WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Рекомендації до проведення виховних заходів молодими вчителями і стажистами - Реферат

Рекомендації до проведення виховних заходів молодими вчителями і стажистами - Реферат


Реферат на тему:
Рекомендації до проведення виховних заходів молодими вчителями і стажистами
Система роботи з молодими вчителями
На першому етапі адаптації відбувається ознайомлення молодого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного закладу.
Другий етап пов'язаний із процесом подолання труднощів навчальної діяльності й початком формування майстерності молодого вчителя.
Третій етап - це етап високої адаптованості, він є результатом ефективності діяльності молодого вчителя на попередньому етапі. Для цього етапу характерний високий рівень самостійності молодого вчителя, його творчий підхід до навчальної діяльності.
Дослідження свідчать, що процес адаптації молодих учителів до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги, яку молодий учитель отримує від адміністрації школи, досвідчених учителів, колег по роботі.
Випускники педагогічних навчальних закладів здебільшого мають непогану фахову підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки, діяльності учнівського колективу, веденні шкільної документації, в роботі з батьками. Молоді вчителі - це майбутнє школи і, врешті-решт, держави. Левову частку творчої енергії, досвіду, сміливості в пошуках відомі педагоги здобули саме в перші роки своєї педагогічної діяльності. Занедбувати ці роки не можна: ми втратимо можливості для творчого зростання вчителя.
Варто розробити в школі спеціальний ритуал зустрічі молодих учителів. Можна, наприклад, на засіданні педагогічної ради кожному з них вручити бібліотечку методичної літератури, а ще оригінальне оформлену пам'ятку (див. додаток 1 на с. 62).
У бесіді з молодими вчителями з'ясовують їхні нахили, бажання, інтереси. Намагаються вже з цієї бесіди зробити висновок, якої допомоги потребує кожен із них, як найраціональніше використати їхні можливості.
Нерідко буває, що на вчителя, який тільки-но почав свою трудову діяльність, покладають безліч постійних і тимчасових доручень (класне керівництво, керівництво гуртками, участь у художній самодіяльності, організація туристсько-краєзнавчої роботи, проведення екскурсій тощо). Аргументують це так: молодий, сповнений сил, ще без своєї сім'ї впорається! Сумлінний учитель, намагаючись виконати все якнайкраще, але не маючи досвіду, не відчуваючи підтримки старших колег, часто не може впоратися з жодним дорученням і зневірюється у своїх силах. Інколи керівники школи забувають, що молодому вчителю потрібна постійна товариська допомога.
У школах країни використовують систему наставництва. Ретельну роботу слід починати у школі з добору й навчання тих, кому доручено стажування молодих учителів. Роботу вчителів-наставників слід розглядати як одне з найважливіших громадських доручень. Адміністрація школи повинна використати всі можливості для їхнього морального й матеріального стимулювання, питання про їхню роботу слід періодично виносити на засідання педагогічної ради школи.
Роботу наставника з підшефним слід починати з довірливої бесіди, часто в присутності одного з членів адміністрації. Вивчити позитивні, негативні моменти у його підготовці у ВНЗ, напрямки допомоги, можливості раціонального використання вчителя-початківця в позакласній та позашкільній роботі.
Слід ознайомити початківця з обладнанням шкільного методичного кабінету, матеріалами шкільної бібліотеки тощо, дати стислу характеристику класів, у яких йому доведеться працювати.
Наступний етап - складання індивідуального плану роботи молодого вчителя (стажиста) з урахуванням його потреб і можливостей (див. додаток 2 на с. 64). (У складанні додатку використано матеріали Уткіної К.С. /Завуч начальной школьї, 2001. - № 1. - С. 74-76).
У складанні плану та його реалізації велику допомогу надає наставник. У своїй роботі з молодими вчителями наставник використовує різноманітні форми (див. додаток 3 на с. 66).
У перші два-три тижні уроки молодого вчителя відвідують лише наставники та їхні колеги, адже відомо, що присутність на уроці керівника школи надто хвилює початківців, а дружні зауваження колег він сприймає значно лояльніше. На нашу думку, тільки починаючи з третього тижня роботи початківця на уроки можуть прийти директор і його заступники.
Наставникам під час спостереження й аналізу уроків початківців слід використовувати систему тематичних пам'яток (див. додаток 4 на с. 66).
Наставник, готуючись із початківцем до проведення уроків, працюючи над розробкою поурочних планів, рекомендує початківцю використовувати ряд рекомендацій та порад (див. додатки 5,6 на с. 67).
Адміністрації школи необхідно налагодити систематичну роботу з наставниками, періодично проводити для них семінари-практикуми, в ході яких можна, зокрема, розглянути питання:
- складання орієнтовного індивідуального плану вчителя-стажиста;
- зміст і форми роботи наставника зі стажистом;
- навчання стажистів навичок самоаналізу уроку;
- форми та методи впровадження досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду в практичну діяльність молодого вчителя;
- методика складання проекту підсумкової характеристики вчи-теля-стажиста;
- обмін досвідом звітування тощо.
Адміністрації школи на допомогу наставникам доцільно створювати ряд пам'яток (див. додаток 7 на с. 68); наставники повинні систематично аналізувати хід роботи зі своїми підлеглими (див, додаток 8 на с. 69), вносити необхідні корективи в свою роботу.
Останнім часом набуває поширення інша форма керівництва роботою молодих педагогів - участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер-класу. Річ у тім, що в системі наставництва не використовують важливої для успіху стажування умови - добровільного бажання того, хто навчається, переймати досвід роботи свого наставника.
Навчання в майстер-класі грунтується на передачі вчителем особистого досвіду. Проблематика роботи може бути досить різноманітною - від вузьких тем для вчителів, які засвоюють нові предмети чи технології, до широких, які відповідають вимогам становлення молодого вчителя, наприклад:
- методи й прийоми навчання грамотного письма в початковій школі;
- навчання української мови на синтаксичній основі;
- викладання "складних" тем у курсі математики (фізики, хімії тощо) в основній школі;
- поглиблене викладання математики в старших класах тощо. Учитель, який веде заняття в майстер-класі, повинен вміти не тільки узагальнювати особистий педагогічний досвід, а й передавати його іншим. Для майстер-класу розробляють тематику занять, на яких використовують такі методи, як відкриті уроки вчителя-майстра, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки-панорами тощо. З метою більшої наочності доцільно лекції, консультування поєднувати з прямим показом методів роботи, які належатьпередати.
Останнім часом для навчання педагогів набуває популярності використання відеозаписів навчально-виховних заходів. За допомогою відеозаписів доцільно навчати молодих учителів майстерності педагогічної техніки, педагогічного спілкування тощо.
Досить актуальним у навчанні молодих учителів залишається відвідування, а також підготовка особистих відкритих заходів. Для того щоб відкритий урок досвідченого колеги зміг виконати свою функцію, в процесі його підготовки й проведення слід використовувати рекомендації,
Loading...

 
 

Цікаве