WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Соціально-психологічні проблеми жінок, які мають розумово відсталу дитину - Реферат

Соціально-психологічні проблеми жінок, які мають розумово відсталу дитину - Реферат


Реферат на тему:
Соціально-психологічні проблеми жінок, які мають розумово відсталу дитину
Рівень цивілізованості суспільства багато в чому визначається його ставленням до найбільш незахищених верств населення. Однією з таких є діти-інваліди з розумовими та фізичними вадами; сім'ї, що виховують таких дітей, і, насамперед, матері.
У нашій країні, як і в усьому світі, спостерігається тенденція зростання кількості дітей-інвалідів. За даними звіту "Стан материнства і дитинства в Україні: проблеми перехідного періоду", підготовленого групою українських експертів, за останні три роки удвічі зросла кількість дітей із вродженими аномаліями в розвитку: з 8,2 до 16,7 на 10 тис. За останніми статистичними даними в Україні проживає 146,5 тис. дітей-інвалідів.
Сім'я - це мікросоціум, у якому відбувається становлення дитини-інваліда. Крім того, у таких сім'ях, як правило, існує цілий ряд проблем. Це алкоголізм одного чи обох батьків, сім'ї з одним годувальником, бідність, і, як наслідок, погане харчування, низький рівень освіти та інше.
Інвалідність скоріше не медична проблема, а проблема нерівних можливостей, що виникли внаслідок травми чи захворювання. Сім'ї, що мають дітей-інвалідів, мають нерівні можливості по відношенню до звичайних сімей, і потрапляють в категорію клієнтів соціальної роботи. Такі сім'ї об'єднуються в групи, організації, що покликані допомогти людям, які страждають психічними захворюваннями. У США діє добре відомий Національний союз психічно хворих - НМПХ (National Alliance for the Mentally ІІІ, NAMI), який здійснює свою захисну діяльність на національному рівні в усіх 50 штатах. У Німеччині існує Союз родичів психічно хворих (ВАрК), який нараховує 2500 членів, об'єднаних в 600 груп. До його складу входять родичі осіб, які страждають важкими психічними захворюваннями. У Новій Зеландії існує Співдружність хворих на шизофренію (SF), яка нараховує 2100 членів в 20 групах та ін. Так, характерною рисою дитячої соціальної служби в США, Великобританії є її орієнтація не стільки на дитину, скільки на сім'ю в цілому [1, 220].
У наукових працях з соціології, соціальної роботи, психології, соціальної педагогіки: Р. Кравченко, О. Холостової, В. Зайнишева, В. Курбатова, А. Капської, О. Безпалько, Р. Вайноли, Л. Виготського, Е. Зіглера, Р. Ходаппа, Д. Голдберга, А. Уорда, В. Кузнєцова, В. Чернявського, Н. Бастуна, А. Обуховської, А. Гонєєва та інших ми частіше зустрічаємося з обговоренням проблем дітей-інвалідів, ніж з обговоренням проблем сімей чи проблем матерів, що їх виховують. Відомо лише, що в таких сім'ях виникає багато складних проблем, у тому числі, медичних, економічних, проблем виховання та догляду за хворою дитиною, з утрудненнями у встановленні та підтримці контакту з нею, придбання обладнання, соціально-професійних проблем (зміна місця роботи і характеру праці з урахуванням інтересів хворої дитини, формування специфічного укладу життя сім'ї та інше) [2, 308]. Але існує ряд досліджень проблем, які властиві жінкам, і, можливо в сім'ях з хворою дитиною вони більш болісні.
Це безробіття матерів, тяжке матеріальне становище, дискримінація в суспільстві, "сексизм", психологічне й емоційне навантаження, яке жінка несе до кінця життя. За даними досліджень, присвячених жіночому безробіттю та супутнім йому психологічнім і соціальним факторам, виявлено, що доля жінок, що знаходяться в стані гострого стресу, серед безробітних в 3,5 рази більше, ніж в групах, що знаходяться в ситуаціях соціальної захищеності та психологічного комфорту. А в ситуації соціального стресу, при втраті відчуття соціальної захищеності людина мусить змінювати ієрархію життєво важливих цінностей: значущими стають для неї домагання найбільш низького рівня. У вітчизняній літературі подібні дослідження з групою безробітних жінок, що мають дітей-інвалідів, не проводилося.
