WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теоретичні основи методики викладання математики у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації з використанням комп’ютерних продуктів навчального - Реферат

Теоретичні основи методики викладання математики у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації з використанням комп’ютерних продуктів навчального - Реферат


Реферат на тему:
Теоретичні основи методики викладання математики у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації з використанням комп'ютерних продуктів навчального призначення
Відповідно до прийнятої в Україні концепції інформатизації суспільства, мета інформатизації освіти полягає у використанні нових інформаційних технологій, радикальному підвищенні ефективності й якості фахівців до рівня, досягнутого в розвинених країнах.
За своїм історичним значенням інформатизація порівнюється з індустріалізацією. Тихонов М.Ю. відзначає, що вплив інформатизації на долю людства ширше, ніж вплив промислової революції й індустріалізації, оскільки інформатизація охоплює не тільки продуктивні чинності, систему виробництва, але й духовне життя, культуру, науку, інженерно-проектувальну діяльність, по суті всі матеріальні, соціальні й духовні сфери суспільства [1].
Актуальність проблеми дослідження в першу чергу пов'язана з тим, що останнім часом накопичена велика кількість комп'ютерних продуктів навчального призначення різної спрямованості й утримання, однак не існує методики їхнього практичного використання в навчальному процесі.
До основних видів комп'ютерних інформаційних технологій відносять комп'ютерні навчальні продукти (електронні підручники та ін.), бази даних, електронні таблиці, текстові редактори й графічні редактори, Інтернет й електронна пошта, мультимедіа, гіпертекстові системи.
Методика використання на уроках баз даних, електронних таблиць, текстових і графічних редакторів, Інтернету й електронної пошти досить широко висвітлена в педагогічній і спеціальній літературі. Розроблено спеціальні курси інформаційних технологій, спрямованих на оволодіння основними навичками роботи з цими продуктами.
У той же час поки що не існує достатньо розробленої й загальноприйнятої методики викладання математики з використанням мультимедійних і гіпертекстових технологій, а також різного роду комп'ютерних навчальних продуктів.
Під терміном мультимедія (multimedia) розуміють інформаційну технологію на основі програмно-апаратного комплексу, що містить у собі комп'ютер з підключенням до нього аудіо - відеотехніки. В цьому програмному продукті об'єднані різні види інформації: текст, звук, відеофрагменти, анімацію, графічні зображення та ін.
А.І. Петренко виділив наступні ознаки мультимедіа:
- інтеграція в одному програмному продукті різноманітних видів інформації: як традиційних (текст, таблиці, ілюстрації та ін.), так і оригінальних (мова, музика, фрагменти відеофільмів, телекадри, анімація та ін.);
- робота в реальному часі, оскільки на відміну від тексту й графіки, статичних по своїй природі, аудіо - відеосигнали розглядаються тільки в реальному часі;
- новий рівень інтерактивного спілкування "людина-комп'ютер", коли в процесі діалогу користувач одержує більшу й різнобічну інформацію [2].
Подання матеріалу в гіпертекстовій формі, його читання й аналіз не можуть бути здійснені без спеціальних програмних засобів, що забезпечують "підтримку зв'язків". Тому гіпертекстом часто називають як саму форму організації текстового матеріалу, так і технологію, без якої така організація не можлива.
У педагогічній літературі виділяють кілька раціональних методів навчання з використанням комп'ютерної техніки:
1. Словесні методи - при формуванні теоретичних знань, більш ефективні при викладанні матеріалу викладачем.
2. Наочні - для розвитку спостережливої діяльності й підвищення уваги до досліджуваних питань, які можуть бути підготовлені самостійно викладачем.
3. Репродуктивні - для формування знань і навичок, коли студенти ще не готові до проблемного вивчення певного матеріалу.
4. Пошукові - для розвитку самостійного мислення, творчого підходу до завдання, коли матеріал має середній рівень складності, проблемного вивчення конкретної теми.
