WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблеми морально-релігійного виховання студентської молоді - Реферат

Проблеми морально-релігійного виховання студентської молоді - Реферат

та на реалізацію прийнятого рішення. Якщо вихованець у навчальній ситуації вміє структурувати знання у вигляді законів, закономірностей, понять, спроможний застосувати їх у процесі спільної соціальної діяльності із наставником, тобто реорганізовувати у плани, програми, технології, проекти, то в освітній ціннісно-смисловій вчинковій дії самоствердження чи самовизначення кожен самостійно прагне зробити щось значуще, індивідуальне, неповторне й водночас відповісти на питання "Для чого?"
Освітня вчинкова дія самоствердження і самовизначення суб'єктів навчального процесу інтегрує два етапи: перший полягає в "суб'єктивній готовності до практичного виконання вчинку і формується в яскравому уявленні того, що треба здійснити. Відбувається психологічне моделювання акції учинку, а також його можливих наслідків. Об'єктивна готовність визначається тим, наскільки ситуація є сприятливою для здійснення вчинку. Готовність до здійснення вчинку засвідчується тим, що певна наступна подія виявляється не просто умовою, а приводом для цього здійснення" (Роменець В.А., Маноха І.П. Історія психології ХХ століття. - К.: Либідь, 1998. - 992 с.). Суб'єктивна та об'єктивна готовність вихованців до здійснення освітнього вчинку передбачає наявність морального вибору, котрий сприяє усвідомленню кожним його розумових можливостей, нових способів розв'язку світоглядних проблем і норм поведінки, осмисленому відбору етнічних пріоритетів розвитку національних цінностей, а також активізує внутрішнє індивідуально-вчинкове поле розкриття, творення, самоствердження і самовизначення себе у світі.
Заключним є післядійовий (рефлексивний) компонент вчинку - це комплекс пізнавально-перетворюючих дій особистості, спрямованих на вторинне, постдійове усвідомлення, оцінювання, осмислення змісту та результатів її вчинкового діяння. Учасники навчально-виховного процесу, створивши власний продукт на підґрунті привласнених знань, норм, цінностей, мають змогу його співвіднести із освітньо-вчинковою дією і пізнати себе шляхом внутрішнього осягнення сенсу життя. За цих обставин у молодого покоління природно виникає запитання: які ж наслідки чекають їх на етапі вчинкової післядії, що викликає амбівалентні почуття, котрі є соціально-психологічними умовами для здійснення наступних вчинків.
У життєвій практиці всі компоненти, як правило, реалізуються в єдності. Особливо зростає значення християнського виховання в умовах ринку. Дотримання слова, пошана до професіоналізму, результатів чужої праці, самокритичність, несприйняття пустодзвонства, демагогії, -- ось декілька з тих норм, які формуються в середовищі бізнесменів і підприємців.
Період академічного навчання пов'язаний з певною стабілізацією, спробою зінтегрувати різнорідні досвід і знання про людину й світ, щоби побудувати досить цілісний світогляд. "Оскільки юність є часом доленосних рішень, то окрім шансу для сформування істинної віри виникає загроза відходу від релігії, який може бути досить тривалим, особливо, коли він - результат дії оборонних механізмів або породжений примітивними релігійними поглядами" (Психологія. З викладом основ психології релігії / Під ред. о. Юзефа Макселона. Пер. з пол. Т. Чорновіл. - Львів: "Свічадо", 1998. - 320 с.) Знову постає проблема морального вибору.
На базі Тернопільського державного економічного університету було проведено опитування серед студентської молоді, яке мало на меті дослідити і проаналізувати розвиток системи моральних цінностей в особистості студента економічного ВНЗ, і переслідувало низку завдань: вияснити зміст та дослідити ієрархію моральних цінностей студентів-еко-номістів; виявити морально-релігійний аспект виховання наступників; вив-чити значимість розвитку моральних цінностей у формуванні економічної культури майбутніх фахівців. Дослідження проводилось серед студентів ТДЕУ факультету фінансів і охопило 150 чоловік (віком 19-20 років).
Безперечно, релігійність, як людський акт - це проблема вибору. Вибір духовних реалій проходить диференційовано: в одних він глибокий, а в інших зачіпає лише другорядні проблеми життя. Результати опитування свідчать, що більша частина студентів (60,6% із 150 опитаних) вважають себе релігійними і мають потребу відвідувати церкву (53,3%), однак лише 2,9% відвідують церкву декілька разів на тиждень, 19,5% присутні на богослужінні щонеділі, 31,95% - за внутрішньою потребою і 36,6% -- на великі свята. Найбільше молодь дотримується заповідей "Не вбивай" (26,1%) і "Не кради" (21,3%). Отже, релігія для визначного числа студентів все ж таки є джерелом духовності, проте відношення до церкви як до святині релігійної освіти і виховання є неоднозначним.
Сьогодні в складних умовах ринкових відносин молодим спеціалістам доводитиметься постійно робити вибір щодо орієнтації на справедливе ставлення до інших чи на врахування власних інтересів, на активність чи пасивність, на агресію чи альтруїзм, на любов до людей чи байдужість до них. І це буде залежати від рівня сформованості в ділової людини системи моральних цінностей, морально-релігійного світогляду.
Тому одне з головних завдань виховного процесу полягає в тому, щоб молоде покоління вчилося поводитися під впливом усвідомлених суспільно важливих рішень щодо свого духовного розвитку. Цей образ мети, цілеспрямованості найбільше буде мобілізувати вихованців. І від того, наскільки багата й різноманітна духовна система особистості, залежить чистота і моральність її вчинків. А плин за течією агресивно налашто-ваного соціуму веде до бездуховності. Бездуховність стає атрофією, або нерозвинутістю соціально-моральних відчуттів чи "моральної глухоти", тобто, коли людина не відчуває сорому, не чує докорів совісті. Особа, якій невідомі почуття провини чи покаянні ні за особисті гріховні дії, ні за трагічні зигзаги історії своєї країни і народу, не володіє духовністю" (Ксенофонтов В.И. Духовность как экзистенциальная проблема // Философские науки. - 1991. - № 12. С. 41-52). При духовній смерті, вказує А.І.Зелінченко, людина залишається у власній шкарлупі. Вона закрита для етичних, естетичних, релігійних та інших цінностей. Поняття совісті, краси, істини, смислу життя, Бога не наповнені живими переживаннями. За відсутності духовного сенсу в людини виникає екзистенційний вакуум.
А тому, важливим аспектом суспільного життя є навернення до основ морально-релігійного світогляду. Ця потреба спричинюється тим, що релігія впродовж тисячоліть виявилася неперевершеною і незмінною основою життєтворення більшості людей, у релігії людина знаходить універсальну систему захисту від негативних впливів сьогодення, у релігії можна віднайти істинну свободу самовизначення і самоствердження себе у житті.
І саме навчальний закладчерез призму скоординованих навчальних дисциплін "на основі цілісного бачення змісту освіти, який адекватно відображає картину світу" (Л.Олексюк), має відтворювати в наступному поколінні кращі соціально-культурні традиції нації, моральні норми, етичні, естетичні, релігійні та інші цінності через призму навчально-виховної програми; стимулювати студентську молодь до здійснення моральних вчинків, котрі розвиватимуть їхню ціннісно-смислову сферу, тобто систему вартостей і ціннісних поглядів, які є супутниками суспільної поведінки, діяльності і вчинків загалом.
Loading...

 
 

Цікаве