WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підготовка студентів-іноземців у вищих медичних навчальних закладах України - Реферат

Підготовка студентів-іноземців у вищих медичних навчальних закладах України - Реферат


Реферат на тему:
Підготовка студентів-іноземців у вищих медичних навчальних закладах України
Підготовка у нашій країні іноземних фахівців - це одна з ефективних форм культурного і наукового співробітництва, що сприяє зміцненню авторитету України на міжнародній арені і є джерелом додаткового фінансування освіти.
В Україні, що серед розвинутих європейських країн посідає гідне місце за загальним числом студентів, найбільшою популярністю у іноземних громадян користуються медичні і фармацевтичні спеціальності. На даний час 16 вищих медичних навчальних закладів України здійснюють підготовку іноземних фахівців.
Під медичним профілем у вищій освіті розуміють тип підготовки іноземних учнів іноземній мові (українській або російській), загальноосвітнім і медичним дисциплінам, побудований з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності медиків. Іноземному студентові-медику доводиться вирішувати різноманітні задачі, що вимагають сформованості умінь і знань у таких підсферах навчально-професійної діяльності, як:
а) слухання лекцій;
б) підготовка до практичних занять;
в) робота в лабораторії;
г) консультації;
д) здавання модульних контролів;
е) оформлення лабораторних, наукових праць або рефератів;
ж) підготовка доповідей і повідомлень;
з) участь у клінічній практиці тощо.
На сучасному етапі відбувається реформування системи підготовки лікарів в Україні відповідно до вимог Болонської декларації. Підготовка лікаря здійснюється на етапах переддипломної і післядипломної підготовки. Навчання здійснюється відповідно до освітньо-професійних програм загальної лікарської підготовки фахівця з трьох базових спеціальностей (лікарська справа, педіатрія, медико-профілактична справа) з подальшою спеціалізацією на післядипломному етапі відповідно до освітньо-професійних програм певної лікарської спеціальності.
Часові рамки підготовки студентів-медиків у вищих навчальних закладах дорівнюють 6 рокам: 4 роки - бакалавріат (базова вища медична освіта) і подальше дворічне навчання для підготовки фахівців (повна вища медична освіта) із кваліфікацією лікар або наступне однорічне навчання для підготовки лікарів-стоматологів. Підготовка магістрів здійснюється на базі повної вищої медичної освіти у вищих навчальних закладах і відбувається, як правило, одночасно з підготовкою в інтернатурі.
Приєднання до Болонського процесу, впровадження кредитно-модульної системи як ефективної моделі організації навчального процесу - це шанс для медичних вузів України:
- підвищити якість підготовки лікарів;
- забезпечити конкурентноздатність диплома на ринку роботи;
- підвищити інтерес до навчання у вищих медичних навчальних закладах України у студентів з інших країн.
Умовно процес одержання освіти іноземним громадянином можна поділити на наступні етапи: одержання освіти на батьківщині, приїзд в Україну і навчання на підготовчому факультеті, підготовка за обраною спеціальністю у вузі, отримання диплома, післядипломна спеціалізація, повернення на батьківщину. З розпадом СРСР відбувся перехід від існуючої раніше державної системи набору студентів, фінансованої з державного бюджету, до контрактної форми навчання іноземних студентів. Навчання на підготовчому факультеті формує базовий рівень комунікативної компетенції з метою навчально-професійного спілкування. На підготовчому факультеті необхідно ввести значний мовний матеріал за предметами профілю навчання, що багато в чому визначає успішність навчання студента на основному факультеті.
