WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Моральне виховання старшокласників - Реферат

Моральне виховання старшокласників - Реферат

враховувати, що нерідко буває так, коли безпосередня причина не пральної поведінки вже зникла, але залишила наслідки, які продовжують зумовлювати його недисциплінованість.
Пошлемось на приклад. Батьки одного з учнів 6-го класу вирішили розлучитись. Підготовка до розлучення супроводжувалась взаємними образами, які гостро сприймав хлопець. Він став пропускати уроки, відмовлятися від виконання навчальних завдань. Тим часом батьки порозумілися, не розлучились, у сім'ї встановився лад Та, незважаючи на це, поведінка хлопця н тільки не змінилася на краще, а навіть погіршала. Він почав тікати з дому, зовсім не з'являвся до школи. Таким чином, причина, що викликала недисциплінованість учня, зникла, але це н привело автоматично до поліпшення його поведінки. Тепер уже потрібно було з'ясувати, чи негативізм учня є лише наслідком втрати поваги до дорослих, чи він викликаний психічними змінами, історичними порушеннями діяльності нервової системи. В першому випадкові треба, очевидно, визначити і здійснити певний комплекс педагогічний дій, у другому, - застосувати лікувальні засоби.
Дійову систему методів і прийомів виховного шляху можна накреслити лише тоді, коли вчитель добре знає учня, його батьків, рідних, друзів, моральну атмосферу, в якій він живе, його запити, нахили, інтереси, стан здоров'я та ін. Щоб змінити поведінку учні, педагоги продумують план індивідуальної роботи з ним, маючи на увазі: а) забезпечення учневі такого місця в колективі, яке б задовольняло його парення до спілкування з товаришами, б) створення умов для появи і зміцнення здорових емоцій, пов'язаних з навчанням, суспільно корисною працею, громадським життям, в) роз'яснення учневі етичних норм та вправляння його в позитивних формах поведінки.
Перевіреним і виправданим практикою способом залучення всіх без винятку дітей і підлітків до активної участі в житті учнівського (класного, а потім і загально шкільного) колективу є організація товаришування ат виконання громадських доручень. Учневі, який так чи інакше "випадає із норми", учитель і колектив спеціально добирають доручення, обережно, тактовно допомагають успішно виконати і з максимальною доброзичливістю оцінюють зроблене. Враховуючи надмірну емоційність ат імпульсивність важковиховуваних учнів, їм слід доручати таку громадську роботу, виконання якої не вимагає тривалого часу, але дає виразні, помітні і важливі для колективу наслідки. Хорошою оцінкою виконаної роботи учнівський колектив висловлює довіру до свого товариша, морально підтримує його, викликає в нього задоволення (спочатку, можливо і мало помітне) і бажання ще краще виявити себе. Підозріле і вороже ставлення "важкого" учні до колективу змінюється на терпиме, а далі й на позитивне, він поступово навчається поважати думку товаришів у дорожити нею.
У роботі з важковиховуваними дітьми виняткову роль відіграє формування в них почуття "завтрашньої радості", перспектива здобути успіх і саме цим завоювати собі авторитет серед товаришів. Збудження позитивних емоцій А.С. Макаренко вважав запорукою реальних змін у громадській позиції вихованців.
Важковиховувані діти вчаться, як правило, погано, двійка є постійним супутником їхнього шкільного життя. Ця відсутність успіху породжує у надмірно емоційних дітей протест. Переживання ж успіху змінює позицію учня. Відомий радянський фізіолог В.М.Введенський переконливо довів, що успіх у діяльності є потребою людини. Почуття успіху відкриває шлях до самоутвердження учня в колективі, викликає в нього прагнення до цілковитого подолання своїх вад і докорінної зміни своєї поведінки.
Але для цього потрібна, крім усього іншого, правильна система вимог до діяльності учня. Нервозність та руховий "неспокій", властивий важковиховуваним дітям та підліткам, не дозволяє їм ритмічно організовувати свою працю і послідовно виконувати її частинами, а прогалини в знаннях та відсутність навичок правильної організації роботи не дають можливість успішно доводити її до кінця. Тому вчитель розподіляє роботу кожного такого учня на чітко визначені елементи і оцінює спочатку лише ту її частину, яку взято під особливий контроль.
Варіантів індивідуальних завдань може бути дуже багато, але їх завжди треба добирати з орієнтацією на поступове просування учня вперед і відповідно до цього визначити поетапні контрольні вимоги. Тоді, коли одна із таких вимог виконана учнем, встановлюється спеціальний контроль за реалізацією нової, більше складної вимоги. Виконуючи під керівництвом учителя та при дружній підтримці товаришів і цю вимогу, учень переконується: варто лише докласти певних зусиль і успіх буде забезпечений. Так поступово в учня формується віра в свої сили, почуття своєї повноцінності. Це приводить врешті і до нормалізації всієї його поведінки в колективі.
Певними особливостями характеризується також роз'яснення важковиховуваним учням етичних норм, оскільки ці учні, порівняно з іншими, мають більш обмежені знання про мораль і здебільшого перекручено уявляють і тлумачать права поведінки людини.
Враховуючи це, треба проводити з учнями, які в своїй поведінці відхиляються від встановлених норм, додаткові індивідуальні бесіди на етичні теми, брати до уваги негативний життєвий досвід цих учнів, на конкретних приклада розкривати хибність їхніх уявлень.
Здійснювати всі ці заходи треба, звичайно, з максимальним тактом. Не слід, зокрема, виділяти важковиховуваних у якусь особливу категорію. Творче, цікаве, насичене багатим змістом життя шкільного колективу, тепле, батьківське, чуйне ставлення до дітей поєднане з твердою вимогливістю до них, індивідуальних підхід до кожного виховання, уміле, дохідливе роз'яснення норм моралі, правильна організація праці і дозвілля школярів, залучення їх до активної участі в продуктивній, громадській, суспільно-корисній праці, збудження в учнів переживання своїх успіхів у навчанні та інших видах діяльності, забезпечення єдності виховних впливів школи, сім'ї і громадськості - такі головні умови успішного морального виховання всіх, в тому числі й "важких" дітей.
Висновок
Мораль - це сукупність норм поведінки людей, що регулюють їх відношення досуспільства, нації, колективу, один до одного, підтримане особистим переконанням, традицією, суспільною думкою. Моральні норми складають основу моральності людини, але повністю її не визначають Моральність включає моральні погляди, теорії, переконання, почуття, відношення людей, моральну поведінку.
Моральні почуття виражають запити, оцінки, відношення, спрямованість духовного розвитку особистості. У результаті формування почуття в системі морального виховання з'являється емоційне відношення до того, що раніше було байдужим.
Моральні звички - це корисні для суспільства, стійкі форми поведінки (образ дії), які стають потребою людини і здійснюються в будь-яких ситуаціях і умовах.
Моральна спрямованість - це стійка суспільна позиція особистості, що складається в результаті світоглядної основи, домінуючих мотивів поведінки і проявляється як властивість особистості в різних умовах і обставинах.
Використана література
1. А.В. Лопухівська - Про виховання почуття відповідальності - 1989 р.
2. В.М. Чорнокозова - Бесіди на морально-етичні теми - 1996 р.
3. М.Д. Ярмаченко - Педагогіка - 1996 р.
Loading...

 
 

Цікаве