WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Етичне виховання засобами музичної творчості - Курсова робота

Етичне виховання засобами музичної творчості - Курсова робота

зазначити, що ряд учених ототожнювали трипільців з пеласгами: так академік Олексій Соболевський вважав трипільців-пеласгів предками кіммерійців і скіфів ("Русскоскифские зтюды"), Єгор Классен та Дмитро Чертков підтверджували гіпотезу про ідентичність трипільців з пеласгами. На жаль, радянська наука дала негативну оцінку їхнім пошукам, що стало причиною майже столітнього вилучення цих імен з наукового обігу. Хоча українські вчені в діаспорі В'ячеслав Липинський, Вадим Щербаківський, Юрій Липа та ін.) продовжували вважати трипільців етнічними предками українців, однак їхні праці в Україні були маловідомі. Популяризатором знань про пеласгів у нас в Україні став Олександр Знойко. Його праця "Міфи Київської землі та події сиродавні", що вийшла в світ уже після смерті автора, була сприйнята неоднозначне. Особливо різкої критики вона зазнала від фахівців, які не визнали книгу науковою. Та, незважаючи на популярність викладу, Олександр Зкойко спирається на праці Ксенофонта Сосенка, Миколи Марра, Олександра Черткова, Омеляна Партацького та багатьох інших вчених, а також цитує праці стародавніх істориків, котрі писали про Україну: Геродота, Птоломея, Страбона, Тацита, Павсанія, Діонісія Галікарнаського і т,д. Знойкові "Міфи..." нарешті досягли свого - українські вчені звернули увагу на "небезперечні, але сміливі і водночас аргументовані докази Олександра Знойка про виняткове значення трипільської культури в формуванні сучасного населення України".
Сподіваємося, що найближчим часом з'являться серйозні наукові докази генетичного зв'язку трипільської культури з людністю сучасної України - адже маємо безліч археологічних, лінгвістичних, етнографічних, міфологічних доказів цього.
ПІСЛЯТРИПІЛЬСЬКА ДОБА
На межі III - II тисячоліття до н.е. трипільська культура занепадає, припиняється життя на багатьох трипільських поселеннях. Віктор Петров припускає, що трипільці були раптово винищені іншими племенами. Про це свідчать археологічні знахідки: залишена глина зі слідами жіночих пальців, яка приготована для ліплення посуду, житло попалене, сплюндроване.
На зміну землеробським племенам такої самобутньої культури прийшли племена з примітивнішою, грубішою керамікою - культура, яка в археології отримала назву шнурової кераміки за способом орнаментації посуду за допомогою скрученого шнура (мотузки). Аналіз цієї кераміки показав, що мотузка прялася з волокон тваринного походження. Провідною галуззю господарства у II тисячолітті до н.е. стає скотарство, поширюється конярство, з'являється зброя. Ці войовничі племена не оселилися на місцях трипільських селищ (культурний шар трипільців завжди одноверстовий). Отже, чорноземи не цікавили пришельців. Зате свої поселення вони розташовували в добре захищених, недоступних для нападів місцях: на берегових кручах, горбах, обгороджуючи їх захисними валами, ровами тощо.
Все більшого поширення у Східній Європі у цей час набуває бронзоливарне виробництво, яке знали вже на пізньому етапі трипільці. В Україні це переважно поселення Нижнього Подніпров'я і Південного Побужжя.
Переорієнтація господарства призвела до зростання ролі чоловіка - скотаря, вершника, воїна. Матріархальні відносини поступово переростають у патріархальні, але роль жінки ще довго залишається значною і в післятрипільський час, і в скіфо-сарматську добу: жіночі божества, берегині, жінки-жриці, амазонки і т.д. Статус жінки в суспільстві є далеко не другорядним фактором при з'ясуванні етногенетичних процесів. В Україні він упродовж кількох тисячоліть був завжди вищим, ніж у східних народів: тюрків, монголів і навіть росіян.
Бурхливі еволюційні процеси II тисячоліття до н.е. свідчать про значні зміни в житті людності України. Але не варто думати, що трипільська культура була повністю знищена на всіх теренах України, навпаки - багато археологічних досліджень доводять, що у формуванні середньодніпровських та верхньодністровських племен у першу чергу брали участь нащадки пізньотрипільського населення. Наявність мальованого трипільського посуду серед комплексів шнурової кераміки свідчить про те, що трипільці не загинули остаточно, змішалися з новою післятрипільською культурою.
Звичайно, в антропології населення України в II тисячолітті до н.е. сталися зміни. Проте, можливо ці зміни були не стільки етнічними, скільки епохальними: неолітичний передньоазійський тип втрачає свою переважаючу роль, змішуючись із новим степовим антропологічним типом.
Отже, якщо трипільців можна вважати протоіндоєвропейцями, то нову людність, утворену при злитті з ними, слід розглядати як індоєвропейську расу, котра в II тисячолітті до н.е. займає панівне становище не тільки на терені України, але у Греції та Італії, змішуючись з автохтоннимиплеменами пеласгів.
Таким чином епоха бронзи принесла в Україну деякі етнічні зміни, переорієнтацію господарства на скотарство як провідну галузь, але не знищила й землеробства. Слід зазначити, що в міфології, культах чимало рис успадковано від трипільців і знайшло свій розвиток у пізніших племен зрубної культури.
Додаток 3
Михайло Максимович відзначав, що будь-яка дума складена з віршів .різної довжини, а число стоп у сусідніх віршах часто різне. Павло Житецький підкреслював, що рима в думах найчастіше дієслівна. Така вона і в "Слові":
Той Олег мечемь крамолу коваше,
И стрелы по земли сьяше.
Або:
Уже нам своихь милыхь лад ни мыслию смыслити,
Ни думою сдумати,
Ни очима сьглядати,
А злата й сребла ни мало того потрепати.
Як бачимо, і форми дієслів українські (закінчення -ти, пор. рос. -ть). Українські дослідники "Слова" наводять багато паралелей з українськими народними піснями, що мають схожі образи:
У "Слові" У народній пісні:
Съдлай, брате, Да за горю, за кам'яною
Свои брьзыи комони, Стоять коні, да готовії,
А мои ти готови, Посідлані і поуздані,-
Осъдлани у Курьска Тілько сісти, да й поїхати...
Напереди...
Потопташа поганьїя Витоптала орда кіньми
Плъки половецкыя. Маленькії діти.
Особливої уваги заслуговує ритміка "Слова". Порівняємо:
"Слово" Думи:
Уже бо, братіє / не веселая У святу неділю / не сизі
Година встала, // Орли заклекотали, //
Уже пустыни / силу прикрила. // Як-то бідні невольники /
В тяжкій неволі заплакали. //
Ти бо можеш Волгу / Правда на козакові /
Веслы раскропити, / Шати дорогії: /
А Дон шеломы выльяти // Три семирязі лихії - //
Ь же бы ты бмль, / Одна недобра, /
То была бы чага по ногать / Друга негожа, /
А кощей по ръзане //. А третя й на хлів не згожа. //
Loading...

 
 

Цікаве