WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методологічні основи технології створення та використання атестаційних педагогічних тестів - Реферат

Методологічні основи технології створення та використання атестаційних педагогічних тестів - Реферат

характеризує міру її відхиленості від ідеальної, що планується при навчанні, являє собою достатньо цікаву задачу при атестації учнів і абітурієнтів. На відмінну від традиційних, тестові методи дають можливість оцінити структуру знань, тих хто випробується. Оцінці структури знань надається велике значення в працях японських тестологів, які припускають, що не так важко оцінювати об'єм, як структуру знань. Однак така задача накладає певні вимоги на відбір змісту тексту, який би забезпечував уявлення про правильну, ідеальну структуру знань ( шкала Гуттмана). Побудува шкали Гуттмана потребує спеціального підходу авторів тестів до структурування змісту і повинно проводитись в рамках прийнятого педагогічною громадськістю методологічного підходу.
Це далеко не повний перелік питань, які входять в концепцію атестаційного тестування. Однак безсумнівно одне - її необхідно розроблювати, без цього процес складання атестаційних тестів буде носить хаотичний, некерований характер, і багато сил і коштів будуть даремно витрачені. Необхідність випереджаючого створення концепції не знімає важливість практичної роботи і не заперечує право на існування вже створених атестаційних тестів. Зрозуміло, що без розвитку практичного тестування в нашій країні немає грошей на теорію. Але, якщо ці методологічні проблеми не почати розв'язувати зараз, багато грошей даремно пропаде. Певна річ, що формуванням цієї концепції повинна бути зайнята не одна людина, а група авторів, яка включає спеціалістів по науковим методам відбору змісту методологів атестаційного процесу, а головне - тестологів, які задають і направляють можливі шляхи створення атестаційних тестів.
Друга проблема методологічного характерно зв'язана з розробкою наукових методів відбору змісту в рамках побудованої концепції. Ця область достатньо детально досліджена. Захищено багато кандидатських і навіть докторських дисертацій, присвячених графо-матричним методам відбору змісту для контролю, структуруванню матеріалу і виділенню збільшених дидактичних одиниць. Але, на жаль, весь цей науковий запас не використовується на практиці. Це означає, що розробники тестів такими методами не володіють. Відбір змісту виконується, в кращому випадку, на основі інтерсуб'єктивної думки, а за звичаєм, існує один авторитет в групі розробників, який і керує всім процесом відбору змісту теста.
Являється актуальним створення деякої робочої групи, яка була б спроможна узагальнити на науковому рівні результати дисертаційних випробувань і осмислити ці результати, побудувати деякі методики відбору змісту в рамках концепції атестаційного тестування і тестування з метою прийому у вузи і, що найважливіше , довести результати роботи групи до практиків, а також організовувати навчання розробників в рамках створеної методики відбору змісту теста.
Дуже важливо ввести однакові методи відбору змісту в практику роботи розробників тестів, якщо ставиться задача оцінки якості структури знань. В цьому випадку тест будується на основі чітко структурованого змісту, тому що завдання тестів повинні відповідати шкалі Гуттмана, яка відображає ідеально плановану структуру знань.
Третя проблема методологічного характеру пов'язана з вибором теорії розробки і застосування методів дослідження емпіричних даних, тобто з вибором методологічного підходу, який визначає шляхи професіональної розробки педагогічних тестів. Історично склалися два основні теоретичні підходи розробки та використання педагогічних тестів. Перший на основі класичної теорії тестів, другий в рамках теорії латентно-структурного аналізу, яку б правильніше було б назвати методологією, оскільки це теорія розробки і застосування методів дослідження емпіричних даних (теорія методів). Це дійсно методологічний підхід, в рамках якого розроблені визначені математичні моделі, що дозволяють зв'язати спостережені змінні з деякими точками на латентній шкалі.
Очевидно виникає проблема вибору, проблема припущення того чи іншого підходу до розробки і застосування тестів. Теорія LSA або правильніше основана на ній JRT (сучасна теорія тестування) більш ефективна, але складніша у використанні. Необхідно застосовуватися потужніший математичний апарат, розроблювати дорожче і більш складніше програмне забезпечення. Використання JRT потребує високої кваліфікації як від розробників, так і від користувачів тестів.
Четверта методологічна проблема пов'язана з вибором шкали. Необхідно вирішити, який рівень має вимірювання: порядковий чи інтервальний. Більшість завдань тестів забезпечують вимірювання тільки в порядковій шкалі. Для декого рівень вимірювання носить дискусійний характер. Наприклад використання ТОЕFL - інтервальної шкали. Ще одна проблема методологічного характеру пов'язана із побудуванням шкал на основі мінімальної різниці і довжини теста.
До числа методологічних необхідно віднести проблему вибору типу валідності, співвідношення в правильних пропорціях критичної і прогностичної валідностей, а потім прийняття єдиної процедури, встановлення валідності атестаційних тестів і тестів для прийому в вузи.
Опріч вирішення ряду теоретичних питань, які пов'язані з методами розробки тестів і оцінки їх якості, в рамках методології треба думати про наукову організацію усього процесу в цілому, як у сфері розробки, так і у сфері застосування педагогічних тестів.
Loading...

 
 

Цікаве