Реалізація системи методів і прийомів активного навчання, використання нових технологій у поєднанні з традиційними формами роботи - Реферат

Реалізація системи методів і прийомів активного навчання, використання нових технологій у поєднанні з традиційними формами роботи - Реферат


Реферат на тему:
Реалізація системи методів і прийомів активного навчання, використання нових технологій у поєднанні з традиційними формами роботи
?
Питання активізації пізнавальної діяльності школярів є одним з найважливіших серед актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики.
У педагогіці активність здавна пов'язувалась із самостійною діяльністю, з роботою власного розуму. "Розвиток і освіта, - писав півтора століття тому видатний німецький педагог Ф.А.Дістервег, - жодній людині не можуть бути дані або повідомлені. Кожний, хто до них долучиться, має досягти цього власною діяльністю, власними силами, власним напру-женням..."
Пізнавальна активність має індивідуальний характер. Щоб краще розвинути цю якість, побачити і виправити недоліки в її формуванні, потрібна самостійна пізнавальна діяльність учнів.
Пізнавальна активність і пізнавальна самостійність - це взаємозв'язані, але різні поняття. Поняття активності певною мірою ширше від поняття са-мостійності. Наприклад, перше передбачає не тільки вміння самостійно мислити, а й уміння бути творчим співучасником в організації колективної пізнавальної діяльності класу, яким керує на уроці вчитель.
Сучасні психологи, визначаючи діяльність, вказують такі її структурні елементи:
мотив мета дія (операція).
Педагоги, спираючись на досягнення психологічної науки, досліджують особливості навчання як активної пізнавальної діяльності школярів.
Ця діяльність має спрямовуватися вчителем, а тому він повинен формувати в учнів відповідну мотивацію. Якщо не робити цього, то стає цілком реальною небезпека, про яку говорив В.О.Сухомлинський: "Усі наші задуми, усі пошуки і побудови зводяться нанівець, якщо нема в учня бажання вчитися".
Учителі (навіть ті, хто має вже достатній досвід та педагогічну майстерність) перед кожним уроком шукають відповідь на "вічне" запитання: як побудувати навчальну роботу, щоб вона викликала емоційне піднесення у школярів, неодмінно позитивно впливала на їхні почуття і мислення, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків і роздумів. Це дає можливість формувати такі соціально значущі мотиви учіння, як обов'язок перед Батьківщиною, як підготовку до життя, до суспільне корисної праці, оволодіння математикою як ключем до пізнання інших наук, практичної діяльності.
У педагогічній практиці давно вже визнано прийоми і методи навчання, що допомагають учителеві організувати "учіння із захопленням".
Серед традиційних методів навчання особливої уваги заслуговують евристичні бесіди, проблемне навчання, пошуковий, дослідницький методи.
В останні десятиріччя став особливо популярним метод проблемного навчання та програмованого контролю знань учнів. Впровадження і традиційних, і нових методів проводиться в поєднанні з широким і комплекс-ним використанням різноманітних дидактичних матеріалів, наочних посібників і технічних засобів навчання. Лише гармонійне поєднання традиційних і нових методів, розуміння суті кожного методу підвищують ефективність уроків з математики.
Загальний смисл вимоги активної навчальної діяльності школярів полягає в тому, що ця вимога має два аспекти: внутрішній (психолого-педагогічний) і зовнішній (організаційний).
Внутрішній аспект активної навчально діяльності учнів полягає в тому, що вона визначається такими компонентами, як інтереси до навчання, ініціативність у навчальній роботі, пізнавальна самостійність, напруження фізичних і розумових сил для розв'язування поставленої пізнавальної задачі. Розвиток цих компонентів і складає необхідну умову організації активної навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Зовнішній аспект активної навчальної діяльності школярів полягає в тому, що до цієї діяльності необхідно залучити всіх учнів даного класу і кожного з них.
Ця вимога може бути здійснена тільки з допомогою умілого поєднання фронтальної групової, індивідуальної роботи учнів, а також за допомогою сучасних засобів індивідуального навчання. таким засобом є дидактичні матеріали з друкованою основою, карточки-інструкції, карточки-зразки, засоби програмового контролю і т.д.