Для іноземного учня гарантією якісної професійної підготовки є володіння мовою навчання. Практичний курс іноземної мови починається з перших днів навчання у вузі (етап довузівської підготовки) і продовжується у бакалавріаті, магістратурі, аспірантурі. Навчальний матеріал групується за аспектами, *концентрами, темами. У межах аспектних занять засвоюються мовні знання, формуються мовні і комунікативні навички й уміння. Практичне заняття іноземної мови (української чи російської) будується відповідно до принципів сучасної методики вивчення нерідної мови на комунікативній основі. Одним із ключових принципів у навчанні студентів медичного профілю є принцип мовної спрямованості навчання, постулюючий підхід до навчання нерідної мови як до навчання мовної діяльності. Із цим принципом тісно пов'язаний наступний принцип - "єдиного мовного поля". Єдиного "мовного режиму" досягають шляхом міждисциплінарної методики навчання. Оскільки головною метою навчального процесу є формування комунікативної компетенції в навчально-професійній сфері спілкування, остільки міждисциплінарні взаємини мовознавців і предметників мають бути спільно підпорядковані її досягненню, незважаючи на різницю навчальних предметів і компетенції, за які вони є відповідальними (українська/російська мова і мовна компетенція - з одного боку, і фізика, хімія, анатомія, біологія тощо, поєднувані поняттям предметна компетенція, - з іншого). Для того, щоб студент володів українською (російською) мовою соціально і достатньо професійно, формування його власне комунікативної і професійно-комунікативної компетенції розподілене на етапи, рівні. Початковий етап навчання формує базові механізми, що становлять фундамент володіння мовою. На середньому етапі розширюється вивчення мови в навчально-науковій сфері. Вивчаючи мову спеціальності, іноземні учні медичного профілю 1) засвоюють найбільш частотні, комунікативно цінні мовні засоби наукового стилю мовлення (на основі профільних дисциплін: біології, анатомії, хімії, фізики), 2) знайомляться зі структурними моделями текстів, характерних для медичних дисциплін, 3) формують загальнонауковий термінологічний і понятійний апарат. Формування мовленнєвих, мовних навичок і умінь на матеріалі наукового стилю мови дозволяє студентам-іноземцям включитися в навчальний процес на основному, медичному факультеті. Навчання на основному (просунутому) етапі характеризується диференціацією 1) сфер спілкування (соціально-культурна, соціально-політична, соціально-побутова, навчально-професійна), 2) тем, 3) характеру і 4) ситуацій спілкування, 5) соціальних ролей, що їх можуть виконувати медики як члени певного соціуму: санітар, медсестра (медбрат), асистент лікаря, лікар, консультант, пацієнт.
На кінцевому етапі навчання (5-6 курси навчання) іноземний учень-медик удосконалює іноземну мову, наближаючи свої комунікативно-мовні уміння до рівня носіїв мови. У сукупність умінь входять: 1) уміння розуміти усні і письмові тексти, бачити всі закладені в них змісти, створювати власні тексти; 2) уміння висловлювати одну думку різними способами, адекватно реагуючи на ситуацію за допомогою мовленнєвих вчинків; 3) уміння активно і творчо аналізувати і використовувати наукову літературу за фахом; 4) уміння засвоювати масиви наукової інформації; 5) уміння обробляти, оцінювати, описувати дані клінічних досліджень (експериментів); 5) уміння подавати підсумки виконаної роботи у вигляді рефератів, статей,доповідей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. 1. Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному общению. М., 1989.
2. 2. Бим И.Л. Методика обучения иностранным языкам как наука и проблемы школьного учебника. М., 1977.
3. 3. Костомаров В.Г., Митрофанова О.Д. Методика преподавания русского языка как иностранного. М., 1990.
4. 4. Шатилов С.Ф. О научных основах методики обучения русскому языку. Вопросы методики преподавания русского языка на основных и подготовительных факультетах. (Под ред. С.Ф. Шатилова) Л.,1984.
5. 5. Щукин А.Н. Методика преподавания русского языка как иностранного. (Под ред. А.Н. Щукина) М., 1990.
6. 6. Акишина А.А., Каган О.Е. Учимся учить. М., 2002.
7. 7. Леонтьев А.А. Некоторые проблемы обучения русскому языку как иностранному (психологические очерки) М., 1990.
8. 8. Зимняя И.А. Психология обучения неродному языку. М., 1989.
9. 9. Хорошковська О.Н. Лінгводидактична система початкового навчання української мови у школах з російською мовою викладання. - К., 1999.
10. 10. Митрофанова О.Д. Нефилологическая аудитория как субъект учебного процесса и объект лингводидактического воздействия. В сб.: Русское слово в мировой культуре. С.-П., 2003. с.173-179.
11. Рибаченко Л.І. Підготовка іноземних студентів у навчальних закладах України. Автореф. дис.канд. пед. наук. - К., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве