WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Гуманистична ідея щастя та свободи в школі Саммерхілл - Реферат

Гуманистична ідея щастя та свободи в школі Саммерхілл - Реферат


Реферат на тему:
Гуманистична ідея щастя та свободи в школі Саммерхілл
Наша країна поступово входить в європейський та світовий простір, реалізує освітні концепції Болонського процесу. Під впливом змін в Україні відбувається перебудова освіти, яка проводиться в напрямку оновлення змісту освіти та виховання та перебудови структури навчання.
Освіта визначає інтелектуальний, культурний потенціал країни і є найбільш пріоритетною сферою, від якої залежить головне - формування вільної особистості, що живе у вільному демократичному суспільстві, здатної самостійно й свідомо будувати своє власне життя і творчо самореалізовуватися. Нагальною потребою і передумовою прогресивного поступу в галузі освіти є відхід від традиційної авторитарної форми навчання. На противагу традиційним школам стали виникати альтернативні школи, які вимагали радикальної зміни шкільної організації, змісту, методів виховання і навчання. Основна ідея, яка об`єднала педагогів-реформаторів, полягала в підготовці через школу самостійних, ділових, всебічно розвинених ініціативних людей, що уміють творчо використовувати отримані у школі знання в різних сферах економічного, державного й громадського життя.
Біля джерел альтернативного виховання Великої Британії стояв відомий педагог, письменник, психолог-Олександр Саттерленд Нілл. Протягом п'ятидесяти років він був директором школи Саммерхілл. Коли О.С.Нілл заснував свою школу у місті Лейстон, він був уже відомим та популярним письменником та учасником інноваційного руху в Англії. Школі минуло 85 років, але її методи та принципи роботи залишилися незмінними.
О.С.Нілл цікавився соціально-політичними, культурними подіями, які відбувалися у той період в світі. Він намагався зрозуміти чому у всіх країнах коїться багато зла, з кожним роком збільшується кількість злочинів, панує ненависть та злість. Він пише: "Ніхто не може заперечувати ні того, що суспільство хворе, ні того, що воно не бажає розлучатися зі своїми хворобами ". [ 3,4].
Засновник школи Саммерхілл вважав єдиним можливим засобом виховання дітей свободою, яка дає поштовх до саморозвитку творчих сил дитини. Під свободою він розумів внутрішній світ та природнє право дитини, отримане від народження, а також вважав її рушійною силою розвитку природних задатків та здібностей. Вихід із обставин, які склалися, О.С.Нілл вбачав тільки у глибинному вивченні самого себе та в наданні правильного виховання на основі набутих знань. На його думку, завдяки самопізнанню, люди отримують спокій, впевненість у своїх силах, гармонію та як результат почуття щастя [2,106].
Нілл вважав, що тільки щасливі люди можуть вилікувати та врятувати людство від усього негативного. Отже, школа повинна виховувати та готувати дітей до щасливого життя. "Завдання дитини полягає у тому, щоб прожити своє власне життя, а не у тому, яке обрали йому занепокоєні батьки" [3,14]. Він був переконаний, що людина може бути посправжньому щасливою, якщо її виховують в атмосфері свободи. "Саммерхілл є місцем, де дитяче нещастя лікується та що є найважливішим, діти виховуються у щасті" [3,9]. Тому гуманістичну ідею людського щастя британський педагог вбачав у свободі та самопізнанні.
Засновник Саммерхіллу проводить межу між свободою та вседозволеністю. У його розумінні свобода означає "право людини робити все те, що вона хоче, якщо тільки цим не порушується свобода інших" [ 3,53]. Саморегульовані діти стають більш щирими, доброзичливими та менш агресивними. За відсутності примусовості, страху та суворої дисципліни, діти не виявляють агресії. Британський педагог та психолог стверджував, що дитина, яка виросла в атмосфері свободи, щастя й любові, ніколи не буде використовувати вседозволеність у своїх вчинках [2,113].
Під час своєї практичної діяльності О.С.Нілл зрозумів, що надати свободу дитині не так легко. Цьому заважають наступні чинники: несвободна родина, авторитарна школа та консервативне суспільство [2,107].
Мета життя будь-якої людини полягає в тому, щоб знайти своє щастя й інтерес, а несвобода обмежує та руйнує щастя, заподіює йому зло. О.С.Нілл розумів під щастям "внутрішнє почуття комфорту, рівноваги, задоволеність життям, відсутність пригніченості" [3,141]. Дитина, яку виховують в умовах свободи, може бути надзвичайно задоволена життям, тому що вона є щасливою.
