WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування особистості майбутнього фахівця в умовах ринкової економіки - Реферат

Формування особистості майбутнього фахівця в умовах ринкової економіки - Реферат


Реферат на тему:
Формування особистості майбутнього фахівця в умовах ринкової економіки
В умовах переходу України до ринкових відносин дедалі більшого значення набуває проблема підготовки спеціалістів в різних галузях виробництва, освіти і науки. Досягненню успіхів у здійсненні економічних та соціальних реформ сприяє пізнання закономірностей функціонування ринкового механізму, ґрунтовні дослідження в галузі економічної науки, а також фундаментальна підготовка спеціалістів. На особливу увагу заслуговує саме фахова освіта, яка спрямована на забезпечення професійної самореалізації особистості, підвищенню соціальної значущості та престижу знань, зростанню фахової майстерності, підвищенню конкурентоспроможності в умовах ринкової економіки. [7, c,80-96].
Початок третього тисячоліття характеризується тим, що одночасно з формуванням світової ринкової економіки відбувається процес народження фахівця сучасного типу, в якому набувають особливого значення
взаємовідносини як між учасниками економічної діяльності так і між викладачами, що передбачає невпинне і послідовне впровадження технологічних, управлінських та інших рішень, які спрямовані на підвищення ефективності використання сучасних методів і принципів педагогічної діяльності в навчально-виховному процесі вищого учбового закладу.
Одним із концептуальних підходів до підвищення ефективності навчально-виховної роботи з майбутніми спеціалістами є реалізація принципів та ідей педагогіки співробітництва, яка в основу навчального процесу ставить спільну працю педагога і студента, зумовлену перш за все організацією як навчальної праці студентів, так і досконалої реалізації навчально- виховного процесу[7,C.68-73].
Таким чином, зрозуміло, що в педагогічній діяльності доцільно використовувати принципи менеджменту. На думку Т.І.Свириденко, Н.С.Клепікова, К.В.Бугера найбільш прийнятими є " принципи такого керівництва, яке використовує переваги співпраці. З точки зору педагогіки співробітництва одним із важливіших принципів є необхідність чітко визначеної мети при якому педагог має поставити перед студентами мету, яка б сприяла активізації науково-розумової діяльності студентів і на цьому підґрунті формування професійних знань і навичок.
На нашу думку, педагогічні інноваціі у практиці підготовки фахівців мають бути послідовно проведені в усіх формах роботи з ними і охоплювати як загально-методичні рівні навчального процесу (нові навчально-методичні матеріали, нові методи тестування, використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, діалогічний метод освіти , який перетворює інформацію у знання і розуміння), так і його практичні ланки, які дозволяють об'єднувати воєдино теорію і підготовку безпосередньо на робочих місцях, формувати підприємницькі навички, ініціативність, конкурентоспроможність тощо.
Організація навчально-виховного процесу з підготовки майбутніх фахівців сучасного типу - конкурентноспроможних, які вміють мислити стратегічно і водночас ситуаційно-прагматично, здатних органічно забезпечувати економічну та соціальну ефективність підприємств різних галузей - потребує нестандартних, інноваційних освітньо-педагогічних методик, методів, практики і засобів навчання. "Необхідність забезпечити доступ до нових педагогічних та дидактичних підходів та їх розвиток з тим, щоб вони сприяли оволодінню навичками і розвивали компетентність і здібності, пов'язані з комунікацією, творчим і критичним аналізом, незалежним мисленням у багато культурному контексті, коли творчість також засновується на поєднанні традиційних або місцевих знань і навичок із сучасною наукою і технікою"[3,c.29-33]. Ця постанова Всесвітньої декларації про вищу освіту для ХХ1 століття трансформується в навчально-вихоной роботі викладачів Краснодонського факультету інженерії та менеджменту в конкретні заходи з підготовки майбутніх фахівців в межах всіх спеціальностей.
В умовах, коли світ переживає період розвитку високих технологій, краіна, яка буде володіти такими технологіями найближчими роками посідатиме провідне місце у світі та в економіці. І треба зазначити, що вищі навчальні заклади є осередками, де народжуються і розвиваються перспективні технології майбутнього. Аналіз головних чинників впливу на зміни в системі вищої освіти України дає на змогу стверджувати, що система вищої освіти не повинна віддалятися від життя, перетворюватися на замкнений "ринок освітянських послуг", вона має стати основою розвитку науки, економіки, культури та безпосередньо брати участь у розв'язанні завдань науково-технічного розвитку краіни: освіта стає головним показником інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства та держави[5,c.82].