Специфіка проблем сімей з дитиною-інвалідом, що страждає психічним захворюванням чи розумовою відсталістю, - це постійне психологічне і емоційне навантаження на сім'ю і залежність від хворого. Норма та здоров'я окремої особистості чи відхилення від норми адекватно відбиваються на психічному здоров'ї не лише цієї особистості, а й на психологічному здоров'ї сім'ї [3, 36].
У дослідженнях, присвячених проблемам психологічного функціонування сімей, що мають дітей-інвалідів, лише в одній галузі розумової відсталості - аутизмі, відзначається, що кожна така сім'я, зіткаючись з екстраординарними проблемами, зазнає хронічного стресу, важкість якого залежить від скрутності становища та віку дитини.
Стрес більшою мірою виявляється в матерів, які не лише зазнають надмірних обмежень власної свободи чи часу, але й демонструють дуже низьку самооцінку у зв'язку з тим, що не досить добре, на їх погляд, виконують свою материнську роль. Вплив хронічного стресу викликає депресію, роздратованість, емоційну напругу в матері. При чому виявлено, що всі ці прояви у матерів дітей-аутистів значно вище, ніж в матерів розумово відсталих дітей. Батьки, як правило, уникають щоденного стресу, пов'язаного з вихованням аутичної, розумово відсталої дитини, проводячи більше часу на роботі. Проте і вони переживають відчуття провини, втрати, хоча і не говорять про це так явно, як матері. На батьків, якщо вони є, лягають особливі матеріальні тягарі, пов'язані з вихованням дитини, які відчуваються ще гостріше в зв'язку з тим, що можуть бути практично довічними. Ранимість сім'ї підсилюється в моменти вікових криз. Деякі батьки сприймають хворобу дитини як катастрофу для сім'ї, виказують ідеї самозвинувачення [4, 240].
Англійський автор Дейл Л.Джонсон наводить результати дослідження, проведених у сім'ях психічно хворих. "Поки що служби допомоги не схильні розглядати родичів психічно хворих як групу ризику розвитку психічних розладів, їх сприймають як людей, що мають обов'язки по відношенню до хворих осіб, і їх потреби продовжують в більшій чи меншій мірі ігноруватися". Як показали дослідження про вплив навантаження на сім'ю, пов'язаного з психічним захворюванням одного з її членів, захворювання чи психічний розлад є шоком для сім'ї. Цілком ймовірно, що цей шок знаходить відображення у вимірах за шкалами депресій та деморалізації. У кожному випадку втручання при роботі з такою групою повинно бути спрямоване на усунення чи мінімізацію стресових подій, пов'язаних зі спільним проживанням з особою, що страждає на тяжке психічне захворювання.
У вітчизняній літературі майже не розглядається таке поняття, як суб'єктивне навантаження. В іноземних теоретичних дослідженнях суб'єктивне навантаження пов'язане з психологічними наслідками для сім'ї. "Так, депресія чи тривога, які пов'язані з забезпеченням догляду за хворим, що страждає на психічне захворювання, вважаються суб'єктивним навантаженням" [5, 359].
Визначення й аналіз такого навантаження можна добре розглянути на прикладі сім'ї, яка виявила, що її дитина хвора в більш зрілому віці і шок пов'язаний ще й з тим, що сім'язвикла бачити її як повнозначного члена суспільства; їй важко переживати трансформацію особистості, але у вітчизняних дослідженнях відсутні відомості про наслідки шоку у батьків, які вимушені з дитинства виховувати розумово відсталу дитину.
Таким чином, нами був зроблений короткий аналіз характерних проблем сімей та жінок, які мають дітей-інвалідів, за даними іноземних та вітчизняних досліджень, що дає підстави для планування соціальної роботи з групою жінок такої категорії.
Література
1. Социальная работа сегодня / Под ред. Шуламит Рамон. - Амстердам-Киев, 1996.
2. Браер Скотт, Блайт Бетти Практика социальной работы: Тенденции и проблемы // Энциклопедия социальной работы. - Т. 1. - М., 2000.
3. Торохтий В.С. Психологическое здоровье семьи и пути его изучения // Вестник психосоциальной и коррекционной работы. - 1996. - № 3. - С. 36.
4. Тингей-Михаэлис К. Дети с недостатками развития: Книга в помощь родителям: Пер с англ. / Под ред. Д.В. Колесова. - М., 1988.
5. Кьюперс Л., Лефф Д., Лем Д. Работа с семьями, практическое руководство. - К., 1996.
Loading...

 
 

Цікаве