WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Народознавство в системі навчально-виховної роботи школи - Курсова робота

Народознавство в системі навчально-виховної роботи школи - Курсова робота

пісні, любите однакові ігри. Але чи можете всі назвати себе народом?
- Ні! - Чому?
- Тому що нас дуже мало.
- Справді, вас мало, і ви маленькі. Але кожен з вас - маленька частинка великого українського народу.
А чи можемо ми жити без свого рідного народу?
- Ні.
- Так! Адже і маленька краплина відразу висихає, а коли їх багато, коли вони разом - тоді вони могутні, як море.
- А як ви думаєте, ви, такі маленькі, потрібні своєму народові?
- Звичайно. Бо якби не було окремих краплинок, не було б і дощу. І кожна дощова краплина потрібна землі, щоб напоїти її. Отже. кожний з нас потрібний своєму народові, своїй рідній землі. Ми - їхнє майбутнє.
- А тепер, діти, я скажу вам найголовніше. Рідна земля, рідна мова. рідний народ - ценайсвятіше, що є в кожного з нас. Людина, яка відцуралася своєї землі, мови, народу, - сирота; вона не знаходить собі місця у цілому світі. Це людина без роду, без батьківщини. То ж ростіть добрими, вмійте любити і берегти своє, найрідніше.
(Звучить пісня П.Пашкевича на слова В.Симоненка "Синові")
3.2 Тема. Колядки - найдавніші українські пісні
Мета: Поглибити знання учнів про походження і символіку обряду колядування,
Обладнання: атрибутика колядників - зірка, місяць, маски ряжених, печиво.
Хід уроку
Учитель
Сьогодні ми будемо говорити про колядки як найдавніший вид української поезії, тому що вони розповідають нам про світогляд наших далеких предків.
Наші пращури поділили світ на чотири сторони схід, захід, південь, північ. Так само поділили добу - ранок, день, вечір, ніч; рік - зима, весна, літо, осінь - усе за рухом сонця.
А тепер подивіться на це коло. Це річний рух Землі навколо Сонця. Отже, коли весняне сонце - природа відроджується; влітку ж, коли сонячна сила найбільша, природа розквітає найбуйніше. А 7 липня ми святкуємо Купала - свято літнього сонцестояння, коли день найбільший. Після цього день скорочується, природа мало-помалу завмирає. Зима - смерть природи. Чому це відбувається, людина не могла пояснити У світі, уявляла вона, відбувається боротьба добрих і злих сил, світлих і темних. З настанням зими починають перемагати ворожі сили, скорочують день. крадуть у сонця силу. І нарешті, 25 грудня, коли день найкоротший, ніч найдовша, вважалося, що природа вмерла і сонце також. Його з'їдає злий Корочун - темне праслов'янське божество. Отже, в природі було два переломних моменти: день літнього і день зимового сонцестояння. Людина вірила, що своїми магічними діями вона зможе допомогти природі, сонцеві в їх змаганні з темними силами. Всеслов'янська богиня неба - Коляда (коло - сонце) - народжувала нове сонце в дніпрових водах - маленького божича. Цьому новонародженому треба було всіляко допомагати. І люди виконували різні магічні дії. Насамперед вони проганяли злого Корочуна, який намагався вкрасти нове сонце. "Утікай, утікай, Корочун!" - кричали древні слов'яни.
А тепер давайте згадаємо, який обряд дійшов до наших днів.
Учень
До наших днів дійшла гра "калита". Саме слово "калита" також означає сонце (від коло). Це круглий корж з маком і медом, який мав усередині дірку і підвішувався лід стелею. Молодь на вечорницях намагалася вкусити цей корж. Хлопець сідав на кочергу, ніби на коня. скакав і приказував: "їду, їду калиту кусати". Біля коржа стояв інший хлопець із сажею і квачем і відповідав: "А я буду по губах писати!"
- А я вкушу!
- А я впишу!
Не злазячи з кочерги, хлопець намагався вкусити коржа, це йому не вдавалося, його мастили сажею по губах, сміялися і проганяли.
Учитель
У цій грі ми бачимо давню символіку. Все це відбувалося наприкінці грудня, коли день найкоротший. Підвішений круглий корж символізував сонце. Хлопець на кочерзі втілював нечисту силу, темну, злу. Того ж Корочуна, який намагався вкрасти нове світило. От бачите, як до наших днів у формі гри дійшов давній обряд, який записано на Вінниччині
На Черкащині, наприклад, той, хто був на кочерзі, звався лан Кочержинський. Він питав пана Калитинського чи дозволить калиту кусати. Щоб це зробити, панові Кочержинському треба було витримати іспит - відгадати загадки. А ще його всі засмішували, а він не мав права сміятися.
Після цього обряду колядники ходили опівночі із зіркою від хати до хати і сповіщали про народження нового сонця.
У давнину семикутна зірка означала сонце. Колядники заходили в двір, будили господаря: "Прокинься, господарю, прокинься, в твій дім заходить нове сонце!" і в колядках, і в піснях, які вони співали, говорилося про сонце, місяць, зорі, тобто небесні божества.
Ой вийду, вийду на круту гору,
Ой бачу, бачу в морі корабля.
В тому кораблі троє оконців:
Перше оконце - ясноє сонце,
Друге оконце - ясен місячик,
Третє оконце - дрібна зірочка,
Дрібна зірочка - Галя дівочка.
Ще є давніші колядки про головні слов'янські божества. Давайте їх зачитаємо.
(Учні читають)
Стоїт же, стоїт нова світленька,
А в тій світлоньці тисовий столик.
При тім столику три гості сидят,
Три гості сидят, три товариші:
Єдєн товариш - ясне сонечко,
Другий товариш - та місяченько,
Третій товариш - та дробен дощик.
Сонце же мовит: "Нема над мене.
Як же я зійду в неділю рано,
Зогрію ж бо я гори й долини,
Гори й долини, поля й дуброви,
Морози спадут, а роси станут".
Місяць же мовит: "Нема над мене.
Як же я зійду разом з зорями,
Урадуют се гості в дорозі,
Гості в дорозі, войська в обозі".
Дробен дощ мовит: "Нема над мене.
Як же я піду три рази мая,
А зрадує се жито, пшениця,
Жиго, пшениця, всяка пашниця,
Єудут снопоньки, як повозоньки,
будут копоньки, яко звіздоньки.
* * *
А в цього ґазди білії двори,
Ой дай. Боже!
На його дворі три царі стоять.
Ой стоять, стоять та й перечуться.
Ой один каже, що земля більша
Ой другий каже, що небо більше.
Ой третій каже: "Не перечмося!
Купімо собі шовковий шнурок,
Як поміримо-то й повіримо.
* * *
Є земля більша - гори, долини,
Гори. долини ще й полонини.
Є небо менше, бо всюди рівне,
"То той один цар - світлий місяць,
А то другий цар - ясноє сонце,
А то третій цар - дрібненький дощик"
Отже, ми з вами уже з'ясували, що 25 грудня сходилися кінець старого і початок нового життя природи. Люди вірили, що саме в цей час у природі відбувається те, що було на початку світу. Тобто в одну якусь мить все зводилося до первісного хаосу, а годі вже починалося нове світотворення. І цьому світотворенню треба було допомогти. Насамперед магічним відгадуванням загадок. Найстарший, наймудріший член роду загадував загадки про небо, землю, космос. Чим більше загадок відгадають, тим легше буде небесним божествам знову створити світ з первісного хаосу.А які ви знаєте
Loading...

 
 

Цікаве