WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови створення нових освітніх середовищ - Реферат

Педагогічні умови створення нових освітніх середовищ - Реферат


Реферат на тему:
Педагогічні умови створення нових освітніх середовищ
У чому різниця між хорошим і Великим учителем?
Хороший учитель розвиває здібності
учня до певної межі,
Великий - відразу бачить цю межу.
Марія Каллас.
На сьогодні, вже став зрозумілим той факт, що школа, лише як основа наук, інформації, знання, не розв'яже проблеми демократизації, гуманізації й стабільності сучасного суспільства. Передові мислителі усвідомили це давно. На нашу думку, стара система класно-урочного навчання потребує профілактичного щеплення, у результаті чого повинна народитися школа, що дасть високу освіту засобами навчання і моральні якості - засобами виховання. Враховуючи роботи таких вчених, як Г.С. Костюк, І.Д. Бех, М.О. Козленко, С.У. Гончаренко, Г.С. Корда, Б.Ф. Ведмеденко, Л.В. Волкова, Б.М. Наумов, можна сказати, що інтерес до учбової діяльності є психолого-педагогічною категорією, що посідає одне з провідних місць у понятійному апараті вчителя-предметника та вихователя.
Можна виділити групу методів, що активно впливають на розвиток і формування в учнівської молоді інтересу до улюблених видів діяльності. У працях В.О. Сухомлинського їх умовно поділено на такі види:
- інформаційно-теоретичні методи (розповідь, бесіда, диспут, дискусія, лекція та інші);
- методи стимулу позитивних дій (формування завдання, співпереживання, індивідуалізація, співчуття);
- практичні методи (вправи, тренування, репродуктивне відтворення вправ, змагання та інше);
- методи гальмування негативних дій (контроль, самоконтроль, аналіз, самоаналіз, оцінка, рівняння на кращий зразок).
Заняття улюбленою діяльністю - не тільки засіб інтелектуального,
морального та фізичного вдосконалення, а й джерело інформації про світ. Слід звертати особливу увагу на розвиток інтересу, виховання позитивних звичок засобами улюблених видів діяльності, позитивних поведінкових вчинків як гаранта зростання інтелектуальної, моральної та фізичної загартованості учнівської молоді.
Це все можливо у таких учбових закладах, як ліцеї при ВНЗ. У ліцеїстів глибокі переконання в необхідності щоденних занять улюбленими видами діяльності, здійснення позитивних вчинків - це надійна опора у вираженні незалежної думки, розвитку почуттів учнів, як складової частини виховання справжніх патріотів, майбутніх бізнесменів, менеджерів, фермерів та інших спеціалістів.
З метою реалізації цих завдань, у Харківському університетському ліцеї Харківської обласної ради, створеному у 1993 році за сприяння Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації та Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, створено скарбницю ідей провідними викладачами ліцею та університету. Це й забезпечення ефективного використання інформації, зокрема мультимедійних та електронних засобів навчання, створення мережі інформаційного забезпечення сфери навчально-виховного процесу.
Велика увага приділяється й нетрадиційним урокам. Конструювання та проведення учителем системи уроків у процесі навчання, як правило не укладаються в рамки якоїсь класифікації. Тому, ми розглянемо найбільш поширені уроки в системі особистісно-орієнтованої освіти.
Поряд з уроками ознайомлення з новим матеріалом, уроком закріплення вивченого, уроком використання знань та навиків, уроком узагальнення та систематизації знань, уроком перевірки та корекції знань та навиків, комбінованим уроком, уроком-лекцією, уроком-семінаром, уроком-заліком, уроком-практикумом, уроком-екскурсією, використовують у своїй практиці також уроки, як:
1. Урок-дискусія.
Основу уроків-дискусій складають розгляд та дослідження суперечливих
питань, проблем, різноманітних підходів при аргументації суджень, рішень завдань та ін. На початку уроку обґрунтовується вибір теми або питання, уточнюються умови дискусії, відокремлюються вузлові моменти проблеми, що обговорюється. Головний момент дискусії - безпосередня суперечка її учасників. На заключному етапі уроку можна не лише систематизувати можливі шляхи вирішення обговорюваної проблеми, але й поставити пов'язані з нею нові питання, що надають інформацію для нових роздумів учнів.
Слід відмітити, що дискусія є також одним із основних структурних компонентів уроку-диспуту, конференції, суду, засідання вченої ради та ін.
2. Урок-консультація.
Проводиться цілеспрямована робота не тільки з ліквідації пробілів у
знаннях учнів, узагальненню та систематизації програмного матеріалу, але й з розвитку їх навиків.
У залежності від змісту та призначення виділяють тематичні та цільові уроки-консультації. Тематичні консультації проводяться або з кожної теми, або з найбільш вагомих або складних питань програмного матеріалу. Вчитель разом з логіко-дидактичним аналізом змісту матеріалу, що вивчається систематизує складнощі, недоліки та помилки в усних та письмових роботах учнів.
Перед уроком-консультацією можна запропонувати учням домашнє завдання - підготувати картки з питаннями та завданнями з теми, що вивчається, з якими вони не можуть справитися.
3. Інтегрований урок.