За умов розбудови, демократизації, гуманізаціїї та докорінної трансформації суспільства усвідомлення загрози, яка криється в бездуховності, нікчемності інтересів, емоційної недорозвиненості людей і юнацтва, повернуло систему освіти до загальнолюдських цінностей і головною метою навчально -виховного процесу повинна бути підготовка майбутнього фахівця не тільки теоретично і практично підготовленим, а й духовнозбагаченним.
Слід зазначити, що естетичне сприйняття світу формує високий рівень духовних якостей (естетичну свідомість), тобто духовний потенціал, на грунті якого плекається емоційність і чуттєвість.
Виховний потенціал духовності естетичних почуттів міститься у самій іх суті і пояснюється тим, що емоційна сторона свідомості, естетичні ідеали особистості - первинні стосовно інтелекту в формуванні духовних інтересів, а також ставлення особистості до світу взагалі. Духовність - унікальне явище у вирішенні завдань як професійного так і особистістного розвитку, громадського і соціального становлення майбутнього громадянина.
В аспекті зазначеного проблема радикального поліпшення емоційно-естетичного, гуманістичного і духовно-морального виховання майбутніх фахівців диктує такий розподіл акцентів завдань у пізнавальному процесі, серед яких проблеми формування духовності були б провідними стосовно навчальних. Адже саме вирішення соціально-гуманістичних завдань передусім формує культурологічний рівень духовно-творчої свідомості особистості, що й визначає ступінь включення студентів у глобальні культурогенні процеси, а саме:. залучення студентів до розуміння навколишнього середовища повинна здійснюватись шляхом особистісно-емоційного сприйняття художньої інформації. Саме через це досягається духовно-моральне й естетичне виховання особистості студента, пробудження в його душі добрих почуттів, чуйності, здатності та співпереживання.
Слід зазначити, що у формуванні морально-естетичних цінностей учнівської молоді велику практичну значущість. має процес спілкування: один з видів життєдіяльності людини, який пронизує усі сфери її предметної діяльності.
Аналіз відповідної літератури привернув увагу тим, що феномен спілкування представляє великий інтерес для сучасної науки.Дослідження ведучих вчених підтверджують значення даної проблеми і підкреслюють її широкий міждисциплінарний діапазон (А. А. Бодальов, О. Г. Злобіна, М. С. Каган, В. А. Кан-Калік, О. О. Леонтьєв, А. В. Мудрик, А. І. Титаренко та ін.).
Аналіз філософсько-культурологічної та психолого-педагогічної літератури показав, що процес спілкування пов'язується з загальним розвитком особистості.
Структура спілкування передбачає двосторонній процес, в якому глибока спільна духовна праця спрямована на добування інформації. Такий процес спілкування робить можливим злиття почуттів і думок.
Враховуючи це, на Краснодонському факультеті інженерії і менеджменту створено психолого-педагогічний консультативний центр, інтернет-центр та сектор позанавчальної роботи за допомогою яких ми провели соціологічні дослідження з вивчення формування світогляду майбутніх фахівців різних спеціальностей. Основні напрями роботи були визначені на основі розроблених нами анкет для соціологічного дослідження, яким було охоплено студентів п'ятих курсів всіх спеціальностей.
Аналізуючи студентські анкети, можна сказати, що молодь вбачає подальше щасливе життя в умовах ринкових відносин при можливості реалізації свого особистісного та професійного потенціалу. Кожному студенту властиве прагнення до щастя і студентська молодь визначає цей аспект як один з найголовніших, до якого вона прагне, навчаючись у вузі, тобто покладаючись на вищу освіту як на головний фактор успіху свого майбутнього [6,c.106-107].
Таким чином, наші дослідження підтверджують, що навчання у вузі і наявність освіти самі по собі не зроблять людину щасливою, або навпаки. Але вуз - це велика школа життя, де можна отримати знання, професію, компетентність, навчитися спілкування та самостійності, що в подальшому і буде визначати особистісну позитивну позицію майбутнього фахівця студента та сприятиме доброму самопочуттю і впевненості в сучасних умовах [6,c.110].
Література:
1.Актуальні проблеми соціології культури і освіти. - Київ, 2000.
2. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. - М., 1992.
3.Всемирная деларация о віршем образовании для ХХ1 века: подході и практические мері // Alma mater - 1999.- № 3 - с. 29-33)
4. Коротов В.М. Общая методика учебно-воспитательного процесса. - М., 1993.
5.Проблеми освіти: Наук.метод.сб./Кол.авт.-К.:Наук.-метод.центр вищої освіти, 2000.- вип..22 - 224 с. ,82)
6.Проблеми освіти: Наук.метод.сб./Кол.авт.-К.:Наук.-метод.центр вищої освіти, 2000.- вип. 29 - 164 с. 110)
7.Проблеми освіти: Наук.-метод.зб.- К.:Наук.-метод. Центр вищої освіти,2001.-вип.24, с 68-73).
5. Щукин Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. - М., 1979.
Loading...

 
 

Цікаве