WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Логічна структура автоматизованої системи дистанційної освіти - Реферат

Логічна структура автоматизованої системи дистанційної освіти - Реферат


Реферат на тему:
Логічна структура автоматизованої системи дистанційної освіти
Тенденції розвитку світу в напрямку глобалізації та інформатизації, вимагають від університетської освіти, особливо враховуючи важливу роль комп'ютерних та інформаційних Інтернет - технологій, радикальної зміни освітньої парадигми щодо сучасної культури навчання. Сучасні навчальні середовища на основі мультимедійних систем та телекомунікаційних мереж спроможні зберігати великі обсяги інформації, надавати можливість роботи з її різними видами: текстовою, графічною (статичними і динамічними зображеннями) та звуковою інформацією. Це сприяє інтегративності або цілісності пізнання, наближенню та взаємопроникненню предметних областей в єдиному змісті навчання на основі загальності та єдності законів природи.
Дослідження й аналіз автоматизованих систем дистанційної освіти (АСДО) показує, що для реалізації більшості покладених функцій, вона повинна містити інформацію (знання) трьох видів:
1. 1. Про предметну галузь (модель предметної галузі - МПГ). Модель предметної галузі повинна відображати структуру предметної галузі. Вона може бути використана при визначенні послідовності вивчення тем і проведення контрольних занять.
2. 2. Про особу, яку навчають, (модель учня). Модель учня, включає динамічно обновлюваний набір параметрів, що відображають загальні характеристики особи, яка навчається, і проекцію його знань на знання системи (на модель предметної галузі).
3. 3. Про методики навчання. Методика навчання визначає послідовність вивчення тем (на основі моделі предметної галузі) і формує завдання для контролю знань людини (на основі моделі учня).
З урахуванням сказаного можна визначити логічну структуру системи дистанційної освіти.
Рис. 1. Логічна структура системи дистанційної освіти
В автоматизованому навчанні модель предметної галузі (МПГ) здобуває особливе значення, тому що якість навчання практично визначається алгоритмом керування процесом навчання, що базується на МПГ. Модель предметної галузі (навчального курсу) можна використовувати як для керування процесом навчання, так і для обґрунтованого рішення питання про включення тих чи інших фрагментів знань у програму навчального курсу. Вона спрощує розробку і розуміння навчальних програм, особливо типових та базових, а також проведення експертизи їхньої якості.
Представлення МПГ у вигляді семантичної мережі дозволяє здійснювати аналіз ПГ за такими параметрами, як:
зв'язність (досяжність будь-якої вершини);
наявність циклів;
ступінь важливості певної теми (поняття), обумовлена кількістю тем, що залежать від даної теми.
Семантична модель базується на семантичній мережі. Семантична мережа - це структура для подання знань у вигляді вузлів, з'єднаних дугами.
Особливості структури семантичних мереж:
1. 1. вузли семантичних мереж являють собою концепти предметів, подій, станів;
2. 2. довільні вузли одного концепту відносяться до різних значень, якщо вони не відмічені, що вони відносяться до одного концепту;
3. 3. дуги семантичних мереж створюють відношення між вузлами-концептами (помітки над дугами вказуватимуть на тип відношення).
Оскільки це система знань, що має визначений зміст у вигляді цілісного образу мережі, тоді механізм висновку полягає в поширенні збудження по мережі в залежності від топології мережі і вхідних даних.
Визначимо семантичну мережу Q як двійку виду
Q = {V,D}, (1)
де V = {vi} - безліч вершин (вузлів мережі),
D = {dj} - безліч дуг.
Вершина vi семантичної мережі може бути визначена як
Vi={S,c}, (2)
де S = {sk} - безліч крапок входу у вершину (сінапсів, рис.2), с - функція, що визначає стан вершини, як диз'юнкція станів безлічі сінапсів S, що відносяться до вершини vi.