Завдання вчителя полягає в тому щоби поряд з вивченням понятійного апарату даної теорії постійно демонструвалось прийомами і способи пізнавальної діяльності.
За своєю формою прийоми і способи діяльності описуються:
а) алгоритмічними приписами, алгоритмічними схемами, блок-схемами;
б) правилами і законами логіки.
В процесі своєї діяльності учень користується готовими алгоритмами приписами, правила ва і законами, або самостійно їх складає. У першому випадку ним здійснюється репродуктивна, а у другому - продуктивна діяльність.
Для активізації навчальної діяльності учнів при розв'язуванні задач корисний також розгляд кількох задач з недостатніми даними або пере означених.
Розв'язування задач дає можливість пов'язувати викладання математики з життям, виховуючи в учнів активність, самостійність мислення, наполегливість.
Особливо корисні математичні задачі для активізації мислення учнів, для збудження їх творчої думки. Саме з задач починається зацікавленість багатьох учнів математикою.
Вивчення теорії і розв'язування задач повинні переплітатися і обумовлювати одне одного. На уроках математики навчальний процес іде здебільшого від задач до теорії і потім від теорії до задач.
Вдало дібрана задача допомагає учням усвідомити необхідність оволодіння новими знаннями, які потрібні для розв'язування тієї чи іншої проблеми.
Слід зауважити що активізація пізнавальної діяльності учнів здійснюється через розв'язування задач різними способами.
Між тими у практиці загальноосвітньої школи роз взуванню задач різними способами приділяється мало уваги. Діяльність, яка розглядається, буде ефективна лише в тому випадку, якщо вчитель, перед тим як запропонувати учням задачу, досконало вивчить її сам: відшукає способи розв'язування і встановить можливі зв'язки. Тільки лише тоді він по-справжньому оцінить пізнавальні можливості задачі і сприятиме організації відповідної роботи з учнями в класі в позакласній роботі.
Розв'язування задачі різними способами дає учням усвідомлення того, що ці способи існують і багато з них є цілком посильними. Адже у значної частини учнів виникає думка, що дану задачу (теорему) не можна розв'язати (довести) іншим способом, ніж запропоновано в шкільному підручнику.
Використання різних способів розв'язування задач дає змогу в окремих випадках змінити одне розв'язування іншим - легшим, шукати ефективніші методи навчання, творчо розв'язувати інші питання навчального процесу.
Сформованість інтересу в учнів на відшукання різних способів розв'язування задач сприятиме розвитку дослідницьких здібностей. Адже, прочитавши задачу і ще не виконавши ніяких дій, учень повинен прагнути до того, щоб навчитись відразу бачити, що той чи інший спосіб не підходить для її розв'язування, а ось цей, інший спосіб, може бути використаний. Таке вміннясформується тільки в процесі розв'язування однієї і тієї самої задачі різними способами. Саме тому ефективніше розв'язувати одну й ту саму задачу кількома різними способами, ніж розв'язувати три-чотири різні задачі.
Розв'язуючи одну задачу різними методами, можна краще зрозуміти специфіку того чи іншого методу, його переваги і недоліки залежно від змісту задачі. Зазначимо, що розв'язування задач різними способами сприятиме не тільки формуванню пізнавальної активності учнів, а й систематизації знань, умінь та навичок з усіх розділів шкільної математики
Привчаючи учнів до використання різних методів під час розв'язування задач, до самостійних пошуків різних методів розв'язування, заохочуючи їх роботу в цьому напрямі (навіть якщо знайдений спосіб складніший традиційного), можна добитися міцніших і глибших знань, сприяти підвищенню математичної культури учнів.
Активізацію пізнавальної діяльності учнів не уявимо без активізації їх уваги. Недостатня увага заважає учням приймати повноцінну участь у колективній роботі на уроці, приводить до нерозуміння навчального матеріалу, поганого запам'ятовування, помилок при виконанні завдань.
Колективну та індивідуальну увагу учнів активізую такими прийомами, як метод евристичної бесіди, різного роду дидактичної опори (наочно-образні, або логічні схеми, плани-конспекти. Тощо), самостійні завдання, які передбачають активізацію уваги учнів (наприклад, самостійно закінчити деяке тотожне перетворення, розв'язати рівняння, відтворити тільки що викладене доведення математичного твердження (або фрагмент)
Loading...

 
 

Цікаве