WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Екологічна культура як чинник трансформації світогляду учнівської молоді в соціальну активність громадянина - Реферат

Екологічна культура як чинник трансформації світогляду учнівської молоді в соціальну активність громадянина - Реферат


Реферат на тему:
Екологічна культура як чинник трансформації світогляду учнівської молоді в соціальну активність громадянина
Серед численних соціально значущих проблем, що встали перед людством на порозі третього тисячоліття, головне місце зайняла проблема взаємозв'язку людини і природи.
Треба зазначити, що природа і суспільство завжди знаходилися в єдності, в якій вони залишаться доти, поки будуть існувати Земля і Людина. І в цій взаємодії природи і суспільства навколишнє природне середовище, як необхідна природна передумова і основа людської історії, загалом ніколи не залишалося тільки лише пасивною стороною. Воно завжди впливало і продовжує впливати певним чином на всі сторони людської діяльності, на самий процес суспільного життя і, нарешті, на соціальний прогрес взагалі.
Свою невід'ємну причетність до природи людство почало усвідомлювати ще за стародавніх часів. Будучи по суті невід'ємною частиною Природи, Людство в своїх відносинах з нею пройшло ряд етапів: від повного обожнювання і поклоніння природним силам до ідеї повної і безумовної влади людини над природою.
Як відмічає Ф.Гиренок, сучасній людині "треба усвідомити той факт, що для неї немає привілейованого місця ні в природі, ні в космосі" [4,3].
Проблема взаємовідносин в системі "Людина-Природа-Цивілізація" належить до вічних філософських проблем і, хоч всесвітня філософія, по суті, обертається навколо "вічних" проблем, до їх числа належить і проблема взаємовідносин Людини і Природи, яка в нинішній переломний момент людської історії набула, актуального значення. Внаслідок своєї об'єктивної діалектичності суперечлива єдність людини з природою має місце і на тих етапах їх взаємовідносин, коли ці відносини загострені, як, наприклад, в цей час. Разом з тим потреба виходу з справжнього кризового стану викликає необхідність формування екологічної культури як особливої форми єдності людини і природи, яка б забезпечила всебічний розвиток майбутнього покоління.
З самих суворих розрахунків ми сьогодні вже знаємо, що ніякі безвідходні технології і інші природоохоронні дії при всій їх абсолютній і життєвій необхідності самі по собі не здатні вирішити проблему рятівного взаємовідношення Людини і Природи. Треба, ймовірно, набагато більше [3, 19].
Екологічна свідомість - найважливіший компонент екологічної культури, що об'єднує всі види і результати матеріальної і духовної діяльності людей, направленої на досягнення оптимальної взаємодії суспільства і природи, на екологізацію матеріального і духовного життя суспільства [1, 73].
Потреба в формуванні екологічної культури як вирішального чинника в гармонізації відносин суспільства і природи стає в цей час все більш актуальною. "Екологічна культура, - відмічає П.Проскурін, - повинна стати у нас справою державною. Доки ця культура не буде доведена до відома кожного з нас, доти користі не буде." [6,54].
Першорядну роль в формуванні високої екологічної культури грає
екологічна освіта і виховання.
Метою нашого наукового дослідження на базі Свердловської гімназії № 1 Луганської області є цілеспрямоване формування у кожної людини на початкових етапах його життя глибоких і міцних екологічних знань, цілісних уявлень про природу, розуміння органічного взаємозв'язку і єдності людства і навколишнього середовища, ролі природи в житті суспільства і людини, необхідності і значущості її охорони і раціонального використання ресурсів, виховання особистої відповідальності за стан навколишнього середовища.
Існує незаперечна істина: "Душа людини повинна знаходитися в постійній взаємодії з природою. Але зараз ми гостро відчуваємо, як цей зв'язок слабшає, руйнується. На наших очах гине Природа, а з нею, навколо й усередині нас , зникає її краса. Але ще не пізно врятувати дещо, хоча б у межах своєї невеликої ділянки" [7, 193 ].
З цього прикладу наше дослідження спрямоване було на влаштування шкільної ділянки, яка б сприяла духовному розвитку школярів, які на чуттєво-розумовому рівні під час спілкування з природою могли б не тільки зняти стреси, напруження, але й спотворювали б і свою власну людську гідність.
З чого починається світосприйняття людини? На основі чого формується її характер? Яки риси в ньому переважають? Звичайно, нашому суспільству потрібні такі риси як гуманність, толерантність, взагалі усі високі моральні цінності, яких зараз, як ніколи, на нашу думку, не вистачає.
Об'єктом нашого дослідження була учнівська молодь, під час спілкування з якою і, аналізуючи результи анкетування та інтерв'юірування ми дізналися, що одна її частина позитивно впливає на оточуюче середовище (мається на увазі - як на суб'єктивне так і на об'єктивне) друга - більш-менш позитивно, а третя - скоріше дуже негативно. З цього треба зазначити, що поставити на перше місце в суспільстві чесноти можна завдяки вихованню людяності, естетичного смаку, втіленню в реальність сучасних естетичних і природоохоронних ідей, які торкаються краси дикої й окультуреної природи, спонуканню розвитку естетичного відношення до природи й з'явлення бажання захищати красу навколишнього середовища. А починати треба звісно ж зі школи, навіть з дошкільних навчальних закладів. З найменшого, з входу на шкільну територію, із стежини, яка повинна наче б то кликати в світ краси і добра, тепла і любові. Ця "стежина" повинна бути повною загадок, прекрасних істот і рослин, які потребують нашого піклування, нашої любові, ніжності і розуму [ 2, 131 ].
Чомусь в часи наших дідів і прадідів не виникало серйозних екологічних проблем, люди з шаною і повагою ставилися до матінки-природи, не віддаляли себе від неї.
Чому ж тоді так гостро нині постала проблема екології? Чому ж так
Loading...

 
 

Цікаве