WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вітчизняний підручник з електротехніки: аналіз стану шляхи становлення - Реферат

Вітчизняний підручник з електротехніки: аналіз стану шляхи становлення - Реферат


Реферат на тему
Вітчизняний підручник з електротехніки: аналіз стану шляхи становлення
В Україні йде процес інтенсивного створення сучасної навчальної літератури. Нажаль підручники (П) та навчальні посібники (НП) з електротехніки (Е), що видані останнім часом, наприклад [1,2], не в повній мірі відповідають сучасним вимогам. Яким же бачиться П, НП ХХ1 століття з Е? По перше, більш структурованим. По друге, більш прив'язаним до фахової характеристики майбутнього спеціаліста. По третє, суттєво більшим використанням стосовно пред'явлення інформації на електронних носіях, обчислювальної техніки, мікрокалькуляторів. По четверте, П виготовляють на сучасній поліграфічній базі: для підкреслення, виділення найголовніших моментів, правил, законів, висновків, рисунків, таблиць використовують відповідні шрифти, колір, підкреслення тощо. По п'яте, він повинен відповідати принципу системності, взаємозумовленості з попередніми та дисциплінами, що він забезпечує. Суттєвою частиною П, НП або комплексу навчально-методичної літератури з електротехніки є практикум, що містить лабораторні роботи (ЛР) та задачі для розрахунків. Іноді його розміщують безпосередньо у П. Сформулюємо вимоги, яким повинен відповідати цей розділ П:
? Особливу увагу приділяють формулюванню законів електротехніки, правил, узагальнюючих положень, теорем тощо, обов'язково вказуючи межи їхнього використання;
? Мету ЛР, зміст задач прив'язують до фахової характеристики спеціаліста, до виробки вмінь, навичок, закріплення знань, формування властивостей, що необхідні при подальшому навчанні;
? Базові задачі, ЛР охоплюють найголовніший навчальний матеріал відповідної теми, розділу, стимулюють самостійну роботу студента, спонукають його конструювати власні знання з виходом на метапредметний рівень;
? Задачі з електричних пристроїв, електроніки, мікропроцесорної техніки складають більшу частину розрахункового практикуму П. Їх структурують на якісні, кількісні. За складністю їх розподіляють на: прості, середньої складності, олімпіадні задачі (складні), розрахунково-графічні тощо;
? Типові задачі містять алгоритм розв'язку з відповідними числовими розрахунками, у яких неухильно дотримуються правил наближених обчислень, коректного представлення графічної та табличної інформації;
? Спрямовуються на виробку знань, умінь, навичок, у першу чергу, із сутнісними моментами, на створення студентами власних знань, роздумів, висновків та подальшої діяльності;
? Задачі розрахункового кількісного характеру мають відповіді і тільки вірними значущими цифрами;
? Використовують систему одиниць СІ, графічні позначення елементів, які відповідають вітчизняним стандартам, ЄСКД;
? Містить перелік літературних джерел, який є структурованим: для виробки необхідних знань, вмінь; більш глибокого вивчення, самостійної роботи тощо;
? Умови задачі формулюють стисло, чітко, вони не містять зайвих даних і при необхідності мають розрахункову й експериментальну частини;
? Не містять нових термінів, понять, а також запитань, формулювання яких суперечить висновкам теоретичної частини П.
Контрольні запитання (КЗ) цього розділу є структурованими. КЗ формулюють, щоб:
? одне КЗ містило, як правило, одне питання;
- були прив'язаними, у першу чергу, до фахової характеристики;
- стосувалися конкретного етапу виконання ЛР, розрахункового практикуму (мети ЛР, обсягу, вимірів, дослідження характеристик, похибок, використаних методів аналізу, обчислення, заокруглення, представлення графічної інформації проміжних чи підсумкового результатів, аналізу, висновків, подальшої самостійної роботи, тощо).
Контрольні запитання (КЗ) та завдання (З) є невід'ємною частиною будь-якого П, НП з електротехніки. Від того наскільки вони відповідають законам дидактики, сутності матеріалу дисципліни та свого призначення залежить не тільки якість П, але й навчання в цілому. Тому сформулюємо вимоги до дефініцій, розміщення та кількості КЗ та З у П з Е:
Охоплюють усі розділи П (теоретичну, практичну частини П, глави, параграфи);
Спрямовуються, у першу чергу, на виробку фахових рис, майбутню діяльність студента;
Терміни, поняття, що використовують при формулюванні КЗ, відповідають державним стандартам України (ДСТУ). Вони не повинні бути багатозначними, допускати різного трактування;
Структуровані у відповідності до видів навчальної діяльності (перевірки знань, вмінь, поглибленої самостійної роботи, контрольні тести, тощо), розміщення матеріалу тексту П: від простих до все більш складних, питання творчого характеру, стосовно подальшої самостійної роботи;
- Кількість КЗ довільна, але охоплює усі сутнісні моменти, навчальні елементи матеріалу розділу П та види діяльності. На одну сторінку тексту П повинно приходитись не менше, ніж одне КЗ;
- Стислі й конкретні: одне КЗ містить в собі, як правило, одне питання і не повинно містити одночасно 3?6 питань. Цієї вимоги бажано дотримуватися, якщо питання є взаємообумовленими;
- Конкретна, однозначна відповідь на КЗ, завдання кількісного характеру обов'язково мається у П, за винятком завдань, КЗ, стосовно яких необхідна більш поглиблене вивчення матеріалу;
- - Особливу увагу приділяють коректному формулюванню КЗ стосовно законів, правил, вагомих узагальнюючих положень, висновків, теорем;
Недоцільно наводити КЗ, на яке студент не зможе дати вірну або однозначну відповідь;
Не повинно бути КЗ і З , що не мають безпосереднього відношення до розглядуваної теми, матеріалу або виду діяльності;
- З, у першу чергу, стосуються суттєвих сторін матеріалу та діяльності:
"Виділіть найбільш ключові поняття", "Складіть опорний конспект параграфу, розділу, глави тощо", "Складіть план параграфу, розділу", "Сконструюйте свої висновки", "Вкажіть найбільш суттєві риси, властивості у визначенні правила, закону, поняття тощо" і т.п.;
- У КЗ стосовно переваг, недоліків пристрою, що досліджують, обов'язково вказують по зрівнянню з яким або по відношенню до якого іншого пристрою вони є;
- КЗ формулюють, щоб чітко розрізнялися питання щодо властивостей електричного кола та його моделі, тобто схеми;
- Недоцільно наводити КЗ, на яке студент не зможе відповісти. Не слід вживати при формулюванні КЗ назви законів, що стосуються інших навчальних дисциплін, наприклад фізики, якщо під такими вони там не відомі;
- Не повинно бути КЗ стосовно матеріалу, що не розглядається у П, за винятком, коли вони спрямовані на подальшу самостійну роботу, поглиблене опанування темою;
- Не потрібно формулювати КЗ, щоб при цьому виникли суперечності з висновками теорії або порівняння незрівнянних між собою властивостей речей;
- - Не повинно бути недоречних, некоректних, а тим більше, безглуздих КЗ;
- - Недоцільно вживати скорочення?абревіатури, окрім загально прийнятих, та літерні позначення замість тієї чи іншої величини.
[1] Мілих В.І. Електротехніка та електромеханіка. К.:Каравела, 2005.- 376 с.
[2] Паначевний Б.І., Свергун Ю.Ф. Електротехніка. Київ: Каравела, 2003.- 392с.
Loading...

 
 

Цікаве