WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Зміст та структура соціальної компетентності - Реферат

Зміст та структура соціальної компетентності - Реферат

високий рівень впливу суспільного середовища, але при цьому, становлення соціальної компетентності в значній мірі обумовлено генетичним впливом[3 с. 7]. Складовими соціальної компетентності, на думку Бодалєва А.А., є: соціальний інтелект та психологічна гнучкість.
Ряд дослідників приділяє увагу критеріям якості компетентної поведінки. Суттю соціальної компетентності є якість поведінки. Інструментарій компетентної поведінки, на думку Нікітіної С.В., дозволяєстаршокласникам правильно розуміти бажання, очікування та вимоги інших людей, враховувати їх права та уявляти як з урахуванням певних обставин та часу поводити себе, беручи до уваги інших людей, обмеження соціальних структур та соціальні вимоги[8 с.77].
Гончарова-Горянська М., на основі аналізу праць зарубіжних авторів, зазначає три підходи щодо визначення змісту соціальної компетентності:
1) на основі конкретних соціальних навичок (певні стратегії, що використовує особистість для єфективної взаємодії з соціумом);
2) на основі параметрів виміру соціальної компетентності (ситуативні прояви рівня соціальної компетентності);
3) на основі якості поведінки соціально компетентної особистості (сукупність певних якостей особистості, особливості її характеру та поведінки[4 с.72].
Нас більше цікавлять параметри виміру соціальної компетентності, оскільки у пострадянській науці більш описані навички та вміння соціально компетентної особистості, ніж якість її поведінки та параметри прояву соціальної компетентності.
Вім Слот та Хан Спанярд у своєї моделі соціальної компетенції висувають ряд зобов'язань до певної вікової групи. Основним параметром виміру є зобов'язання. Зобов'язання - це вимоги, що висуваються соціумом особистості. Компетентність є рівновагою між віковими задачами та наявністю навичків, необхідних для вирішення насущних проблем[12 с.69]. Дослідники визначили зобов'язання особистості для кожного вікового періоду, що означає необхідність диференційного та гнучкового підходу до вивчення, формування та виміру соціальної компетентності особистості. Слід зазначити, що ця модель дуже актуальна при використанні бланків опитування підлітків та їх батьків, при візуальній психодіагностиці стану сформованості рівня соціальної компетентності, але не дозволяє визначити рівень когнитивно-мотиваційний компонент сформованості соціальної компетентності.
Аналіз праць, присвячених змісту соціальної компетентності дозволяє дійти висновку, що поки не існує чіткої структури поняття "соціальна компетентність", коло складових соціальної компетентності в цілому зазначене, але конкретно не визначене. Кожна структурна модель має як свої переваги, так і недоліки. Більшість структурних моделей базується на знаннях та навичках (Шабатура Л., Бахтєєва С.та ін.), менша - на якості соціально компетентноі поведінки (Безруких М., Боумрін Б., Слот В., Спанярд Х. тощо), ще менша - на критеріях прояву соціальної компетентнсті (Зольні А., Лафрин'єр П., Думас Д.). Останній підхід набуває актуальності при підборці методик діагностики рівня соціальної компетентності, оскільки загального психодіагностичного комплекса соціальної компетнтності, на зразок багатофакторного опитувальника Кеттела або методики діагностики психодинамічних особливостей Айзенка поки що немає. Спроби збудувати діагностичний комплекс зробили лише Єгоров Д., Цвєтков В., Рачева С. тощо, але ці комплекси складаються з достатньо великої кількості методик, що ускладнює їх використання в повсякденній практиці. Не існує адаптованих методик для визначення рівня сформованості соціальної компетентності різних соціальних груп, отже процес розвитку соціальної компетентності триває усе життя, в кожному віці набуваючи нових форм. Так що можемо констатувати, що теоретичні надбання пошуку моделей структури та змісту соціальної компетентності ще не знайшли виходу в усталених практичних наробках. Аналіз літературних джерел констатує необхідність подальшого дослідження структури та змісту соціальної компетентності та розробку практичних методик виявлення рівня сформованості соціальної компетентності. Впевнено можемо констатувати, що ще не склалася вітчизняна міждисциплінарна наукова школа соціальної компетентності.
Багатогранність змісту категорії "соціальна компетентність" умовно розділяється на дві групи чинників, що формуються під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх, керованих і некерованих факторів: якості та вміння. Всі вищезазначені варіанти структури соціальної компетентності базуються сутто на цих складових. Структура соціальної компетентності розширюється та звужується залежно від поглядів дослідників щодо цієї категорії, серед авторів існують певні протиріччя щодо структурних компонентів соціальної компетентності. Соціальна компетентність настільки багатогранна та всеосяжна характеристика особистості, що її, як і поняття "особистість" та "соціум" дуже важко лаконічно визначити та чітко розділити межі структурних компонентів, оскільки часто вони є прозорими та умовними. Протиріччя дослідників вказують на те, що проблема змісту та структури соціальної компетентності потребує прискіпливої уваги фахівців. Ми в структурі соціальної компетентності розрізняємо наступні компоненти:
1) когнитивно-мотиваційний компонент - передбачає наявність знань, соціальних уявлень та системи цінностей особистості; соціальний інтелект, дивергентне мислення, творчий пошук, планування власного життєвого сценарію, знання життєвих криз, розуміння соціальної дійсності, обрання фаху тощо, збереження непорушним пропріуму;
2) рефлексивний компонент - розуміє під собою психічну саморегуляцію, керування почуттями, психосексуальну грамотність, самостійність, розуміння соціальних ролей, вміння відчувати нюанси соціальної ситуації, розв'язувати проблемні ситуації, відповідальність;
3) операційно-технологічний компонент - характеризується наявністю певного соціального досвіду, навичок ефективної взаємодії з соціумом, вміння діяти адекватно ситуації, розмаїття технік поведінки, виконання соціальних ролей, вміння виходити з конфліктної ситуації тощо.
Ця структурна модель, як й інші, відносно відкриває усі характеристики структурних складових, більш грунтовно розкриває структуру та зміст соціальної компетентності модель взаємодіючих підкомпетентностей, або ключових компетентностей, які у своєй сукупності складають формат соціальної компетентності.
Підгрунтям соціальної компетентності є підкомпетентності, або ключові компетентності:
- комунікативна
Loading...

 
 

Цікаве