WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інтерактивні методи вивчення історії мистецтва у художніх вузах: прикладний аспект - Реферат

Інтерактивні методи вивчення історії мистецтва у художніх вузах: прикладний аспект - Реферат


Реферат на тему:
Інтерактивні методи вивчення історії мистецтва у художніх вузах: прикладний аспект
Курс історії мистецтва є одною із базових дисциплін, які необхідні як для фундаментальної гуманітарної освіти, так і для вузькопрофесійної фахової підготовки студентів художніх вузів, в конкретному випадку таких спеціальностей як дизайн архітектурно-просторового середовища, дизайн інтер'єра та меблів, дизайн одягу, графічний дизайн тощо. Програма курсу ОКР "бакалавр" розрахована на 2 роки навчання (100 лекц., 62 семінар.год.), і охоплює курс історії зарубіжного та українського мистецтва (архітектура, скульптура, живопис) від найдавніших часів до кін. ХХ ст. Грунтовні знання широкого географічного та часового діапазону розвитку мистецтва є невід'ємною умовою підготовки висококласних фахівців, для чого у програмі навчального курсу з історії мистецтва передбачено інтерактивні методи роботи зі студентами.
Пріоритетом є дотримання балансу поміж лекційною і семінарською формами роботи: від традиційної самостійної роботи студента із джерелами ( в т.ч. засобами електронної комунікації Internet) до ведення дискусій/круглих столів, моделювання "культурного поля" певної епохи, презентації студентами авторських есеїв на задану тему тощо. Домінантою подібного підходу у викладанні є розвиток системного бачення явищ культури, прикладного "оперування" артефактами в процесі створення новітніх дизайнерських концепцій, розуміння механізмів відбору естетично-ціннісних орієнтацій різних епох.
По-перше, подібний підхід оптимально вписується у схему інтердисциплінарних зв'язків, дозволяє активізувати увагу студента до загальнокультурної "матриці" певної епохи (аналіз суспільно-економічних, ідеологічних, етнопсихологічних факторів у розвитку того чи іншого стилю, звертання до історичних, філософських, літературних джерел).
Наприклад, презентація семінару "Культура первісних доісторичних спільнот - очима сучасної людини" продемонструвала, що студенти здатні творчо інтрепретувати умови і спосіб життя первісної людини. Розбившись на групи, студенти мали представити середовище існування первісної людини (через візуальні образи-символи, набір відповідних атрибутів), зімітувати основні види її діяльності, показати її залежність від природних стихій (студенти самі розігрують короткі мізансцени полювання, домашніх занять, ритуальних дійств тощо). Як наслідок - усвідомлення рушійних сил становлення первісної культури, спроба зрозуміти її семантичні пласти. Практичне завдання до даної теми: взоруючись на ідеограми, притаманні доісторичному мистецтву, запроектувати власну "читабельну" піктограму, орієнтовану на жителя сучасного мегаполіса (яку б можна було застосувати у вказівних/інформативних міських знаках).
По-друге, активну і результативну форму засвоєння теоретичного матеріалу забезпечує безпосереднє спілкування із артефактами у музейних збірках. Прагнення наблизити студентів до реальних мистецьких пам'яток стало поштовхом укладання лекційної програми "Жива українська культура - навколо нас". Наприклад, лекція-диспут по темі "Трипільська кераміка ІУ-ІІІ тис. до н.е. : утилітарний та художній аспект" ( на матеріалах колекції Львівського історичного музею). Після короткої історичної довідки, наданої викладачем, студенти мали можливість оглянути твори, виявити їх функціональні особливості, способи і техніки декору, спробували проінтерпретувати систему орнаментів трипільського посуду, віднайти аналогії із декоративно-ужитковим мистецтвом сучасної України, подискутувати наскільки у цих виробах є важливими форма/функція та декор. Зрозуміло, що збірки музеїв та галерей мають стати постійним місцем проведення інтерактивних лекційних занять для курсу з історії мистецтва.
Дещо інакше, на матеріалі книжкових джерел, у межах теми "Мистецтво античної Греції", студентам було запропоновано самостійно опрацювати факультативну тему "Розвиток стилів давньогрецького вазопису", прослідкувати основні типи і форми посуду, на основі чого визначити оптимальні ужиткові характеристики кожного з видів. Такий аналіз дозволив студентам зрозуміти та глибше усвідомити закономірності формотворення, принципи практичної естетики античності.
