WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Структура ділової гри і її конструювання як комплексна технологія навчання - Реферат

Структура ділової гри і її конструювання як комплексна технологія навчання - Реферат

відмінити деякі із попередніх обмежень.
Більшість авторів, які відмічають присутність в грі двоплановості, так описують стан гравця: "Гравець повинен одночасно і пам'ятати, що він учасник в умовній (не дійсній) ситуації, а не пам'ятати це. Майстерність гри заключається саме в оволодінні навиком двопланової поведінки. Любе випадіння із нього в одноплановий "серйозний" або одноплановий "умовний" тип поведінки - розвалює її специфіку". На основі нашого педагогічного досвіду проведення ділових ігор і аналізу схем нами сконструйована схема проведення професіональної ділової гри ( рис. 4).
Рис.4. Схема проведення професійної ділової гри.
Як вже зазначалось вище, в роботах багатьох авторів, які досліджують ділові ігри, відсутня згадка про МЕТУ ПРОВЕДЕННЯ ГРИ. Замість мети в більшості випадків виступає "модельований об'єкт", який настільки близько приближений до реального об'єкту управління і системи його управління, що метою гри являється набуття досвіду управління цим об'єктом. Разом з тим, навчальні ділові ігри, які розглядаються нами, можуть і повинні мати відповідну ДИДАКТИЧНУ МЕТУ, яка являється основою, визначає і використовує "практичну ситуацію" і правила гри. Велике значення належить формальній меті гри, оскільки перш ніж відповісти на запитання про те, як буде проходити гра, потрібно визначити, для чого вона буде організована. Основним критерієм, який визначає необхідність використання ділової гри в навчальному процесі, являється її здатність забезпечити досягнення мети навчання з урахуванням його конкретних умов.
Ми вважаємо, що однією із основних проблем, пов'язаних з діловими іграми, являється їх використання виключно для розваги або реклами без повідомлення учасників про те, що дидактична цінність гри, яка не являється більшою частиною чітко спланованої програми навчання, буде нікчемна.
Навчальна гра може бути визначена наступним чином: модельована ситуація і результати гри повинні бути пов'язані із зрозумілими цілями навчання, які демонструють користь, що отримують гравці після закінчення гри. Нами розроблені п'ять рекомендацій, як зробити гру навчальною:
- гравець повинен бути здатний використовувати нові вміння і знання після закінчення гри;
- вчити гравців тому, що їм цікаво;
- забезпечувати зв'язок між результатами гри і професійною діяльністю гравця;
- пояснювати тему, впливаючи на успіх модельованої ситуації;
- мотивувати гравця.
ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ГРИ забезпечують їй якість, яка називається "реалістичність", що являється одним із ключових факторів, які визначають цінність ділової гри. Наш досвід проведення ділових ігор говорить про важливість реалізму в діловій грі, так як він робить її цікавою. (вона стає більш близькою і актуальною), ясною (реалізм дозволяє гравцям відчувати, що вони повинні робити) і цінною в навчальному плані (успіхи в грі стають корисними при реальній роботі в організації). Ступінь наближеності гри до реальної ситуації, тобто ступінь її реальності - важлива змінна, яка визначає сутність і ефективність конкретної ділової гри.
Роль ділової гри в системі сучасних педагогічних технологій визначається тим, що вона займає посередницьке становище між передачею інформації в традиційній формі і практичною діяльністю на підприємстві Вербицький А.О. підкреслює, що ділова гра представляє собою "квазіпрофесійну" діяльність, яка знаходиться між академічною навчальною діяльністю і навчально-професійною діяльністю [9,с.30]. Ми неодноразово відмічали переваги активних методів навчання перед традиційною формою навчання. Ділові ігри вирішують суперечності між абстрактним характером навчальної діяльності і реальною предметною професійною діяльністю, між глибинною мотивацією до професійної діяльності і слабким залученням у традиційне навчання, між індивідуальним освоєнням знань і взаємозв'язком з іншими людьми в професійній діяльності та ін. З іншого боку, ділова гра має ряд переваг і перед практикою в реальному економічному середовищі, де максимальна реалістичність навчання. Гра дозволяє отримати загальне враження як в часі, так і в просторі, чого не можна зробити протягом визначеного конкретного завдання в робочій ситуації, крім того, існує можливість спробувати різні стратегії, які не приносять шкоди реальній організації. Важливою особливістю ділової гри являється також її стислість в часі. Взаємозв'язок елементів "ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ГРИ" і "МАСШТАБ ЧАСУ" посередньо демонструє ступінь реальності гри (рис.4). Потрібно відмітити, що реалізм не завжди виграє, так як може бути нудним. Драматизм гри сприяє посиленню втягування гравців і робить її більш цікавою, як екстремальні характери і епізоди роблять цікавим кінофільм. В той час, як імітаційна гра не повинна в точності копіювати темп і діяльність в реальності. Як показує наш досвід, потрібно "налаштувати" гру таким чином, щоб зміни траплялись значно частіше, ніж це відбувається в реальному житті. Крім того, позитивна ігрова діяльність повинна нести в собі позитивні емоції.
Більшість авторів зазначають, що вірно побудована імітаційна гра відмічає тільки принципові риси економічної системи, іншими словами, змінні, які впливають на основну динаміку бізнесу.
З іншого боку, ми можемо відмітити, що відсутність реальності сприяє тому, що гравці грають тільки для розваги, тоді як мета використання гри складається в навчанні, а не в приємному проведенні часу. Потрібно уникати цих двох поширених помилок. В першому випадку ситуація дуже спрощена, тоді складається враження, що всі запитання, які пов'язані з економічними системами, навмисне ускладнюються, тоді як на практиці прийняття рішень не представляється складним ділом, і студенти намагаються знайти єдине правильне рішення. В другому випадку ситуація настільки ускладнена, що складається враження про неможливість найти більш або менш вірне рішення, що може викликати апатію і пасивність у студентів.
Таким чином, МОДЕЛЬОВАНА СИТУАЦІЯ повинна співвідноситись з ПРАКТИЧНИМИ ОСНОВАМИ ГРИ так, щоб гравці відчували чіткий зв'язок з реальною діяльністю, і в той же час не втомлюватися від зайвої кількості дрібниць і складності моделі.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Голос А.А., Соколов В.Б. Деловые игры - метод исследования сложных
систем // Активные системы. М.: Институт проблем управления, 1973: -112 с.
2. Методика преподавания экономических дисциплин. Уч. пособие.
Краманенко В.И. и др. Симферополь, 1999. - 222 с.
3. Комаров В.Ф., Ефимов В.Ф. и др. Активные методы обучения. М.: НТВ -
дизайн, 2001. - 88 с.
4. Лифшиц А.Л. Деловые игры в управлении. - Л.: Лениздат, 1989. - 172 с.
5. Смолкин А.М. Методы активного обучения. М.: Высшая школа, 1991. - 175 с.
6. Платов В.Я. Деловые игры: разработка, организация, проведение.
Учебник. М., 1991. - 192 с.
7.Эльконин Д.Б. Психология игры. М., 1999. - 359 с.
8. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1975.
- 304 с.
9. Вербицкий А.А. Методические рекомендации по проведению деловых
игр. М., 1990. - 48 с.
Loading...

 
 

Цікаве