О.С.Нілл вважав, що несвободна загальноосвітня школа робить дитину нещасливою. Виразні риси всього традиційного шкільного навчання він вбачав у слухняності, ретельності, обмеженні та стримуванні бажань,беззаперечному виконанні волі вчителя. У школі панує атмосфера суворої дисципліни й страху, і в результаті, діти перетворюються на "освічених невростеників". Діти, активні за своєю природою, втрачають інтерес до навчання.
У своїй педагогічній діяльності О.Нілл та його колеги керувалися простими позитивними принципами, серед яких можна виділити як найбільш важливі любов та прийняття, повна відсутність покарань, терпимість та керування громадським життям школи за допомогою демократичних законів [1,8].
Щастя й успіх дітей у їх майбутньому дорослому житті залежить від ступеня любові та підтримки, які вони отримують у родині й школі. Тому і батьки і вчителі повинні бути на боці дитини. Це значить давати їй не сентиментальну і власницьку любов, а будувати відносини так, щоб дитина відчувала любов та схвалення.
Відсутність покарань та заохочень тісно пов'язана з любов'ю й прийняттям. Покарання для дитини означає ненависть та відсутність любові.О.С. Нілл довів на прикладі своєї школи, що заохочення так само шкідливі, як і покарання. Він вважав, що нагородження у собі негативний психологічний аспект, оскільки породжує заздрість [3,71]. Нагороди та покарання спрямовані на те, щоб змусити дитину чимось цікавитися. О.С.Нілл, будучи професійним психологом, помітив, що "справжній інтерес є життєвою силою всієї особистості, і тому він є цілком спонтанним і егоїстичним"[3,71]. Змушувати дітей займатися чимось нецікавим, означає у нього, привчати їх виконувати роботу, що не принесе їм задоволення.
Покарання завжди є актом ненависті і дитина це розуміє. "Биття є зігнаною ненавистю, та кожне нове шмагання викликає у дитині ще більш переповнене почуття ненависті"[3,73].
Саморегульовані діти Саммерхілла не мають потреби у покараннях, у них немає необхідності поводитися кепсько, тому що вони діють тільки на основі своєї волі та вибору. Секрет гарної та природної поведінки полягає у вихованні свободою та любов`ю.
У школі діють демократичні закони, запроваджені всіма дітьми, які створюються на щотижневих шкільних зборах. На них діти спільно вирішують усі спірні питання. У цьому суть демократичної школи: тут діти реально усе вирішують самі. Організація школи на основі самоврядування вимагає набагато більше часу, таланту, гнучкості, ніж у звичайній традиційній школі [3,34].
Школу часто критикували за ліберальний підхід, хоча в ній було встановлено більш 200 правил,тобто набагато більше, ніж у звичайних школах. Різниця полягала в тому, що ці правила були розроблені на основі згоди між дітьми та вчителями. Самоврядування стало частиною підготовки майбутніх громадян, які усвідомлюють свої права, і здатні відігравати активну роль, як у школі, так і в майбутньому дорослому житті. О.С.Нілл писав про самоврядування: "Я думаю, що практика Саммерхілла доводить дієвість самоврядування. Дійсно, школа, в якій немає самоврядування, не може називатися прогресивною. У вас не може бути свободи, якщо тільки діти не відчувають, що вони цілком вільні керувати своїм власним громадським життям" [3,30].
Таким чином, Саммерхілл є місцем, де діти виховуються у щасті. Вони є активними, зацікавленими у навчанні, свободними, а не пригніченими та пасивними. Школярі творчо розвиваються і природньо виховуються завдяки таким умовам росту, як свобода, підтримка, любов та порозуміння. Школа існує задля дітей, а не навпаки, вона дає природню свободу стосунків, що виникла внаслідок відсутності пригнічення. О.С.Нілл знайшов підтвердження своїм висновкам і на практиці побачив цілющі можливості вільного виховання.
Література
1.Гусинский Э.,Турчанинова Ю. Идея школы Саммерхилл // Первое сентября. -1999.-№ 49.-с.8-9.
2.Растригіна А.М. Педагогіка свободи : Методологічні та соціально - педагогічні основи. - Кіровоград : ТОВ " Імекс ЛТД ", 2002. - 260с.
3.Neill A.S. Summerhill. A radical approach to child rearing. Hart Publishing Company, 1960. -150pp.
Loading...

 
 

Цікаве