Вузлами мережі можуть бути будь-які елементи процесу навчання: теоретичний матеріал по певній темі курсу, лабораторні і контрольні роботи, завдання для самоконтролю і т.п. З програмної точки зору кожна вершина являє собою деякий процес. Дуги між елементами визначають взаємозв'язки між вершинами і задають послідовність вивчення курсу.
Рис. 2. Загальний вигляд семантичної мережі
На підставі такої структури кожному учню можна задавати окрему підмножину досліджуваних тем (виконуваних робіт), що буде визначатися, наприклад, списками початкових і кінцевих вершин мережі. Початковою вершиною може виступати вершина, що має хоча б одну вихідну дугу, у якості кінцевої - вершина, у яку можна потрапити з заданих початкових вершин. Вивчення курсу міститься в проходженні усіх вершин, що входять у маршрути від початкових до кінцевих вершин.
Природно, що досліджувана предметна галузь нерозривно зв'язана з іншими галузями знань. Вивчення деяких з цих галузей повинне передувати вивченню даної ПГ (наприклад, володіння математичним апаратом і знання з фізики потрібні при вивченні більшості технічних дисциплін, тому що складають методи опису і дослідження об'єктів ПГ, а також їхню природничо-наукову базу). Таким чином, для визначення місця досліджуваної ПГ в системі знань і тих галузей (методів, понять), що безпосередньо передують і підводять до вивчення даної ПГ, у модель предметної галузі необхідно включати теми з інших курсів, знання яких потрібне для розуміння досліджуваної ПГ. Наявність таких зв'язків дозволить системі визначати можливі пробіли в знаннях людини.
Модель предметної галузі призначена для розв'язку двох взаємозалежних завдань. Ця модель відображає зв'язки між елементами навчального процесу , а отже, визначає послідовність вивчення матеріалу (адміністративна задача), а також можливі причини помилок учня, що виникли через незнання попереднього матеріалу (задача консультації й адаптивного керування).
Але для організації керування процесом навчання недостатньо мати модель предметної галузі. Система повинна мати інформацію про те, у якому стані знаходиться процес навчання конкретної людини. Для урахування цих відомостей вводиться модель учня.
Модель учня повинна містити в собі інформацію:
про мету навчання;
про знання учня у рамках досліджуваного курсу (поточний стан процесу навчання);
про особливості подачі навчальних матеріалів і вибору контрольних завдань і питань;
про правила зміни моделі учня за результатами роботи з людиною.
Наявність моделі учня дозволить організувати гнучке (адаптивне) керування процесом навчання. Адаптивна система дистанційної освіти може містити кілька варіантів викладу того самого матеріалу. Рішення про продовження навчання по одному з варіантів повинне прийматися на підставі значень параметрів моделі учня. Значення параметрів можуть також враховуватися системою при виборі контрольних завдань, лабораторних робіт і т.п. Отже, модель користувача виконує наступні функції: адаптація керуючих впливів системи до учня та визначення рівня знань студента за досліджуваним курсом, а також ступенідосягнення заданої мети навчання.
Найчастіше користувачі мають слабку уяву про те, яке місце конкретна дисципліна займає в курсі навчання, де і коли учню можуть придатися знання, отримані при вивченні даної дисципліни. Тому наявність моделі предметної галузі має величезне значення для учня. Графічне представлення цієї моделі може бути виведене на екран, що дозволить людині наочно побачити вміст курсу навчання, структуру курсу і зв'язку даного курсу з іншими дисциплінами.
Контроль знань є важливою частиною роботи з користувачем. Він забезпечує зворотний зв'язок з учнем і призначений у першу чергу для визначення рівня його знань з метою організації адаптивного керування навчанням.
Література
1. Г.Ф.Кривуля, А.Ф.Кривуля, В.Н.Барбарук. Компьютерные технологи в образовании. Книга 1. АРМ секретаря кафедри. - Луганск: изд-во Восточноукр. нац. ун-та им. В.Даля, 2002. - 175с.
2. А.Ф.Кривуля, В.Н.Барбарук, Н.Н. Нескородева. Компьютерные технологи в образовании. Книга 2. АРМ инспектора учебного отдела. Монография / под ред. д.т.н. проф. Г.Ф.Кривули. - Луганск: изд-во Восточноукр. нац. ун-та им. В.Даля, 2003
Loading...

 
 

Цікаве