WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Народна педагогіка як прародителька й першоджерело українського національного виховання - Курсова робота

Народна педагогіка як прародителька й першоджерело українського національного виховання - Курсова робота

пожежі, бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. В народі казали, що на Стрітення зима зустрічається з літом. При зустрічі зима і літо сперечаються між собою - кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше - літо переспорило зиму, а якщо холодніше - зима.
Одним із найцікавіших звичаїв наших предків є закликання весни. У своїх легендах і казках український народ створив світлий образ Весни - дівчини з вінком квітів на буйних косах, що "десь у садочку шиє сорочку, а інколи й у вигляді молодиці, що вже має або повинна мати дочку. Вона ця вродлива дівчина чи молодиця, володіє величезними скарбами, від неї люди із давніх-давен щороку сподіваються щедрих дарів, а тому й виглядають її вранці, до схід-сонця: вибігають на горби, стають на воротях, лізуть на дах домівки - і запрошують, закликають її піснями:
Прийди, прийди, весно красна!
Звесели наш рідний край.
Засвіти нам сонце ясне,
З нами в гурті погуляй.
Закликають весну, як правило, діти, дівчата й жінки. Час закликання весни залежить від регіону й від кліматичних умов року - ранньої чи пізньої весни. Наші предки обожнюваливоскресіння Природи й вірили, що з нею пробуджуються, виходять "на цей світ", розважаться і бенкетують разом із живими душі померлих родичів. До речі птахи - провісники весни, що за уявленням наших предків її приносили на своїх крилах із вирію - царства вічного літа, уявлялися втіленням душ померлих, посередниками між небом і землею. Два споконвічні контрасти: світло й темрява, тепло й холод, радість і смуток.. Але за справедливим законом життя кінець породжує початок, світло перемагає темряву, радість розвіює смуток, тепло перемагає холод.
Розливи води й зелений "шум" - переконлива ознака перемоги тепла.
Розлилися води
На чотири роди,
Гей, дівки, весна красна,
Зілля зелененьке!
Звістували голосисті дівчата щасливу новину, щебетали по-пташиному, і тут же "заплітали Шума":
Ой, нумо, нумо,
в зеленого Шума,
а в нашого Шума -
зеленая шуба.
У ритуальному плетиві хороводу заворожувався шум зеленої весни: листя на деревах, трава на луках, вруно на полях… Весняне дійство - хороводи та ігрища при розпаленому багатті - тривало в давніх слов'ян від березня о червня.
То ж прийди до нас, Весно - очисти води правічних річок, оживи заповітні береги Славутича і священної Хортиці, дай животворящої сили усій землі, нашій, засяй ясним сонцем у синім небі вільної України. Благовісником в народі називають архангела Гавриїла в честь якого 8 квітня влаштовується свято собор архангела Гавриїла. Народ вірив, що архангел Гавриїл - володар блискавки "Обох святкуємо, бо грім і блискавка страшні для нас хліборобів" "Ілля - володар грому, а Гаврило - блискавки", "Святкували Благовісника - щоб Гаврило хати не спалив". За давнім повір'ям у день Благовісника грім і блискавка прокидаються від зимового сну. На весні, коли вперше загримить грім, діти підпирали плота - "щоб спина не боліла". Від Благовісника починають сіяти ранні ярові зернові - овес, ячмінь та пшеницю. Як правило, початок оранки й сівби проходив урочисто. Збираючись їхати в поле, селяни одягали чисті сорочки, в яких вони причащалися в церкві під час останнього говіння. Робилося це для того "щоб не було бур'яну на ниві". Перед сівбою, як і перед оранкою відбувалася сімейна молитва. Засівали першу ниву, як правило, натще, "щоб хліб родив" і з молитвою - "щоб чиста нива була". Під час сівби не можна лаятися, бо за народним повір'ям, "коли сівач лихословить, то за ним слідом чорт ходить і будяки сіє".
У неділю за тиждень до Великодня вшановується свято Вхід Господній в Єрусалим. Коли Ісус Христос їхав в місто на ослі, то жителі міста, які зустрічали його, встеляли перед ним дорогу пальмовим гіллям. Вербною ця неділя називається так, тому що святили вербу в цей час, у багатьох народів вважалося, що верба, яка росте в сирих місцях, біля води, має магічну силу й здатність забезпечити поля й сади вологою.
Господарі, повертаючись із церкви із посвяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілочок або у полі, "щоб росла Богові на славу, а людям на вжиток", а решту несли до хати і ставили на покуті. Якщо увійшовши до хати, заставали когось, хто проспав заутренню, то били такого посвяченою вербою, примовляючи:
Не я б'ю - верба б'є,
За тиждень Великдень,
Недалечко червоне яєчок!
Молоді хлопці й дівчата граючись лупцювали одне одного вербою ще й біля церкви, а потім по дорозі додому, а б'ючись примовляли:
Будь великий як верба
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
Верба має велике значення в народній медицині. Посвяченій вербі приписується магічна сила.
Останній тиждень Великого посту називається чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються так само суворо, як і на першому тижні. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, святим, великим, страсним або живним. Чистий четвер - день весняного очищення. Вважалося, що з цього часу й до кінця Великодня велику очисну силу має вода. В Україні побутує повір'я, що в "чистий" четвер, до світанку ворон носить із гнізда своїх дітей купатися в річці. Той хто скупається раніше за пташенят ворона, той буде здоровий протягом цілого року. В "чистий" четвер стригли дітей -"щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла". У Страсну п'ятницю не готували обіду, вдовольняючись хлібом, капустою, огірками. Ні шити, ні прясти в цей день не можна.
У давнину в селах у Страсну п'ятницю виконували лише дві роботи: пекли паску та садили розсаду капусти. У Великодню суботу готують крашанки або, як кажуть в народі, "галунять яйця". Згідно з народними віруваннями, крашанки потрібно готувати в суботу тому, що яйця пофарбовані у п'ятницю, швидко псуються, а бувши зробленими в суботу, вони зберігаються протягом усіх свят. Звичай виготовляти писанки, крашанки виник на території України дуже давно. Яйце як символ життя і розфарбоване на червоно, жовто - символ оновленого життя. Яйце в очах стародавніх слов'ян із його властивістю перетворюватися у птаха було наповнене таємничим змістом. Таємничу силу, яка містилася в яйці, стали наділяти здібностями переходити на все, що чого воно торкається. Топтати ногами решти пофарбованого яйця - вважається великих гріхом. Згідно з повір'ям того, хто буде товкти ногами свячене яйце, Бог, покарає хворобою. Вживають свячені яйця і від різних хвороб.
У давнину була поширена в Україні легенда, згідно з якою спаситель воскреснувши посади в у підземелля під скелею, де він був похований, головного сатану Вельзевула, наказавши йому гризти залізні двері, замки, ланцюги: всіх по 12. старається, гризе нечистий, знаючи, що як вправиться до Великодня, - настане кінець світу. Ось лишився останній ланцюг, ще мить -
Loading...

 
 

Цікаве