WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Моральне виховання старшокласників - Реферат

Моральне виховання старшокласників - Реферат

створенням про неї певної думки.
Основним завданням включення дитини в життя і діяльність колективу є соціальна координація її поведінки і приведення її у відповідності до вимог суспільства.
Спілкування у діяльності і через спільну діяльність впливає на моральне обличчя дитини, збагачує її моральний досвід, задовольняє потребу у самоствердженні. Громадська активність дитини забезпечується на думку А.С. Макаренка, тим, що дитина виконує різні соціальні функції: організатори (лідера) і виконавця. У такій ситуації відбувається активний процес усвідомлення моральних обов'язків і відповідальності перед колективом та відповідних цьому установок і мотивів діяльності й поведінки.
Враховувати вікові особливості дітей необхідно не тільки в змісті, а й у методах морального виховання.
У формуванні моральної свідомості учнів старшого віку особливого значення набуває принцип гармонійного поєднання свободи і необхідності. Основним видом діяльності, де це поєднання виступає безпосередньо і найбільш переконливо, є праця - навчальна, громадська, продуктивна. Праця стає для юнаків і дівчат основним критерієм честі, гідності, совісті т всіх інших моральних цінностей.
Юність - це пора активного прагнення людини знайти своє місце в колективі, в суспільстві, утвердитися в ньому, чітко і ясно визначити своє громадське обличчя. У зв'язку з цим як вирішальні чинники стимулювання свідомої діяльності і поведінки старшокласники стимулювання свідомої діяльності і поведінки старшокласника виступають: ставлення до нього колективу і його власна участь у громадському житті. В цей період розвитку учнів особливо зростає роль організації, яка відкриває широкий шлях до творчої громадсько-політичної діяльності, для прямого безпосереднього виявлення громадських почуттів і почуття відповідальності перед суспільством. Моральне виховання в юнацькому віці тісно переплітається. таким чином, з ідейно-політичним вихованням.
Всім цим зумовлюються і завдання педагогів. Поряд з поглибленим роз'ясненням принципів комуністичної мораль треба залучати до активної участі в громадському житті кожного старшокласника, причому не тільки як виконавця, а й як організатора. Поле для виявлення громадської активності учнів старшого віку необмежене: різностороння організаторська діяльність в учнівському колективі, робота з піонерами й жовтенятами, виступи з доповідями і лекціями на наукові та політичні теми, участь в атеїстичній пропаганді серед населення, художня самодіяльність, робота в учнівських клубах, гуртках, наукових товариствах, різноманітна суспільно корисна і продуктивна праця.
Педагоги повинні зважати на певну "дорослість" юнаків і дівчат, н особливості їхнього мислення, на глибину та інтенсивність їх емоційного життя. Моральні почуття старшокласників формуються й розвиваються під впливом фактів і явищ навколишнього середовища, художньої літератури, кіно, телебачення, на основі набагато ширшої, ніж у підлітковому віці, наукової інформації. Завдання педагогів - спрямувати ці впливи на правильний шлях, на спонукання вихованців до вияву най благородніших переживань громадської честі, справедливості, любові до соціалістичної Вітчизни, од народу, до праці на благо суспільства.
Вихователі не можуть не заважати і н той факт, що при умові нормального розвитку вихованців у роки їх юності починає виявлятися чисте і благородне почуття любові, яке відбивається на всьому духовному житті людини. Це, природно, вимагає від педагогів надзвичайного тактовної, обережної і делікатної роз'яснювальної роботи, спрямованої на встановлення здорових відносин між хлопцями і дівчатами: відносин, пройнятих духом взаємної пошани, дружби, товариської взаємодопомоги, скромності, стриманості, відповідальності перед колективом і своїм власним майбутнім. Головне у вихованні старшокласників - добиватися, щоб самі вихованці прагнули до моральної чистоти.
Вся система методів морального виховання, які застосовуються у старших класах школи (бесіди, лекції диспути, громадська діяльність та ін..), має бути спрямована на розвиток самосвідомості учнів, на самовиховання і самовдосконалення.
в) Робота з важковиховуваними дітьми
У практиці роботи школи трапляються випадки, коли використовувані педагогами засоби виховного впливу не забезпечують нормального розвитку деяких дітей. Здебільшого це буває тоді, коли вчителя мають справу з дітьми, яких прийнято називати "важковиховуваними" і "педагогічного занедбаними".
У сучасній педагогічній та психологічній літературі знаходимо характеристику двох груп таких дітей, відповідно до причин, що викликають різні відхилення від звичайних норм поведінки. До першої групи належать діти, у яких, внаслідок ненормальних умова їхнього життя в сім'ї, негативного впливу з боку батьків та недоліків у шкільному вихованні, сформувалися більш чи менш сталі звички недисциплінованої поведінки; до другої - діти, недисциплінованість яких зумовлюється порушеннями психічного здоров'я, неврозами, надмірною імпульсивністю, руховими розладами.
Поведінка і характер важковиховуваних дітей складаються, як правило, під впливом гострих конфліктів з оточенням. Завчасно не ліквідовані серйозні конфліктні ситуації, у які потрапляє дитина, неминуче відбиваються н ї навчанні і поведінці, породжують надзвичайно велику збудливість, затримують розвиток процесів гальмування. Іноді вади характеру і поведінки дітей бувають пов'язані з природженими властивостями їхньої нервової системи, але в більшості випадків такі вади з'являються в силу несприятливих умов морального життя в сім'ї сварки батьків, пияцтво, розлучення та ін.).
Ефективний стан дітей і підлітків як першої, так і другої групи посилюється відсутністю успіхів у основній їхній діяльності - навчанні. В зв'язку з цим у колективі вони посідають невідповідне своєму прагненню місце, їхні стосунки з учителями й учнями стають емоційно напруженими, все більш загострюються і приводять зрештою до встановлення стереотипних форм поведінки з переважанням агресивності і негативізму.
Конфлікти учня з оточенням можуть набрати різних форм, але найбільш типовими серед них є: а) конфлікт з учителем, який не зрозумів учня, образив його, виявив безтактність, грубість, несправедливість; б) конфлікт з колективом школярів, що виникає тоді, коли з тих чи інших причин, у прихованій чи відкритій формі колектив принижує учня або й бойкотує його і, нарешті, в) конфлікт зсім'єю, доведений до такого ступеня, коли учень своє негативне ставлення до рідних переносить на взаємини з усіма іншими людьми і, в першу чергу, - з учителями і товаришами.
Загострення стосунків з членами сім'ї, педагогами, товаришами викликає такі реакції учня, як: намагання утвердити свою особу, свою "гідність" за допомогою буфонади, блазнювання, зухвалих вчинків; цілковита байдужість до шкільного життя і шукання "друзів" на стороні, серед старших людей з сумнівним моральним обличчям, що спричиняється часом до порушень громадського порядку і злочинних дій.
Покарання, до яких вдається в подібних випадках учитель, не дають бажаних наслідків. Більш того: кара часто навіть поглиблює конфлікт. Щоб успішно впливати на важковиховуваних учнів, потрібно передусім знати причини недисциплінованості і робити все можливе для усунення їх. При цьому слід

 
 

Цікаве

Загрузка...