WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування конструктивно-проективних умінь студентів у системі дидактичної підготовки вчителя початкової школи - Реферат

Формування конструктивно-проективних умінь студентів у системі дидактичної підготовки вчителя початкової школи - Реферат

(представлених у констатуючому експерименті) та критерії їх визначення виділено основні етапи його проведення. Це такі як пропедевтичний, базовий, власне формувальний та заключний. Даними етапами охоплено період підготовки бакалавра з початкової освітою від першого до четвертого курсу.
Змістове забезпечення етапів експериментальної роботи спиралося на вивчення дисциплін педагогічного і методичного циклів, педагогічної практики й було зорієнтовано на вироблення певних рекомендацій для читання навчальних курсів підготовки спеціаліста з початкової освіти, які мають технологічне спрямування (технологія вивчення галузі "Мистецтва", технологія вивчення галузі
"Математики").
Технологія забезпечення запропонованої нами експериментальної системи містила обґрунтовані концепції, методи, форми, засоби співпраці і взаємодії викладачів і студентів у навчальній і позанавчальній (автодидактичні) діяльності майбутнього вчителя початкової школи.
Експериментальним дослідженням було охоплено 116 студентів спеціальності "Професійне навчання" з різними спеціалізаціями Камянець-Подільського державного університету, НПУ імені Драгоманова та Переяслав-Хмельницького державного університету.
На різних етапах проведення формувального експерименту відстежувалися основні аспекти реалізації запропонованої моделі відповідно гіпотетичних припущень нашої роботи. Провідною ідею реалізації моделі через етапи формуванняконструктивно-проективних умінь виступало використання технологічних засобів співпраці викладача і студентів у міжпредметній навчальній діяльності.
Для кожного етапу було розроблено зміст локальної технології оволодіння проективно-конструктивними вміннями відповідно до мети етапу та очікуваного результату, яким виступав певний ступінь сформованості досліджуваних умінь.
Під час організації пропедевтичного етапу нами встановлювалися особливості прояву професійного самовираження студентів, а саме їх тяжіння до організації діяльності у певних конструктах: людина - людина, людина - образ, людина - знакова система тощо. Данні експериментального дослідження і встановлення типу модальності (візуальної, аудіальної, кінестетичної), встановлення особливостей організації студентами самостійної автодидактичної діяльності було зафіксовано у відповідних таблицях. Результатами першого етапу виступали передумови обґрунтування особливостей визначення індивідуальних траєкторій руху студентів від мети діяльності до отримання результату наступного етапу роботи.
Фіксація даних базового етапу експерименту була ускладнена тим, що окремі групи студентів, виділених нами за типами модальності, виявляли недостатній ступінь сформованості потрібнісно-мотиваційної сфери до майбутньої діяльності в галузі професії і мали досить низький рівень зацікавленості в здійсненні власної позанавчальної діяльності.
Даний етап роботи ставив на меті включення адаптивних технологій засвоєння змісту дидактики як навчальної дисципліни. Ці технології були розраховані на те, щоб у технологічні карти практичних, семінарських і лабораторних занять включити диференційований зміст форми, методи і засоби співпраці викладача і студентів з урахування визначення попередньо особливостей професійного самовираження типу модальності студентів і специфіки їх авто дидактичної діяльності.
Відповідно до фази засвоєння змісту використовувалися діагностико-прогностичні методики здійснення поточного моніторингу якості сформованості конструктивно-проективних умінь. Тут же враховувалася розроблена нами ієрархія даних умінь, у відповідності з якою різні види педагогічних ситуацій допомагали визначати і вимірювати за вище визначеними критеріями ступінь включеності того чи іншого предметного вміння у формовану загально-дидактичну компетентність.
Третій і четвертий етапи дослідження як власне формувальний і заключний передбачали введення окремих технологічних операцій із формування конструктивно-проективних умінь у зміст засвоєння фахових методик та педагогічної практики.
Найбільш характерним виявом ступеня сформованості конструктивно-проективних умінь виступав етап педагогічної практики як такий, що дозволяв відстежити результативність освоєння студентами загального масиву дидактичних знань і вмінь та свідчень про функціональність окремих проективних або конструктивних умінь під час організації пробних і залікових уроків в школі.
Дані поточного і підсумкового моніторингу відстежувалися відповідно до закладеної в концепцію ідею про формування фахових компетенцій, необхідних для виконання у майбутній професійній діяльності проективно-конструктивної функції. Дані порівняльної таблиці, що представлені у третьому розділі, свідчать про кількісні і якісні зміни у рівнях сформованості проективно-конструктивних умінь студентів.
У відсотковому виражені чисельність студентів, які знаходилися на низькому рівні, становить 20% на відміну від констатації, де цей відсоток був 58. основний масив досліджуваних студентів, а саме 51%, перебуває на середньому рівні, 29% студентів знаходяться на високому рівні сформованості конструктивно-проективних умінь на відміну від 11% за даними констатації.
Загальні висновки дослідження свідчать про те, що його основні гіпотетичні припущення, описані при якісному аналізі отриманих показників, було підтверджено. Результати нашого дослідження свідчать що сукупність конструктивно-проективних умінь як складової дидактичної готовності майбутнього вчителя початкової школи формуються більш ефективно за запропонованої нами системи робити.
Loading...

 
 

Цікаве