WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Рекомендації до проведення виховних заходів молодими вчителями і стажистами - Реферат

Рекомендації до проведення виховних заходів молодими вчителями і стажистами - Реферат

викладені в книзі М.Поташника "Управление современной школой". Урок готують спільно з методистом чи заступником директора школи. Молоді вчителі відвідують урок, аналізують його, виробляють рекомендації. Учителям пропонують заповнити невелику анкету з метою навчання їх аналізу уроку (див. додаток 9 на с. 70).
Значні труднощі зустрічає молодий учитель в процесі здійснення виховної роботи як під час викладання свого предмета, так і під час виконання обов'язків класного керівника. Молодий учитель утруднюється у визначенні оптимального змісту виховної роботи з дітьми, він не завжди володіє різноманітними формами виховної роботи, не досить гнучко використовує методи виховання, що свідчить про невисокий рівень сформованості конструктивних умінь.
Недостатній рівень підготовленості вчителя до практичної діяльності зумовлює високу інтенсивність його утруднень під час здійснення виховної діяльності. Дослідження цього питання свідчить, що рівень підготовки випускника вищого педагогічного закладу до виховної діяльності значно нижчий від рівня його спеціальної підготовки. Тільки 8,6 % молодих учителів, які працюють у школі третій рік, вважають, що вони цілком підготовлені до проведення виховної роботи в школі. Серед учителів, які працюють перший та другий рік, таких немає. З метою виявлення рівня володіння молодим учителем педагогічними вміннями у виховній діяльності слід провести спеціальне анкетування (див, додаток 10нас. 70).
Аналіз результативності виховної діяльності вчителя-початків-ця свідчить про необхідність пошуку шляхів її вдосконалення. Робота з молодим учителем має бути систематичною та спрямованою на забезпечення вдосконалення всіх компонентів готовності молодого вчителя до виховної діяльності, в результаті чого зростає її рівень та ефективність. У багатьох школах виправдала себе практика організації школи вивчення передового досвіду організації виховної роботи (див. додаток 11 на с. 71).
Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя є цілеспрямована й систематична самоосвіта.
Слід підкреслити: саме самоосвіта, бо, за словами Жан-Жака Руссо, тільки вона спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою, без сумніву, повинен бути освітянин.
Самоосвіта вчителя-стажиста має суттєве значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь професійної педагогічної діяльності. Слід виокремити декілька критеріїв готовності вчителя-стажиста до самоосвітньої діяльності:
-уміння вибрати напрям пошуку необхідної літератури, визначити, в яких публікаціях є відповідь на запитання, які цікавлять молодого педагога; в яких періодичних виданнях можна знайти потрібну інформацію, в яких бібліографічних показниках має бути інформація, що цікавить стажиста;
- здатність, працюючи з конкретним педагогічним досвідом, зрозуміти основну ідею досвіду, осмислення молодими педагогами особистого досвіду;
- потреба в різнобічній педагогічній діяльності як одному з засобів підвищення рівня своєї педагогічної культури.
Відповідно до діючих нормативних документів, адміністрація школи не має права вимагати від учителя планування самоосвіти, але це не виключає необхідності здійснення контролю за нею з боку адміністрації та громадських організацій. Необхідною умовою плідної роботи молодих спеціалістів є відповідна організація самоосвіти шкільною адміністрацією. Мова йде про:
- створення оптимальних умов для самоосвітньої роботи;
- організацію семінарів-практикумів для вчителів з питань прийомів і засобів організації самоосвітньої роботи;
-визначення конкретних вимог до вчителів стосовно самоосвіти;
- забезпечення внутрішньошкільного контролю за цією ділянкою методичної роботи.
Що залежить від шкільної адміністрації у справі створення мак-симально сприятливих умов для плідної самоосвітньої роботи вчителя?
Це:
- збільшення вільного часу молодого педагога;
- наявність у розпорядженні вчителів шкільної а власної бібліотек;
- хороший методичний кабінет, який, згідно з Положенням про методичний кабінет середнього закладу освіти, рекомендується створювати в усіх освітніх закладах, щоб він був "організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками".
Важливо стимулювати самоосвітню діяльність учителя-стажиста. Зазначимо деякі шляхи вирішення цієї проблеми:
- осмислення педагогічного досвіду та методичних рекомендацій з позицій науки, усвідомлення принципів, закономірностей, ідей, що лежать в основі досвіду, який вивчається, або методичних рекомендацій;
- залучення молодих педагогів до активної роботи методичних об'єднань. Слід у планах роботи методичних об'єднань передбачити виступи молодих учителів з певних теоретичних питань;
- відкриті уроки, які молоді вчителі проводять на останньому, заключному етапі стажування (у квітні-травні), та їхні творчі звіти перед педагогічним колективом;
- захист підготовленого вчителем-стажистом реферату з педагогічної проблематики;
- одним із головних шляхів стимулювання самоосвітньої діяльності молодих учителів є творча атмосфера, яка існує в педагогічному колективі. Тому керівництво самоосвітою вчителів-стажистів тісно пов'язане з цією роботою щодо професійного виховання педагогічного колективу.
Найвищою формою самоосвіти педагога є проблемний семінар, тобто організаційна форма наукової роботи з кадрами, об'єднаними спільним інтересом до конкретних питань діяльності школи і прагнення до вдосконалення практики. Саме проблемний семінар - найбільш вдала форма навчання педагогів, яка поєднує перспективний педагогічний досвід, набутий багатьма педагогами, з результатами наукових досліджень, спонукає педагога шукати шляхи вирішення реальних педагогічних завдань та розв'язання ситуацій.
Наведемо перелік неодноразово апробованих нами на практиці завдань, які обов'язково повинен виконати молодий спеціаліст протягом першого року роботи в школі:
-розробка календарно-тематичного планування з урахуванням особливостей класу і навчальних програм;
- розробка технологічної картини навчальних заходів за однією з тем навчального курсу з урахуванням результатів вхідного контролю;
- розробка циклу тестових завдань для проміжного й тематичного контролю;
- розробка циклу різнорівневих контрольних робіт для проміжного й тематичного контролю;
- розробка програми ліквідації прогалин у знаннях учнів з ура-хуванням вхідногоконтролю;
-розробка планів уроків різних типів;
- розробка сценаріїв навчальних занять і позакласних заходів;
- складання характеристики з урахуванням досягнень школяра;
- аналіз рівня розвитку класного колективу;
- аналіз результатів навчання школярів;
- аналіз навчального заняття;
- підготовка та проведення занять з батьками школярів за однією з педагогічних проблем;
- проведення різноманітних занять та інших заходів з учнями та їхніми батьками тощо.
Виправдала себе практика складання програми підвищення за-гальноосвітнього та методичного рівня молодого педагога. Скажімо, в перший рік роботи окрім відвідування відкритих уроків та проведення виховних заходів молодий педагог відвідує "Школу молодого вчителя". Наведемо орієнтовну тематику занять у такій школі (див. додаток 12 на с. 74).
Заняття з молодими вчителями можуть вести директор школи та його заступники, вчителі-методисти, найбільш кваліфіковані педагоги, шкільний психолог. Бажано залучати й працівників райметодкабінету, ОІПОПП тощо.
У практику

 
 

Цікаве

Загрузка...