Чи, наприклад, у рамках згаданої програми "Жива українська культура", було розроблено інтегральний курс лекцій, де на прикладі архітектури Львова викладач висвітлює особливості головних європейських стилів: від романського і готики до сецесії та конструктивізму. В межах цього курсу запропоновано кілька міських маршрутів, де студенти на конкретних об'єктах мають можливість зрозуміти логіку і принципи міської забудови, виявити аналогії і відмінності у типових для Європи стилях та особливості їх реалізації на українському грунті тощо. Крім того, цей теоретичний курс поєднаний із практичними завданням із рисунка та живопису, де студентам пропонується виконати серію акварелей із мальовничими міськими мотивами.
Якісно нові можливості для вивчення курсу "Історія мистецтва" відкриває Інтернет-мережа, що робить доступним значну кількість світових мистецьких колекцій. Наприклад, за рекомендованими викладачем інтернет-сторінками та лінками (http://witcombe.sbc.edu , www.cupola.com , www.greatbuildings.com etc.), студентам пропонується самостійно підібрати матеріали до теми "Архітектура Стародавнього Риму: 1 ст. до н.е.-3 ст. н.е.", на основі яких можна проілюструвати конструктивні новації давньоримських зодчих, визначити, які із них "працюють" і в наш час. Так, студенти спеціальності "дизайн архітектурно-просторового середовища" намагалися визначити, як можна ці конструкції застосувати в сучасній архітектурі, а, наприклад, студентів спеціалізації "дизайн одягу" зацікавили принципи пропорційних співвідношень римських ордерних систем, як їх можна співставити із принципами моделювання тогочасного костюма. Тобто, в кожному випадку визначальним є прикладний підхід, можливість практичного застосування здобутих знань.
Крім того, Інтернет-мережа дозволяє викладачеві оптимізувати візуальний ряд ілюстрацій з історії мистецтва, забезпечує доступ до раритетних творів, дозволяє співставляти твори різночасові, різних культур, але типологічно споріднені. Очевидно, у недалекому майбутньому - проведення відеоконференцій на задану тему між студентами різних ВНЗ, де роль викладача зведеться до ролі модератора.
Традиційно актуальною формою ведення навчального процесу залишається підготовка і презентація студентами есеїв на задану тему. Після грунтовного блоку лекцій, вичитаних викладачем, передбачено підсумкове семінарське заняття. При цьому студентам пропонується загальна тема, в межах якої вони можуть обирати аспекти цікаві для їх прикладної діяльності. Наприклад, для студентів ІІ курсу, після вивчення блоку тем "Ренесанс у західноєвропейському мистецтві", "Мистецтво ХУІІ ст.: розвиток національних художніх шкіл" самими студентами була запропонована тема "Мистецькі шедеври у полі сучасного дизайну та реклами", проілюстрована ізвикористанням відео та фото-матеріалів. Студенти зібрали приклади "експлуатації" відомих творів живопису (А.Дюрера, С.Ботічеллі, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, П.Брейгеля Ст. та ін.) для реклами популярних торгівельних брендів, подискутували чи таке їх використання є популяризацією, чи воно девальвує мистецькі цінності попередніх епох. Важливими стали висновки про глобалізаційні тенденції, противагою яким має бути збереження і культивування народних традицій, етнічної своєрідності кожного з народів Європи.
До інтерактивних методів закріплення матеріалу з історії мистецтва можна залучити таку форму як семінари-вікторини на зразок "Назви автора/твір". Викладач оперує цифровими зображеннями картин на електронних носіях (СD). Демонструючи їх, він запитує студента про автора, назву твору, обставини його появи, до якої музейної збірки даний твір належить тощо. Кожна правильна відповідь "винагороджується" 2 балами, так кожен із студентів може додати бали до свого особистого рейтингу за семестр.
Підсумовуючи, можна зазначити, що нова інформаційна ера вимагає від сучасного викладача щоразу більшої гнучкості у виборі підходів. При цьому головним стає не засвоєння студентом низки імен, хронологічних дат, фактів так чи інакше пов'язаних із історією мистецтва. Сучасний викладач своє завдання вбачає у розвитку аналітичних здібностей студента, розкріпаченню його творчих потенцій, вмінні мислити і діяти нетрадиційно. Пріоритетом сучасної навчальної практики безумовно має стати діалог поміж викладачем та студентом, а також - тісний зв'язок творчої практики із засвоєними теоретичними настановами.
Loading...

 
 

Цікаве