5. Індуктивні - для розвитку вміння узагальнювати, рухатись від часткового до загального, коли студенти більше підготовлені до індивідуальних міркувань, навчальний матеріал викладений індуктивно.
6. Дедуктивні - для розвитку вміння аналізувати, рухатись від загального до часткового, коли студенти й викладачі підготовлені до дедуктивних міркувань.
7. Самостійна робота - для розвитку навичок самостійності в навчальній діяльності, коли матеріал доступний для самостійного вивчення і є дидактичні матеріали.
Керуючись вище зазначеним, ми виділяємо наступні основні напрямки застосування комп'ютерних продуктів та інформаційних технологій у процесі навчання математики у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації:
- при поясненні нового матеріалу;
- при проведенні лабораторних робіт і, зокрема, для самостійного евристичного пошуку доказів студентами;
- для здійснення контролю знань;
- при індивідуальній роботі (програми для творчості й самоосвіти) і самопідготовці;
- для допомоги викладачеві в підготовці до занять (електронні енциклопедії, офісні програми, генератори завдань і т.д.).
Розглянемо кожний із зазначених напрямків.
Коли заходить мова про пояснення нового навчального матеріалу, то в першу чергу мають на увазі лекційні заняття.
Лекції є однією з найважливіших форм навчання й становлять основу теоретичної підготовки студентів. Мета лекційних занять - дати систематизовані основи наукових знань з математики.
Для індивідуальної роботи застосовуються так звані "електронні лекції". Цей термін досить неоднозначно трактується в науково-педагогічній літературі. Одні фахівці розуміють під ним програмну підтримку традиційної лекції, що дозволяє слухачам не конспектувати її в ході заняття й проводити наприкінці лекції контроль засвоєння навчального матеріалу. Інші вважають, що електронна лекція - це набір навчальних матеріалів в електронному вигляді (текст лекцій, витримки з навчальних допоміжних матеріалів і статей) [3, с. 249].
У педагогічній літературі аналізується багато досліджень, що порушують різні питання використання комп'ютера в процесі виконання лабораторних робіт.
Але навіть поява нових методів не замінила сформованої ситуації у викладанні математики: лабораторних робіт із цього предмета у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації практично не існує. Одним з напрямків використання комп'ютера в лабораторних роботах з математики дослідники називають обчислювальні експерименти. Пошуком механічного помічника для проведення обчислень займалися Паскаль, Лейбніц, Беббідж, Чебишев та інші видатні математики. Поява комп'ютерів дала можливість отримати істотні результати в завданнях, розв'язання яких раніше було не можливим через великі обсяги обчислень. Проведення обчислювальних експериментів на факультативних заняттях з математики за допомогою відомих математичних пакетів типу Mapple, Machcad i Mathematica дозволяє студентам одержати навички, необхідні в подальшій практичній діяльності, розвиває їх аналітичне мислення, дає можливість здійснювати інтеграцію математики з іншимипредметами.
На нашу думку, використання комп'ютерних продуктів, спрямованих на проведення лабораторних робіт, дозволить: з'єднати традиційне й комп'ютерне навчання; змінити методи й зміст традиційного навчання; зблизити процес навчання й процес наукового дослідження; розвинути вміння й навички роботи з комп'ютером при проведенні численних експериментів; використовувати в навчанні принцип евристики.
Одним із найбільш важливих елементів у системі навчання є контроль знань, умінь і навичок, що супроводжує всі види навчальної діяльності. Без здійснення контролюючої функції не можна здійснювати керування процесом навчання. Все ширше застосування знаходять тестуючі і контролюючі комп'ютерні програми. Експерти відзначають, що саме при проведенні контролю знань і вмінь комп'ютер використовується в навчальному процесі з найбільшою ефективністю.
Садовничий В.А. відзначає, що багато педагогічних і організаторських проблем контролю вдається дозволити (звичайно, не повністю, але в більшій їхній частині) за допомогою комп'ютерних систем перевірки знань студентів.
Loading...

 
 

Цікаве