WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Дослідження готовності майбутніх викладачів економіки до педагогічного спілкування - Реферат

Дослідження готовності майбутніх викладачів економіки до педагогічного спілкування - Реферат


Реферат на тему :
Дослідження готовності майбутніх викладачів економіки до педагогічного спілкування
Сьогодні по-новому осмислюються психолого-педагогічні засади навчання як процесу взаємодії та спілкування його суб'єктів. Дана тенденція виразно позначилась у розвитку дидактичної системи вищої школи, яка поступово набирає ролі рішучого фактора суспільного прогресу. Вища школа і наука в Україні сьогодні не можуть розвіватися поза глобальними процесами і потребами світового ринку праці.
Процеси європейської інтеграції поширюються і на вищі навчальні заклади, які зараз знаходяться у стані реформування, модернізації та інтенсифікації системи підготовки сучасного спеціаліста згідно з Болонською конвенцією.
В цьому напрямку вже зроблені перші кроки, спрямовані на покращення підготовки майбутнього викладача економіки: створені змістові модулі з кожної психолого-педагогічної дисципліни; впроваджена Європейська кредитно-трансферна система виміру трудомісткості й оцінки знань студентів з основ педагогіки і психології; навчальними планами передбачено вивчення нових синтетичних курсів з основ педагогіки та психології, психології діяльності та навчального менеджменту, комунікаційних процесів навчання, які становлять основу інтегрованої програми підготовки викладача економіки.
Серед визначальних критеріїв освіти в рамках Болонського процесу [2], [5], - відповідність європейському ринку праці, якість підготовки фахівців, посилення конкурентоспроможності європейської системи освіти, - важливого пріоритету набуває зміцнення довіри між суб'єктами освіти.
Цей критерій віддзеркалює стан і реалізацію провідної ідеї - гуманітаризації і гуманізації сучасної освіти і школи. Протягом багатьох десятиріч і по сьогодні гуманістично-гуманітарні ідеї залишаються прекрасними загальнолюдськими лозунгами. Внаслідок чого людина не є метою, а є засобом. Виправити таке викривлення здатна розбудова освіти на дієвих засадах і механізмах гуманізму, в системі якого людина є найвищою цінністю, передбачається захист її свободи та всебічний розвиток.
Слід відзначити, що поняття гуманізму пов'язують передовсім із підсиленням виховної функції навчання . Саме виховання як основна складова навчально-виховного процесу передбачає гуманізацію взаємин між вихователями та вихованцями, повагу до особистості, розуміння її запитів, інтересів, гідності, довіру до неї.
При цьому гуманізація педагогічного процесу неможлива без пізнання себе як людини, особистості, індивідуальності. Її здійснення передбачає створення таких умов, які б допомагали кожному мати цілісне уявлення про себе, про свої можливості і здібності, перспективи розвитку. І саме вивчення психолого -педагогічних дисциплін спрямоване на забезпечення таких умов.
Звернімо увагу на той факт, що вирішення завдань, пов'язаних з подальшим удосконаленням підготовки викладача економіки, перебуває у прямій залежності не тільки від орієнтації студентів на дану спеціальність, а й від адаптації їх і до педагогічної діяльності, і до економічної.
Окрім того, сама професійна підготовка студента здійснюється в специфічній формі навчально-пізнавальної діяльності і підкоряється всім її закономірностям, маючи свій предмет, мотиви, цілі, засоби, способи дій, результати. Попри все, навчальна діяльність розпочинається не заради неї самої, а для досягнення якісно іншої мети - для опанування майбутньою професійною діяльністю. Як бачимо, за таких умов активність студента має трійчасту природу. Це складає проблему і для викладача, і для студента, і для системи професійної підготовки.
Справа в тому, що, незважаючи на принципову спільність загальної структури навчально-пізнавальної, економічної і педагогічної діяльності [4], вони є різними типами діяльності і різняться несхожим за змістом наповненням кожного з функціональних блоків цієї структури.
Можна сказати, що діяльність учіння і майбутня професійна діяльність співвідносяться між собою як модель і прототип цієї моделі, як деяка штучна і природна системи. При цьому штучна навчально-пізнавальна діяльність є для студента цілком реальним процесом організованої активності, а сам студент - суб'єктом пізнання та діяльності.
У зв'язку з цим перед вузом стоїть задача організації такого навчання, яке забезпечило б природне переведення студента з одного ведучого типа діяльності (навчальної) на другий (професійний) з відповідною трансформацією предмета, мотивів, цілей, засобів, способів і результатів діяльності. Це пов'язано з необхідністю вирішення цілого ряду протиріч, серед яких ми розглядаємо протиріччя між індивідуальним способом засвоєння знань у навчанні, індивідуальним характером навчальної роботи студентів і колективним характером професійної праці, яка передбачає обмін її продуктами в системі розподілу праці, міжособистісну взаємодію фахівців як представників тих чи інших виробничих ланок, відповідні форми спілкування і прийняття колективних рішень, особистий вклад кожного в досягнення спільної мети трудового колективу. Ось чому важливо кожному студенту розвивати загальнолюдські якості і педагогічні здібності, в тому числі комунікативні.
Не зважаючи на відносно велику кількість робіт, присвячених проблемі спілкування, недостатньо вивченими залишаються питання, пов'язані з характером формування і становлення готовності студентів до спілкування [1], [3].
Готовність студента-випускника - це суттєва передумова ефективної його діяльності після закінчення вузу. Готовність допомагає молодому спеціалісту успішно виконувати свої обов'язки, використовувати свої знання і досвід, зберігати самоконтроль і швидко орієнтуватись у непередбачених ситуаціях. Готовність - вирішальна умова успішної адаптації випускника до умов праці, подальшого професійного вдосконалення і підвищення кваліфікації.
Професійне становлення особистості є складним процесом поступового переходу особистості із одного внутрішнього стану в інший. Якості особистості - динамічні. Тому важливо орієнтуватись на структурні ланки особистості, які становлять основу її готовності до успішного виконання професійних функцій.
Ядром готовності виступають психологічні процеси і властивості, які значною мірою зумовлюють появу "настрою" особистості працювати в сфері обраної діяльності, виявляють її фундаментальні якості, що забезпечують результативність цієї діяльності.
Формування готовності студентів до педагогічного спілкування відбувається відповідно до основополягаючих компонентів структури особистості педагога. Найважливішим є: мотиваційний (потреба, прагнення займатись педагогічною діяльністю, професійні інтереси, настанови); пізнавально-операційний (професійні якості уваги, професійна спрямованість уявлень, сприймання, пам'яті, педагогічного мислення, педагогічних здібностей); орієнтаційний (професійна етика, професійно-педагогічні ідеали, погляди, принципи, переконання, готовність діяти відповідно до них); вольовий (вольові
Loading...

 
 

Цікаве