WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Структура ділової гри і її конструювання як комплексна технологія навчання - Реферат

Структура ділової гри і її конструювання як комплексна технологія навчання - Реферат


Реферат на тему:
Структура ділової гри і її конструювання як комплексна технологія навчання
Складність описання ділової гри як комплексної технології навчання викликає необхідність її використання з точки зору системоутворюючих елементів. Прагнення виявити основні елементи гри об'єднує роботи більшості дослідників. Деякі автори, які описують структуру ділової гри, в першу чергу виділяють в ній формальну і неформальну частину. А.А.Голос, В.Б.Соколов представляє структуру ділової гри із чотирьох елементів: мета гри, спосіб ступеня досягнення мети, формальні правила гри, неформальні правила гри [1,с.63]. В.І.Крамаренко, розвиваючи цю ідею, поділяє всі елементи гри на дві групи. До формальної частини гри відносять:
- Мету гри;
- Спосіб оцінки ступеня досягнення мети;
- Формальні правила гри;
- Мету модельованих підсистем.
До неформальної частини гри автори відносять наступні елементи:
- Учасників гри;
- Неформальні правила гри;
- Круг ділової гри [2, с.126].
Поділ моделі ділової гри на формальну і неформальну частини пов'язані з складністю динамічної суті. Під формальною частиною більшість авторів розуміють "статичну" незмінну основу ділової гри, куди відносять і опис ситуації, в яку вступають гравці, і правила, які створюють основу для розвитку "неформальної" частини. Неформальна частина моделі відмічає динаміку гри, яка пов'язана з наявністю дій гравців, які (дії) відмічають непередбачений і неформальний елемент гри.
Взаємодія формальної і неформальної частини імітаційної гри, як взаємозв'язок моделі середовища і управляючої моделі, показана на (рис. 1).
Модель середовища
Формальна частина Експерти
Забезпечуюча частина Гравці
Рис.1. Модель управляючої системи.
В рамках системного аналізу опис може характеризувати "будову" (статику) або "функціонування" (динаміку) системи. Іншими словами, систему можна описати як об'єкт або як процес. Ділова гра має достатньо складну "будову" і в той же час розвивається в часі, що дозволяє описати і динаміку, і статику. Ділова гра поєднує в собі властивості рольової гри і аналіз конкретної ситуації, які представляються більш простими для описання. Модель рольової гри буде представляти собою динаміку взаємозв'язку в часі, включаючи в себе різні ролі, в той час як модель аналізу конкретної ситуації буде представляти собою структуру ситуації, яка описується. Спроба в одній схемі показати і "статичні" характеристики гри (формальна частина), і її динамічну суть (неформальна частина) виглядає недостатньо впевнено.
Не дивлячись на те, що використання для опису конкретних ділових ігор блок-схеми, які описують розвиток дій, значно спрощують це описання [3,с.10-13], подібне описання, на наш погляд, не відповідає розумінню сутності гри і її аналізу.
Описання ділової гри, запропоноване А.Л.Ліфшицем, по суті представляє собою динамічну модель руху інформаційного потоку в часі. Автор вважає основою ділової гри "модель об'єкту, наприклад, виробництва або, точніше, відображення такої моделі в сфері управління" [4,с.6]. Він описує різні ігри наступним чином. Учасники гри відповідно до мети своїх дій, керуючись правилами і конструкціями ведення гри, а також наявними в їх користуванні даними ситуації, формують свої особисті моделі гри. Ці моделі включають формальну і неформальну частини. Взаємопов'язана сукупність особистих моделей гравців і моделі керівника створюють загальну ігрову модель, яка також включає в себе формальну і неформальну частини. В залежності від сценарію до учасників гри надходять вхідні дані. Учасники оцінюють ситуацію і приймають рішення у відповідності до своїх особистих ігрових моделей. Рішення вводяться в загальну ігрову модель. Керівник оцінює рішення гравців, встановлює результати і доводить їх до відома учасників.
Динаміка розвитку ділової гри представляє інтерес саме своєю непередбаченою (неформальною) частиною, тому нам здається зайвим формальний опис етапів, як от: інструктаж - дія гравців - реакція системи - дія гравців і т.д. - оцінка результатів. Великий інтерес для нас представляють структурні фактори, які впливають на суть ділової гри. Більшість авторів намагались виділити ці основні перемінні. Так, А.М.Смолкін відносить до основних елементів ділових ігор наступні: мету гри, інструкції гравцям, сценарій, правила, систему оцінок і стимулювання ігрової діяльності [5,с.4]. Очевидно, що автор показав не стільки елементи ділової гри, скільки перелік необхідних документів для її проведення, частина із яких дублює один одного.
Елементи ділової гри можна об`єднати в шість основних блоків:
1. цілеспрямованість (для чого проводиться гра);
2. об'єктивно-ситуаційний блок (що моделює);
3. ігровий блок (хто грає);
4. рольовий (як імітується діяльність в рамках одного ігрового етапу);
5. блок результатів (що досягається при завершенні);
6. теоретичний блок.
Системно-управлінський підхід до гри розвиває В.Я.Платов. Він вважає основними в діловій грі наступні елементи: безпосередньо модель соціально-економічної системи, об'єкт управління, управлінську систему і елементи зворотнього зв'язку. Рішення гравців, яке впливає на об'єкт управління, змінює його склад. Інформація про зміни складу об'єкта управління через елементи зворотнього зв'язку надходять в управлінську систему (ігровий комплекс), який утворений гравцями, що знаходяться у відповідних взаємовідносинах один з одним. Гравці приймають рішення по управлінню об'єктом на відповідному етапі, і процес повторюється. [6,с.45].
Схема В.Я.Платова представляє собою взаємозв'язок складних систем, які в свою чергу включають в себе більшість взаємозв'язаних елементів. Ми ж виділяємо чітко визначені змінні, які характеризують стан системи "ділової гри". Зі сторони ділова гра виглядає просто як взаємодія людей - гравців. Таким чином, ми зразу виділяємо важливий елемент ділової гри - "ГРАВЦІ". Зв'язок між гравцями як гранична ступінь свободи в системі забезпечується "ПРАВИЛАМИ ГРИ". Правила гри сприймаються нами в самому широкому розумінні, до них відноситься все, що регулює діяльність людей в грі.
Взаємозв'язок ГРАВЦІВ і ПРАВИЛ ГРИ представляє собою складне явище. Умовність гри складається саме в тому, що той хто грає, добровільно приймає її правила. Д.Б.Ельконін звертає увагу на той факт, що для дітей старшого дошкільного віку "суттю гри являється дотримання правил гри" [7, с.6]. Ми не впевнені, що дотримання правил гри являється її метою. Думка справедлива лише для ігор з дуже жорсткими правилами у випадку, коли гравцю недостатньо свободи. Поки що дотримання правил гри залишається основною метою гри, гравці повинні зосередити на ньому свою увагу зусиллям волі. Правила - це не тільки обмежуючий, але і творчий фактор. Вони створюють нову реальність, в яку повинен потрапити той хто грає. Феномен гри заключається в тому, що вона (точніше її правила) створюєумови для виникнення і вирішення проблемної ситуації, яка з`являється як би самовільно, незалежно від
Loading...

 
 

Цікаве