WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування пізнавальних інтересів у допрофільній трудовій підготовці сільських підлітків - Реферат

Формування пізнавальних інтересів у допрофільній трудовій підготовці сільських підлітків - Реферат


Реферат на тему:
Формування пізнавальних інтересів у допрофільній трудовій підготовці сільських підлітків
Становлення ринкової економіки, розвиток підприємницької діяльності неможливі без існування широко розвинутої, досить мобільної системи загальноосвітньої і професійної підготовки молоді.
Основної уваги на даному етапі розвитку суспільства вимагає значна частина молодих людей, які потребують первинної зайнятості, тобто випускники загальноосвітніх шкіл. За нашими дослідженнями, проведеними в ряді шкіл Тернопільської області частина випускників-дев'ятикласників йде працювати безпосередньо в сільськогосподарське виробництво, визначаючи своє місце в житті методом проб і помилок. Зважаючи на те, що ринок праці для низькокваліфікованих працівників є досить обмеженим, то вони досить часто стають безробітними. Оскільки держава не в змозі сьогодні реально захистити молодь від негативних наслідків переходу до ринкової економіки, саме школа може взятися за розв'язання цього завдання. У сільській загальноосвітній школі це питання можна розв'язати в процесі допрофільного трудового навчання учнів 8 - 9 класів на базі школи та місцевого сільськогосподарського виробництва, включаючи умови фермерського господарювання. Саме в такий бік розв'язувалося питання трудового становлення і професійного самовизначення сільських школярів в процесі реалізації змісту програми допрофільної трудової підготовки "Основи фермерської діяльності, 8 - 9 класи" [3], що відбувалося у наступності з програмою "Основи вибору професії" [2] та розробленим нами факультативним курсом "Основи сільськогосподарських економічних знань та підприємництва"[1]. При визначенні напряму допрофільного навчання ми враховували наявний рівень розвитку та можливості подальшого формування пізнавальних інтересів учнів і той факт, що із стін школи повинна виходити молодь морально, психологічно і практично підготовлена до праці в системі ринкових відносин, чітко усвідомлюючи що успіх у житті безпосередньо залежить від обсягу і якості набутих в шкільні роки знань і вмінь, обґрунтованого професійного вибору, працелюбності і ініціативності. Проблему формування пізнавальних інтересів вчені тісно пов'язують з подальшим розвитком особистості учнів, вибором майбутньої професії.
В.І.Лозова, В.Ф. Моргун, Н.Д. Наумов, С.М. Павлютенков, В.С. Римаренко, Б.О. Федоришин у своїх дослідженнях торкаються проблеми формування пізнавальних інтересів на різних етапах розвитку особистості учня. Це дає змогу виділити такі групи пізнавальних інтересів: аморфні (до 10 років), широкі (від 10 років) та стержневі (від 12 - 15 років). Аналіз психолого-педагогічної літератури та особливо дослідження Г.І. Щукіної дозволяє дати характеристику названих груп інтересів.
Для групи аморфних інтересів характерні неусвідомленість, невизначеність, відсутність прагнення до пізнання, прагнення учнів до репродуктивної діяльності, відсутність ініціативи при виконанні навчальних завдань, відсутність мобільності при перебудові способів учіння.
Група широких інтересів характеризується прагненням школярів до розв'язання пошукових пізнавальних завдань, явно вираженим особистісним ставленням до діяльності, прагненням вийти за межі програми, активністю, допитливістю.
Група стержневих інтересів характеризується вузькою предметною спрямованістю у певній галузі науки.
Така типологія загальнонаукових інтересів є дидактичним орієнтиром відбору і конструювання змісту шкільної освіти, а особливо змісту шкільного компонента загальної середньої освіти.
До цього вітчизняна школа в повній мірі не враховувала можливості формування стержневих пізнавальних інтересів поряд з широкими. Це в свою чергу не надавало реальної змоги учням оптимально вибрати свій профіль діяльності. Модель сучасної школи повинна подолати ці недоліки, враховуючи те, що профорієнтаційну спрямованість мають всі три її ступені.
Школа ІІ ступеня розширює рамки сприйняття світу діяльності
людини, поміщаючи учня з 5 класу в натурфілософський компонент змісту
освіти з досить високим ступенем абстракції, узагальнюючи базовий та
