WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Основний етап розвивальної методики формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань - Реферат

Основний етап розвивальної методики формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань - Реферат


Реферат на тему:
Основний етап розвивальної методики формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань
Другий (основний) етап названої розвивальної методики передбачав вирішення творчих завдань в умовах взаємодії дитини з дорослим та групою однолітків. На підставі динаміки розвитку пізнавальної активності дітей на першому (підготовчому) етапі [1] стало можливим забезпечення дошкільників засобами (предмети, посібники, символічні засоби, іграшки, технічні засоби навчання; відповідне мікросередовище) та способами (інверсія, збільшення або зменшення об'єкта, прискорення чи уповільнення рухів, комбінування, аналогія, заміна та ін.) вирішення творчих завдань у різних видах діяльності. Особливу увагу приділяли стимулюванню проявів пізнавальної активності кожної дитини в умовах підгрупи (4-7 осіб). Дітей об'єднували у підгрупи залежно від пізнавальної активності, особливостей пізнавальної діяльності, самооцінки, статусу в групі однолітків.
Оскільки прояв дітьми пізнавальної активності залежить від особливостей їх спілкування і соціального статусу серед однолітків (Д.Б.Годовікова, М.І.Лісіна, О.В.Проскура та ін.), то на другому етапі формуючого експерименту окремим завданням було допомогти кожній дитині зайняти сприятливу для розвитку її пізнавальної активності позицію у колективі однолітків (знайти друзів, об'єднати дітей на підставі спільності пізнавальних та ігрових інтересів або схильності до відповідної діяльності: малювання, конструювання, читання, ручна праця та ін.). У зв'язку з цим організовувалось педагогічне середовище (предметно-ігрове, матеріальне, комунікативне), що перш за все передбачало створення позитивного мікроклімату у групах дошкільників.
Метою формування пізнавальної активності дошкільників на другому етапі формуючого експерименту стало становлення навичок активного пізнання в умовах взаємодії дитини з дорослим і групою однолітків. Організація пізнання на цьому етапі передбачала створення відповідних умов для пізнавальної взаємодії дитини з дорослим та групою однолітків (зацікавлення дітей їх минулим і майбутнім, емоційними станами; формування уміння усвідомлювати зв'язок між настроєм дорослих і поведінкою дітей, їх успіхами; уміння обирати правильну лінію поведінки, виражати гуманне ставлення як до дітей, так і до дорослих) при вирішенні різноманітних творчих завдань. Ці завдання включались у нетривалі заняття пізнавального циклу з природознавства та математики, підготовки дітей до засвоєння грамоти, з розвитку рідної мови, художньо-продуктивної діяльності та музично-ритмічних здібностей.
У організації пізнавального середовища дошкільників на другому етапі було використано засоби, серед яких: матеріали для різних видів діяльності (малювання, ліплення, аплікації, ручної праці, експериментування, праці в природі, театральної та ін.); розвивальні ігри та іграшки, технічні іграшки, різні види конструкторів, трансформери; пізнавальна книга, ілюстрації з цікавим змістом, фотографії, технічні засоби.
Діяльність вихователя на другому етапі мала на меті зближення дітей між собою, забезпечення засобами та способами вирішення творчих завдань дитячою підгрупою у різних видах діяльності з метою розвитку пізнання дітей. Враховуючи мету, вихователь вирішував завдання визначення перспектив кожної дитини у позитивному зростанні пізнавальної активності через вирішення творчих завдань:
" " вплив на пізнавальну діяльність дітей (розширення кола спільних пізнавальних інтересів; збагачення образних форм пізнання світу новими способами; закріплення самостійного використання різних способів пізнання);
" " педагогічне стимулювання активного самостійного вирішення творчих завдань кожною дитиною, прояву нею ініціативи, неповторності, оригінальності в умовах дитячої підгрупи;
" " вплив на соціальний статус окремих дітей у групі однолітків та сім'ї;
" " здійснення педагогічної рефлексії.
Діяльність батьків в умовах взаємодії з вихователем передбачала створення вдома позитивного емоційного клімату, надання можливостей застосування різних засобів (енциклопедій, пізнавальної літератури, конструювання, малювання, технічних засобів та ін.) з метою стимулювання пізнавальної активності дошкільників. Для цього батькам надавались відповідні консультації, поради, пропонувалася педагогічна література.
Діяльність дітей передбачала вирішення творчих завдань у дитячій підгрупі, метою яких є: розвиток пізнавальної діяльності дошкільників (уміння думати, розмірковувати, порівнювати, робити висновки, встановлювати зв'язки та ін.); активізація пізнання через зближення дітей у підгрупі (розпізнавання, партнерство, співробітництво); накопичення досвіду пізнання, умінь і навичок самостійної роботи у підгрупі; закріплення адекватної самооцінки.
Оцінка дорослим пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку на другому етапі дослідження здійснювалась, зважаючи на: 1) виявлення дітьми стійкого інтересу до пізнання навколишнього середовища разом з дорослими та однолітками; розширення кола пізнавальних інтересів та пізнавальної орієнтації дошкільників; 2) опанування різними способами та засобами вирішення різноманітних завдань в умовах дитячої підгрупи; 3) прояв дітьми активного самостійного пошуку при вирішенні творчих завдань, а також ініціативи, оригінальності, індивідуального стилю; 4) виявлення дітьми задоволення від спільної пізнавальної діяльності та власної участі в ній; 5) закріплення адекватної самооцінки дітей.
Зважаючи на вже сформований у дітей мінімум знань, визначених у Базовому компоненті дошкільної освіти [2], дорослий будував свою роботу в залежності від особливостей вихованців у напрямі розширення їх пізнавальної орієнтації та опанування навичками вирішення різноманітних творчих завдань. Спочатку нами використовувалися підготовчі ігри-вправи, що сприяли зближенню дітей один з одним через впізнавання, розпізнавання, співробітництво, партнерство. Така робота дала змогу підняти дітей на нову сходинку ігрового партнерства i співробітництва. Так, змінився характер ігрових дій - у більшості дітей вони збагатилися
Loading...

 
 

Цікаве