WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ти вірним був сином свойого народу (до дня народження І.Франка.) - Сценарій

Ти вірним був сином свойого народу (до дня народження І.Франка.) - Сценарій


Літературно-музична композиція
до дня народження І.Франка.
Ти вірним був сином свойого народу
У літературно-музичній композиції беруть участь двоє ведучих, чотири читці, три учні-сопілкарі, хор. В епізодах - танцювальна група в гуцульському народному одязі. У глибині сцени на полотні - зображення Карпатських гір, вкритих сосновими лісами, в центрі - великий портрет або бюст І. Я. Франка, прикрашений квітами. Посередині сцени із сопілками в руках сидять троє хлопчиків у гуцульському вбранні. З обох боків стоять учасники художньої самодіяльності, перед ними - двоє ведучих. Хлопчики починають грати на сопілках "Верховино, світку ти наш".
І частина. "І до бою сміло став я за свободу й повноправ'я".
1-й ведучий. Краю мій рідний, скільки в тобі чарів і краси!
2-й ведучий. По твоїх мальовничих просторах гордо несе свої хвилі бурхливий Черемош, тебе прикрашають високі вежі древнього Львова, зелені пагорби Чернівців, співуче Прикарпаття.
1-й ведучий. Барвистим віночком простяглися від краю до краю підгірські села, такі близькі й рідні моєму серцю.
Хор співає пісню "Верховино, світку ти наш". Другий і третій куплети пісні виконуються тихо (крім приспівів).
2-й ведучий. Довго наш народ бідував. Віками гнобили його царські сатрапи, німецькі барони, польські шляхтичі, румунські бояри, мад'ярські графи. Їм допомагали свої, українські пани. Вороги загарбали наші багатства, а волелюбний народ український намагалися перетворити на рабів.
1-й ведучий. Та народ, що дав світові безсмертного Шевченка, народ, який породив легендарних месників Довбуша і Кармалюка, боровся за своє щастя.
1-й читець.
Ні, народ наш не тужив,
Вірив, мріяв, з паном бився.
У цвіту народних нив
Велетень новий родився.
2-й читець.
Гей, на гребені Карпат
Встала заграва багряна.
Ми почули слово "брат"
У піснях Франка Івана.
3-й читець.
Люди, люди! Я ваш брат,
Я для вас рад жити.
Серця свого кров'ю рад
Ваше горе змити.
2-й ведучий.
Співайся, пісне полум'яна,
Нехай почує вся земля
Про мужнього Франка Івана,
Сина коваля.
1-й ведучий.
Всі роки життя його суворі
Освітилися борні вогнем.
Батько вмів кувать плуги, підкови...
Син був слова правди ковалем.
Хор виконує пісню "Ми - ковалі". При стишеному співі другого і третього куплетів пісні виступають читці.
4-й читець.
Говорив коваль про кривду люту,
Про життя нестерпне бідняка...
І несла та мова, часто чута,
Гнів у серце юного Франка.
1-й читець.
Скільки він у кузні перемріяв,
Скільки він снаги набрався там,
Щоб се горе мстити лиходіям,
Вказувати правду трударям.
2-й ведучий.
Хлопцем маленьким ти з батьком у кузні
Вдивлявся, як іскри летять огняні,
Здавалось, то гнівом палаючі очі,
Що віру гартують в майбутнії дні.
4-й читець. На дні моїх спогадів, десь там у найглибшій глибині, горить огонь. Невеличке огнище неблискучого, але міцного огню освічує перші контури, що виринають із темряви дитячої душі. Се огонь у кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі.
1-й ведучий.
Ти вірним був сином свойого народу,
Із іскор вогненних ти вірші складав,
Вони закликали народ до свободи,
І кожен із вірою скелю лупав!
1-й читець.
Народу славного ви син,
І правди ви окраса,
Орел долин і верховин -
Великий брат Тараса.
2-й читець.
Ані тортури, ні нужда,
Ні вражі люті сили,
Ні паничів гидка орда
Вогонь ваш не згасили.
3-й читець.
Вогонь душі - ясна зоря,
Усюди видно в світі.
І лине клич Каменяра,
Гучний, як в "Заповіті".
Хор виконує пісню "Гімни" ("Вічний революціонер") (слова.
І.Франка музика М. Лисенка). При стишеному співі другого куплету пісні виступають читці.
2-й ведучий.
Я ж підріс, -
Взнав я Маркса і Шевченка -
Взяв я молот і поніс ...
І прийшов я до титанів,
Що у ніч чи на зорі
Рушать скелю злих тиранів,
В скелю б'ють каменярі.
2-й читець.
І всі ми, як один, підняли вгору руки,
І тисяч молотів о камінь загуло,
І в тисячні боки розприскалися штуки
Та відривки скали: ми з силою розпуки
Раз по раз гриміли о кам'яне чоло.
3-й читець.
І всі ми вірили, що своїми руками
Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт,
Що кров'ю класною і власними кістками
Твердий змуруємо гостинець і за нами
Прийде нове життя, добро нове у світ.
1-й ведучий.
І до бою сміло став я
Проти панства, царства мли,
За свободу й повноправ'я,
Щоб народи всі жили.
4-й читець.
Ми ступаєм до бою нового
Не за царство тиранів, царів,
Не за церков, попів, ані бога,
Ні за панство неситих панів
1-й читець.
Наша ціль - людське щастя і воля.
Розум владний без віри основ,
І братерство велике, всесвітнє,
Вільна праця і вільна любов.
4-й читець.
І в час, коли палали хати
І кров лилася по степах,
Ішов гуцул у бій на ката
Із словом правди на вустах.
1-й читець.
Він не схилився головою
І рвав кайдани вікові,
Бо звали дух його до бою
Твоїх пісень слова живі.
ІІ частина. "Пісне, моя ти сердечна дружино".
1-й ведучий. Ще в дитинстві запала в душу малого Івася пісня народна. Любов до неї проніс він через усе своє життя.
3-й читець.
Пісне, моя ти сердечна дружино,
Серця відрадо в дні горя і сліз.
З хати вітця, як єдинеє віно,
К тобі любов у життя я приніс.
4-й читець.
Тямлю, як нині: малим ще хлопчиною
В мамині пісні заслухувавсь я,
Пісні ті стали красою єдиною
Бідного мого тяжкого життя.
2-й ведучий. Особливо припали до серця поета чудові коломийки і народні гуцульські танці, якими славиться земля Карпатська. На старості літ хворий Франко любив відпочивати в мальовничому гуцульському селі Криворівня.
1-й читець.
Син мудрого сільського коваля,
Він тут ступав, він тут знаходив спокій,
Бо тут орлів, поетів тут земля,
На скелі цій, на цій горі високій.
2-й читець.
Сюди, до сонця, простору й тепла,
Де зілля віще і цілющі води,
В оселю мавок, у гніздо орла
Він друзів і порадників приводив.
3-й читець.
На друга клич достойні друзі йдуть -
У царство гір, на
Loading...

 
 

Цікаве