WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Робота з розвитку мовлення молодших школярів - Реферат

Робота з розвитку мовлення молодших школярів - Реферат

зв'язки між частинами текстуі сусідніми реченнями та знаходити для цього відповідні слова; 5) виділяти особливо значимі для висловленої думки слова. Ці способи мовленнєвої діяльності називаються структурно-композиційними.
Зібраний і систематизований матеріал може бути викладений по-рідному: у формі розповіді, опису и міркування. Це залежить від того, які завдання стоять перд мовцем. Кожен із названих способів викладу має свою будову, відповідне мовне оформлення. Може мати певне стилістичне вирішення: передає істотні ознаки в логічній послідовності чи живописно малює (науковий опис чи художній).
І житті ми користуємося різними сталями, і у свідомості формуються принципи відбору відповідних мовних засобів. Діти теж розуміють, що на уроці слід говорити по-іншому, ніж вдома, вміють відрізнити художню книжку від підручника, газетної чи журнальної статті; тому звикають у своєму мовлені підпорядковувати мовні засоби у залежності від змісту висловлювання ситуації. Уміння добирати відповідні лексичні, граматичні та інтонаційні засоби для вираження думки називаються граматико-стилістичними.
Критика власного тексту, за висловом психологів, є рушійною силою в оволодінні монологом.
Діти на перших поряд навчання творити власний текст, не помічають пропусків головного у змісті висловлювання, порушення логічної послідовності, невиправданих повторень тих самих слів, одноманітних речень. Потрібно систематично виробляти у них звичку до свідомого контролю за якістю свого висловлювання. Вміння редагувати власний текст.
Всі ці чотири групи комутативних умінь необхідні для побудови творів різних композиційних форм: розповідей, міркувань, описів наукового і художнього стилів, при написанні ділових паперів.
5.У навчанні зв'язного мовлення треба дотримуватись таких методичних принципів: зв'язку роботи з розвитку мовлення і мислення; взаємозв'язку усного і писемного мовлення, зв'язку роботи з розвитку мовлення з вивченням граматичного і орфографічного матеріалу та уроками читання.
Найбільш перспективний шлях реалізації цих завдань - такий спосіб організації навчання зв'язного мовлення. Коли учнів вести від загального до вивчення конкретного. Цей шлях враховує програма і визначає три етапи володіння способами мовленнєвої діяльності:
1) початкове ознайомлення із способами побудови зв'язних висловлювань при вивченні розділу "Текст";
2) розвиток комунікативних умінь у їх взаємозв'язку під час вивчення граматичного і орфографічного матеріалу;
3) навчання розповідям, описам, міркуванням на спеціальних уроках розвитку зв'язного мовлення.
Початковий курс рідної мови починається розділом "Текст". На прикладах вчитель допомагає зрозуміти, як творити будь-яке зв'язне висловлювання. Ці навики удосконалюються при вивченні інших розділів: "Речення", "Слово", "Звуки і букви". Про розвиток мовлення вчитель мусить дбати протягом усього періоду навчання мови у початкових класах.
Під час вивчення граматики з метою розвитку зв'язного мовлення вчитель мусить використовувати комплексні вправи. Їх мета - поєднати два нерозривні процеси засвоєння теоретичних знань і використання їх при спілкуванні.
Комплексні вправи -це тексти у по поєднанні з картиною, малюнком, кадрами діафільму. Вони повинні бути насичені відповідними орфограмами і мати зміст, матеріал для бесіди. Складаючи конспект змови, вчитель повинен передбачити. Щоб на всіх його етапах коми плесні виправи були близькі за змістом (тематичні).
Під час ознайомлення з граматичним поняттям варто ставити комплексні завдання, які вимагають аналізу текстів, їх відновлення, зіставлення, переконструювання з опорою на картину.
"Довгі вуха, куций хвіст, невеликий сам на зріст". У цій загадці найбільш вагомими для висловлю вальної думки є прикметники, які живописно малюють лісового звірка. На основі тексту проводимо бесіду: Які слова запомогли відгадати загадку? На які питання відповідають? О означають? Дані завдання комплексні: ставиться мовленнєве завдання (відгадати) і водночас привертається увага до граматичних особливостей відповідних слів (прикметників) допомагає усвідомити лексичне значення прикметника.
Щоб розкрити, наприклад, суттєві ознаки прислівника, ставимо завдання поширили текст, використовуючи слова із довідки, а потім зіставити два тексти:
Повівав легенький вітерець. Лопотіли осички. Похитувалась папороть. Зранку повівав легенький вітерець. Вгорі лопотіли осички. Внизу поважно похитувалась папороть. (За М.Пришвіним).
- В якому тесті повніше змальована картина природи? Які слова допомагають зримо уявити ранок у лісі? Прочитати. На які питання відповідають? З якою частиною мови пов'язані? Що означають? Які це члени речення?
Такі спостереження за роллю прислівників вводять дітей у пошук. Діти самостійно під керівництвом вчителя виділяють типові ознаки прислівників.
Під час вивчення неозначеної форми дієслова доцільно організувати переконструювання розповіді учня "Як я поводжуся з книгою" в поради "Як поводитись з книгами".
Опрацьовуючи закінчення. Взяти для аналізу приказки: (Що?) Праця людей годє. Береже (що?) працю людей. Краса створюється (чим?) працею. Герої народжуються (у чому?) у праці. Аналізуючи зміст приказок, учні зіставляють звуковий склад слова "праця" і визначають характерну ознаку закінчення - змінюваність.
У чому ефективність такої роботи? Вивчення мовних явищ органічно пов'язується із завданням мовленнєвого спілкування.
6. Під час закріплення вивченого граматичного матеріалу великий розливальний ефект мають такі вправи:
а) поширення, редагування, переконструювання тексту з опорою на картину; б) побудова речень з допомогою графічних форм, вільний диктант, переказ з попередніми аналізом тексту;
в) побудова самостійних висловлювань (творів) різних видів: за даним початком, опорними словами. Словосполученнями з використанням текстово-ілюстративної опори.
Послідовність цих вправ визначається місцем уроку в системі інших, відведених на вивчення теми. На перших уроках - вправи груп а, б); на наступних уроках, коли діти навчаються розрізняти мовні явища, пропонувати вправи групи; в) вони вимагають більшої самостійності, швидкості.
Організувати роботу з розвитку мовлення учнів можна і під час формування орфографічних навичок. Наприклад: написати вибірковий диктант на велику букву за текстом "Київ - місто-герой". Під час пояснення орфограм можна запропонувати скласти зв'язні усні висловлювання "Чому Київ є місто-герой". Отже, текст диктанту допомагає не тільки виробляти орфографічні навички, а й є засобом, що стимулює пошуки дитини під час побудови власних висловлювань.
Слова словникового диктанту можна використати для складання усних розповідей. Для полегшення запропонувати малюнок.
Запам'ятай: працювати над зв'язним висловлюванням на уроках вивчення нових, не відомих учням правил, недоцільно. Це перешкоджатиме формування орфографічної навички.
Loading...

 
 

Цікаве