WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Дослідження готовності майбутніх викладачів економіки до педагогічного спілкування - Реферат

Дослідження готовності майбутніх викладачів економіки до педагогічного спілкування - Реферат

процеси, які забезпечують результативність діяльності).
Аналізуючи різні види діяльності студентів, включаючи і педагогічну практику, ми виявили такі недоліки професійного спілкування. По-перше, більшість студентів не усвідомлюють визначну роль спілкування в навчально-виховному процесі, а тому не приділяють належної уваги йому, не організують його як цілісний процес. По-друге, діють в педагогічних ситуаціях наосліп, не використовуючи психологічні знання про людину, керуючись найпершими реакціями на ситуацію. І по-третє, дуже незначна частина студентів турбується про підвищення загальнолюдської культури як фундаменту спеціальної професійної культури.
За даними нашого дослідження, 67,7% респондентів мають певні труднощі, що пов'язані з організацією оптимального спілкування. Основні з них:
1. Важко пристосовувати свій індивідуальний стиль спілкування до педагогічного; знайти потрібний тон і встановити ділові (або дружні) взаємовідносини з учнями.
2. Не володіють прийомами і технікою завоювання у дітей авторитету і розвитку відносин.
3. Індивідуальну роботу з учнями здійснюють з порушенням методики контактної взаємодії і вимог педагогічного такту.
4. Через недостатній розвиток вольових рис не можуть здійснювати постійний самоконтроль і самоорганізацію протягом тривалого часу.
5. Швидко втомлюються, не вміють довільно знімати фізичну і психічну напруженість; не володіють навичками самовідновлювання життєво важливих процесів організму.
Готовність до педагогічного спілкування передбачає наявність сформованого комунікативного іміджу, який являє собою образ педагога з боку його моделі педагогічного спілкування та його комунікативних вмінь і здібностей. В цій моделі повинні бути реалізовані наступні позиції:
1)розуміння педагогічної діяльності як комунікативної;
2) розуміння спілкування як діяльності соціальної і діалогічної.
Безперечно, успіх педагогічної діяльності забезпечується здібностями до неї. Нас цікавили комунікативні здібності студентів. Ми виявили в більшості досліджуваних недостатню сформованість таких важливих комунікативних вмінь як соціальної перцепції. А до п'ятого курсу спостерігається навіть тенденція зниження здібностей до соціальної перцепції.
Оскільки у формуванні готовності до педагогічного спілкування вміння соціальної перцепції відіграє значну роль, то на практичних заняттях з основ комунікаційних процесів навчання ми досягаємо розуміння студентами того факту, що сприймання одного індивіда іншим залежить від багатьох чинників, а саме: 1) своєрідності особистісних рис, виховання, навичок; 2) зовнішності об'єкта соціальної перцепції; 3) ситуації; 4) віку, статусу і професії суб'єкта; 5) загальнокультурних, етнічних чинників тощо.
Цілеспрямоване формування у майбутніх педагогів соціальної перцепції треба починати з глибокого усвідомлення стереотипів, правил і засобів соціальної перцепції. Так, під час першого знайомства людина схильна знаходити психологічні риси партнера в особливостях будови його тіла, виразі обличчя, манері одягатися та ін. Моделюючи педагогічні ситуації першого знайомства з класом, самопрезентації, індивідуальної бесіди і т. ін. студенти враховують закономірності соціальної перцепції. Зокрема, згідно з ефектом краси, або ореолом привабливості, поблажливість виникає, як правило, щодо симпатичних дітей, натомість не дуже вродливим пробачають значно рідше. Навіть результат праці (літературний твір, малюнок тощо) оцінюють вчителі вище, якщо його автор - приваблива людина. Крім того, чоловіку з непомітною зовнішністю припишуть видатні особистісні якості в ситуації, коли поряд з ним - чарівна жінка. Астенічна висока фігура асоціюється з імовірністю виявів у людини нервовості, честолюбства, іронії тощо. Огрядних наділяють щирістю та добротою. Окремі ж частини одягу взагалі є взірцями соціально-психологічної символіки. Тому надання певних характерологічних і вчинкових рис власникам, наприклад, військового кітеля, фрака, картуза не здається досить дивним.
Ось чому формування готовності майбутніх викладачів до педагогічного спілкування містить систему практичних завдань, спрямованих на знання компенсаторних механізмів та використання прийомів, засобів і способів корекційного характеру. Саме така робота дозволяє успішно враховувати наслідки найвідоміших ефектів соціальної перцепції - ореолу, первинності та новизни. Дефіцит інформації, відсутність можливості інтерпретувати дійсні вчинки іншого змушують користуватися загальним враженням про людину. Якщо на перший погляд партнер сподобався, в подальшому його риси і поведінка переоцінюватимуться. І, навпаки, якщо не сподобався, оцінюються за негативним ореолом. Ефекти первинності та новини пов'язують зі значущістю і часовим надходженням інформації, яка впливатиме на формування оцінювання. Стосовно знайомої людини найважливішими будуть пізніші повідомлення про неї, останні події; а стосовно незнайомої, навпаки, принциповою вважатиметься, за ефектом первинності, попередня інформація.
На практичних заняттях з психолого-педагогічних дисциплін моделюються ситуативні варіанти контакту, використовується система мікропрактикумів і вправ на відпрацьовування у студентів вмінь зовнішньої техніки, розвиток невербальних засобів виразності. Адже додатковий матеріал для роздумів про психологічні особливості партнера дає ідентифікація невербальних форм спілкування. Як і у разі залучення стереотипів першого враження, вміння "читати" людину за допомогою її типових жестів, пози, рухів стимулює пізнання істотного і глибинного, що є професійною вимогою кожного вчителя. Мистецтво декодування соціально-психологічного підтексту в зовнішньому обліку людини поєднує перцептивні характеристики процесу спілкування з комунікативними.
Нагадаємо, що також професійно значущою якістю особистості вчителя є його емпатійність. Розвинута емпатія, дійсно, полегшує взаємопорозуміння, дозволяє вчителю будувати свої взаємини на принципах гуманізму, тактовності, етики. Здібність до емпатії дозволяє глибше і тонше зрозуміти внутрішній стан учня в даний момент, розібратися в складних, часом, суперечних тенденціях внутрішнього світу школяра.
Логічним було припустити, що в такій гіперконтактній професії, як педагогічна, здібність розуміти, співчувати, відчувати іншого як себе, повинна бути у кожного вчителя. Та нажаль, виявилось, що вміння емпатії у студентів, які приймали участь у обстеженні, розвинуті надзвичайно слабо.
Треба прийняти до уваги, що емпатія з одного боку - генетично детермінована якість як своєрідна емоційна особливість темпераменту, а з іншого - являє собою соціально зумовлену рису характеру. Це дозволяє нам говорити про можливість цілеспрямованого розвитку емпатії. Такий розвиток починається з формування гуманістичної спрямованості, в якій інші люди стояли б не осторонь, а в центрі системи цінностей особистості. Від того, що в цій системі буде на першому місці -
Loading...

 
 

Цікаве