Ідея інтеграції стала останнім часом предметом інтенсивних теоретичних
та практичних досліджень у зв'язку з початком процесів диференціації у навчанні. Її теперішній етап характеризується як емпіричною спрямованістю - розробкою та проведенням учителями інтегрованих уроків, так і теоретичною - створенням та вдосконаленням інтегрованих курсів, у ряді випадків поєднуючи численні предмети, вивчення яких передбачено навчальними планами. Інтеграція дає можливість, з одного боку, показати учням "світ у цілому", подолавши дисциплінарну розрізненість наукового знання, а з іншої - звільнений за рахунок цього навчальний час використовувати для повноцінного здійснення профільної диференціації у навчанні.
Іншими словами, з практичної точки зору інтеграція передбачає посилення міжпредметних зв'язків, зниження перенавантаження учнів, розширення сфери отриманої учнями інформації, підкріплення мотивації навчання.
Методичною основою інтегрованого підходу до навчання є формування знань про навколишній світ та його закономірності в цілому, а також встановлення внутріпредметних та міжпредметних зв'язків при засвоєнні основ наук.
У зв'язку з цим, інтегрованим уроком називають будь-який урок зі своєю структурою, якщо для його проведення залучаються знання, навики та результати аналізу матеріалу, що вивчається, методами інших наук, інших навчальних предметів. Не випадково тому інтегровані уроки називають ще й міжпредметними, а форми їх проведення самі різноманітні: семінари, конференції, подорожі та ін.
4. Театралізований урок.
Відокремлення такого типу уроків пов'язано з використанням
театральних засобів, атрибутів та їх елементів при вивченні, закріпленні та узагальненні програмного матеріалу. Як правило, театралізовані урокирозподіляють за формою їх організації: спектакль, салон, казка, студія та ін. Збагачення сценарію фактичним матеріалом та його реалізація на театралізованому уроці потребує від учнів серйозних зусиль у роботі з підручником, першоджерелом, історичними відомостями, науково-популярною літературою, що в результаті викликає у них інтерес до знань.
Саме дійство після інформативної частини може бути продовжено постановкою проблемних завдань, які безпосередньо підключає до активної роботи на уроці решту учнів. Такі уроки бувають дуже цікавими при вивченні в класі української літератури.
5. Урок-змагання.
В основі уроку-змагання полягає змагання команд при відповідях на питання та вирішенні завдань, запропонованих учителем. Форми проведення таких уроків різноманітні. Це двобій, бій, естафета, змагання, побудовані за сюжетами відомих ігор: КВК, "Брейн-ринг", "Щасливий випадок", "Зоряна година" та ін. Так, при вивченні історії у 5-му класі за темою "Княжеская Русь" проведення КВК довело, що учні добре оволоділи матеріалом, з інтересом повторювали імена відомих історичних діячів.
6. Урок з дидактичною грою.
У відмінність від ігор взагалі, дидактична гра має істотну ознаку -
наявність чітко поставленої мети навчання та відповідного їй педагогічного результату. Дидактична гра має стійку структуру, що включає наступні основні компоненти: ігровий задум, правила, ігрові дії, пізнавальний зміст або дидактичні задачі, обладнання, результат гри.
Доцільність використання дидактичних ігор на різноманітних етапах рівня різна. При засвоєнні нових знань можливості дидактичних ігор поступаються більш традиційним формам навчання. Тому їх частіше застосовують при перевірці результатів навчання, виробці навиків, формуванні вмінь. У зв'язку з цим розрізнюють навчальні, контролюючі та узагальнюючі дидактичні ігри. Їх часто використовують на уроках учителі біології та хімії.
7. Урок-ділова гра.
У ділових іграх на основі ігрового задуму моделюються життєві ситуації
та відношення, у рамках яких обирається оптимальний варіант розв'язання проблеми, що розглядається та його реалізація на практиці. Ділові ігри поділяються на виробничі, організаційно-дійові, проблемні, навчальні та комплексні. Найбільш ефективними ділові ігри є для уроків економіки, соціології, географії.
8. Урок-рольова гра.
Форми проведення рольових ігор можуть бути самими різними: це й
уявлювана подорож, і дискусії на основі розподілення ролей, і прес-конференції, й уроки-суди та ін. Методика розробки та проведення рольових ігор передбачає включення в повному обсязі або частково наступних етапів: підготовчого, ігрового, заключного та етапу аналізу результатів.
Сьогодні інтелектуальне, моральне та фізичне здоров'я учнівської молоді як парості нації, заняття улюбленою діяльністю поєдналися в царині духовних цінностей молодої людини.
Нові освітні середовища повинні сприяти зростанню інтелекту нації, загальної культури, що надалі полягає у вихованні рис характеру в структурі від громадянина України до громадянина світу.
Література
1. Сухомлинський В.О. Вибрані твори у п'яти томах. - К.: Рад. шк., 1979.
2. Бех И.Д. Нравственность личности: стратегия становления. - Ровно, 1991. - 171 с.
3. Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти та її інтеграція у європейський освітній простір. - № 998 від 31.12.2004 р.
4. Ведмеденко Б. Теорія і методика виховання інтересу в діяльності В.О. Сухомлинського. - № 4 від 2005 р. - С.62-65.
Loading...

 
 

Цікаве