WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Етапи досліджень. Аналіз і оформлення результатів досліджень - Реферат

Етапи досліджень. Аналіз і оформлення результатів досліджень - Реферат

простежити причину та логіку полеміки автора з іншими дослідниками, особливості його аргументації, виробити власну думку щодо його позиції. Аналіз проблеми, яка не знайшла відображення в його праці, допоможе чіткіше сформулювати завдання щодо глибшого вивчення проблеми.
3. Вивчення шкільної практики.
У процесі аналізу літератури про досвід школи слід з'ясувати: що у вирішенні цієї проблеми вчитель здійснює найуспішніше, з якими труднощами він стикається; типові недоліки в його роботі з цього питання, головні причини труднощів і недоліків. Важливо знати, чи досягає вчитель успіхів у роботі, раціонально витрачаючи час, чи вони пов'язані з перевантаженням його роботою в якомусь одному напрямі на шкоду іншим.
4. Формулювання гіпотези, тобто наукового припущення, ймовірного висновку з дослідження.
5. Здійснення експериментальної роботи.
6. Вивчення передового досвіду.
7. Зіставлення експериментальних даних з масовою практикою.
8. Узагальнення результатів дослідження, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези.
9. Оформлення результатів дослідження, їх упровадження в життя.
Процес і результати науково-педагогічного дослідження фіксуються багатьма способами. Для цього вироблено певні типи документації: анкети, плани спостереження, здійснення педагогічних експериментів, втілення результатів дослідження в практику, магнітофонні записи, фотокартки, кінострічки; протоколи обговорення уроків, виховних заходів та ін.; конспекти опрацьованої літератури, архівних матеріалів; описи досвіду роботи шкіл та інших виховних закладів; статистичні дані, математичні обчислення.
2. Аналіз і оформлення результатів дослідження
1. Опрацювання за критеріями якості. Для вивчення особливостей засвоєння понять можуть бути використані такі загальноприйняті якісні показники:
o повнота вирізнення ознак;
o їх правильність;
o ступінь суттєвості;
o інше.
Аналіз організованості школяра можна проводити за такими показниками:
o час виконання завдання;
o рівень сформованості навичок;
o ставлення до діяльності;
o інше.
2. Кількісне опрацювання матеріалів дослідження.
Найширше використовуються методи альтернативного, кореляційного, варіативного аналізу.
Альтернативний аналіз. Найчастіше використовуються різні процентні показники: співвідношення між цілим і частиною, між частинами цілого.
Кореляційний аналіз характеризує ступінь взаємозв'язку (або, як кажуть, тісноту зв'язку) ознак психічних процесів.
Кореляційна залежність визначається принципом багатозначності. Зі зміною однієї ознаки інші ознаки набувають різних значень:
Наприклад, залежність між віком і довільним запам'ятовуванням буде кореляційною, бо зі зміною віку не спостерігається чіткої залежності у зміні довільного запам'ятовування. Пояснюється це тим, що зміна довільного запам'ятовування залежить не тільки від віку, а й від ряду інших чинників: рівня розвитку волі, концентрації уваги в момент запам'ятовування, інтересу до матеріалу тощо.
Приклад. Під час дослідження особливостей пам'яті учнів стояло завдання встановити тісноту зв'язків між довільним і мимовільним запам'ятовуванням. Результати оцінювались у балах. Оцінку "1 бал" отримувала відповідь, яка свідчила про прояв в експерименті довільного і мимовільного запам'ятовування. Решта відповідей оцінювалась у 0 балів.
Для визначення г існує така формула:
х - результат довільного запам'ятовування (у балах); у - результати мимовільного запам'ятовування (у балах); X - додавання всіх балів, отриманих за оцінювання ознак х або у.
Висновок: Зв'язок між досліджуваними видами запам'ятовування виражений досить слабко.
Варіативний аналіз. Різниця у значенні досліджуваних ознак називається варіацією. Типові ознаки для досліджуваної групи визначаються вирахуванням середніх величин (наприклад, середньої арифметичної) за формулою:
де: X - середня арифметична,
ХрX,; Х3 ... Хп- величина ознаки у різних досліджуваних або в того самого за різних вимірів, п - загальне число всіх досліджуваних (або вимірів).
Середній обсяг уваги складає 5,9 одиниці.
Достовірність одержуваних результатів доводиться обрахуванням спеціальних коефіцієнтів.
Найчастіше для визначення рівня достовірності обраховується коефіцієнт Стьюдента (І). Способи його визначення за кореляційного, альтернативного, дисперсного аналізу є різними.
Наприклад, за альтернативного аналізу коефіцієнт Стьюдента обраховується за формулою:
де: у - постійна величина, що відповідає певним значенням р
(визначається за таблицею); п, п2 - кількість досліджуваних (або ознак). Результат достовірний, якщо різниця не перевищує 5%, тобто 1 = 0,95.
Використана література:
1. Бабанский Ю, К. Проблеми повышєния зффективности педагогических исследований. - М., 1982.
2. Гаасс Дж., Стонен Дж. Статистические методы в педагогике й психологии. - М., 1996.
3. Завягинский В. Й. Методология й методика дидактического исследования. - М..1982.
4. Ительсон Л. Б. Математические й кибернетические методу в педагоги-ке.-М., 1968.
5. Скалова Я. Методология й методы педагогических исследований. - М. 1989.
6. Шилова М. П. Изучение воспитанности школьников. - М., 1989.
Loading...

 
 

Цікаве