WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Заробітна плата як мотиваційний механізм підвищення ефективності виробництва на підприємствах вугільної промисловості: психолого-педагогічний аспект ( - Реферат

Заробітна плата як мотиваційний механізм підвищення ефективності виробництва на підприємствах вугільної промисловості: психолого-педагогічний аспект ( - Реферат


Реферат на тему:
Заробітна плата як мотиваційний механізм підвищення ефективності виробництва на підприємствах вугільної промисловості: психолого-педагогічний аспект
Вугільна промисловість є однією із самих великих галузей у промисловому секторі економіки Донбасу. А такі підприємства як відокремленний підрозділ АО шахта "Дуванна" ОАО "Краснодонвугілля", відокремленний підрозділ АО шахта "Самсонівська Західна" ОАО "Краснодонвугілля" входять у число найбільш великих в Україні по обсягу виробництва.
На сучасному етапі розвитку для всього народного господарства України і особливо для вугільної промисловості Донбасу склалося важке економічне становище: в багатьох підприємствах вугільної промисловості Донбасу велика заборгованість у держбюджет, через що їх рахунки у банках закриваються, вони не мають змоги розплатитися з постачальниками запчастин, нової техніки, паливно-мастильних матеріалів, а також попадають у залежність від бізнесменів, і вимушені віддавати продукцію по мінімальній ціні, ледве покриваючи власні витрати [ 4, c. 37-39].
Але й у такій скрутній обстановці вугільна промисловість функціонує, шукаючи шляхи подолання проблем - інвесторів, із-за кордону і у власній державі, запроваджуючи нові технології і устаткування тощо.
У ст. 43-46 Конституції України сказано, що кожен має право на працю, на відпочинок , на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату, причому не нижче встановленого мінімуму. Цікаве те, що кожен громадянин має право на своєчасне отримання винагороди за свою працю і це його право захищається законодавством, а держава при цьому повинна створювати умови, необхідні громадянинові для повної реалізації своїх прав [2,c.21]. Але нажаль матеріально-технічна база галузі не відповідає сучасним вимогам, характеризується значною спрацьованістю обладнання, що негативно позначається і на економічних показниках. При-міром, спрацьованість основних виробничих фондів у галузі сягає 48 відсотків, а темпи оновлення їх основної частини значно відстають від пот-реби. Стосовно основної частини вони становлять менше 56 відсотків на рік. Рівень механізації праці на підприємствах не перевищує 50-60 відсотків. Продуктивність праці в галузі в 2-3 рази нижча, ніж на споріднених підприємствах у зарубіжних країнах з розвиненою економікою [1,c.105]. (дать аналіз таблиці в статье Гаврилова)
Треба зазначити, що в умовах переходу нашої економіки на ринковий механізм функціонування найважливішими задачами вугільної промисловості є поліпшення її фінансового стану, прискорення науково-технічного прогресу, зниження витрат живої праці, механізація трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення збитків робочого часу тощо, що сприятиме стабілізації виробництва, пріоритетним напрямком фінансової діяльності якого повинно бути ефективне використання коштів [5,c.115] .
При таких обставинах слід зазначити, що для держави, як і для підприємства, важливо щоб кінцеві результати використання нових технологій і нової техніки були найбільш вагомішими, бо чим більше ефекту буде отримано на кожну гривну вкладень, тим вище їх ефективність, а значить багатша економіка і вищий добробут людей [4].
Необхідною складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту є праця робітників, заробітна плата яких повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
На сьогоднішній день ситуація, яка склалася з питання розрахунків з працюючими, пояснює актуальність вибраної теми, оскільки заробітна плата - один з мотиваційних засобів підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції та поліпшення її якості [1].
З самого початку треба відповісти на питання: що ж таке мотивація?
Мотивація - це процес спонукування кожного співробітника і всіх членів його колективу до активної діяльності для задоволення своїх потреб і для досягнення цілей організації.
Заробітна плата - це один з чинників, який робить мотиваційний процес кожної конкретної людини унікальним і не на сто відсотків передбаченим, тому що є розходження інноваційних структур окремих людей, різна ступінь впливу однакових мотивів на різних людей, різна ступінь залежності дії одних мотивів від інших. Так у одних людей прагнення до досягнення результату може бути дуже сильним, а в інших же воно може бути відносно слабким. У цьому випадку даний мотив буде по-різному діяти на поводження людей [2, c.121-137].
З цього приводу слід зазначити, що проблема мотивації праці була актуальною для України з перших днів її незалежності і є такою і зараз. Ця проблема торкається всіх галузей виробництва, але особливо яскраво вона виявляється у вугільній промисловості. Адже робота з видобутку вугілля є трудомісткою і травмонебезпечною. Саме тому вона повинна бути самою високооплачуваною: людина, яка іде в шахту і чесно відпрацьовує там свою зміну, повинна бути упевнена, що її нелегка праця буде гідно винагороджена, і що він зможе годувати свою родину, навчати дітей і сам жити гідно [3,c.170-176].
Однак у сучасній Україні це не завжди так: досить згадати перші дванадцять років незалежності України, коли шахтарі не одержували заробітної плати по кілька років, та й сама заробітна плата була мізерною. Ситуація погіршувалася тим, що почалося закриття дитячих садків і шкіл, які були закріплені за підприємствами вугільної промисловості. Тому шахтарі не мали можливості віддати своїх дітей ні в дитячий садок, ні в школу. Таким чином, працівник позбавлявся не тільки матеріальних, але і моральних, і психологічних стимулів, що спонукали його працювати. У людей не було впевненості в завтрашньому дні, вони не бачили перспектив своєї роботи [ 5].
Недостатню увагу з боку керівників вітчизняних підприємств до питань стимулювання праці можна пояснити деякими сподіваннями на те, що приватизація власності і орієнтація економічних інтересів на прибуток, як і ринковий механізм, автоматично забезпечать скорочення витрат виробництва та підвищення продуктивності праці. Проте такі очікування себе не виправдали. Інтереси виробників були спрямовані на отримання прибутку не за рахунок
Loading...

 
 

Цікаве