надбазовий (оглядовий поліфуркаційний цикл) школи І ступеня, в якому
віддзеркалена певна система емоційно-ціннісних моральних відносин
людини до світу. Саме вибір є творчим початком формування особистості,
а творчість в будь-якій галузі людської діяльності є рушійною силою
кожної складової соціуму, в тому числі й загальноосвітньої школи (в силу
здійснення вибору змісту освіти, напряму навчання). Допрофесійний компонент змісту освіти школи ІІ ступеня покликаний розвивати інтереси учнів, доводячи їх з 12-13 років до рівня широких, детермінованих професій , але з високим ступенем пізнавальної активності.
Така спрямованість розвитку пізнавальних інтересів дозволяє створювати для певного профілю систему емоційно-ціннісних відносин через добір відповідних курсів (спецкурсів) з підсиленням (послабленням) базового та розширенням (звуженням) шкільного компонентів. Це дозволяє формувати стержневі інтереси учнів з 10 - 11 років поряд і у взаємозв'язку з формуванням широких інтересів.
В умовах допрофільного трудового навчання відбувається оптимізація процесу особистісного ставлення школяра, його психічного, фізичного, соціального і духовного розвитку. При цьому сьогодення примушує більше уваги звертати на зовнішнє середовище, яке помітно впливає на стан розвитку школи, зумовлює всі перетворення в мотиваційній сфері сім'ї і цим самим, впливаючи на школу, все більше вбачає в останній засіб для реалізації своїх запитів.
Допрофесійний компонент змісту освіти сільських школярів з виходом на допрофільне трудове навчання у 8 - 9 класах дозволяє вже у 7 - 8 класах (від 13-14 років) сформувати певну спрямованість особистості до професії завдяки сформованості основи "стержневих" інтересів поряд з "широкими" інтересами учнів.
Проведене нами дослідження на основі реалізації програми "Основи фермерської діяльності, 8-9 кл." є підтвердженням доцільності дотримання вище названих позицій у трудовому становленні і професійному самовизначенні сільських школярів та вказує на необхідність організації практики в умовах місцевого сільськогосподарського виробництва, включаючи фермерські господарства, і дозволяє виділити ряд труднощів та ускладнень в процесі організації допрофільного трудового навчання.
Практичні заняття дають можливість учням: подбати про майбутню професію; відчути "душу" виробництва, робочого місця; отримати уявлення, чим слід керуватись, обираючи професію; переконатися, що учасникам виробництва треба володіти певними якостями особистості: підприємливістю, відповідальністю, старанністю, пунктуальністю та ін.; переконатися, що у професійному житті широко використовуються знання та вміння, набуті у навчанні загальноосвітніх предметів, що сприяє активізації пізнавальної діяльності школярів.
Дотруднощів та ускладнень, на нашу думку слід віднести: низьку
компетентність керівництва освітою в районах у запровадженні
інноваційних концепцій розвитку освіти, обмеженість матеріальної бази
сільських шкіл щодо забезпечення можливостей реалізації достатнього
спектру напрямів трудового навчання учнів 8-9 класів; недостатній рівень підготовки вчителів трудового навчання з питань економіки та підприємництва; непідготовленість вчителів-предметників до проведення системної роботи з учнівською молоддю з питань її підготовки до вибору професії і навчального закладу для продовження освіти.
Поряд з тим, допрофільне трудове навчання, на нашу думку, є суттєвим елементом у плані досягнення загальноосвітньою школою рівня державних стандартів освіти на етапі економічних перетворень у суспільстві.
Література
1. Горбатюк О.Г. Горбатюк В.С. Шляхи реалізації завдань освітньої галузі "Технології у сільській малокомплектній школі" // Матеріали ІІ Міжнар. наук. - практ. конф. "Сучасні наукові дослідження - 2006". Том 8. Педагогічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 33-35.
2. Тименко М.П. Ільюк М.Й., Пилипчук О.Ф. Програма курсу "Основи вибору професії" // Інформ. зб. М-ва освіти України. - 1993. - №11. - С.25-32.
3. Тименко М.П., Левченко Г.Є., Горбатюк О.Г. Основи фермерської діяльності, 8-9 класи. // Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Трудове навчання, Основи підприємницької діяльності, 8-11 класи, 10-11 класи. основи Фермерської діяльності, 8-9 класи, 10-11 класи. - К.: Перун, 1998. - С. 25-46.
Loading...

 
 

Цікаве