WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Іван Франко – “Нам пора для України жить” - Сценарій

Іван Франко – “Нам пора для України жить” - Сценарій

що народ свій любив?
Бажав я для скованих волі.
Для скривджених кращої долі
І рівного права для всіх
Се весь і єдиний мій гріх.
Читець 1.
Не гасіте ж святого вогню,
Щоб як поклик настане,
Ви могли щиросердно сказать:
Я готовий, о, пане!
Читець 2.
Встане славна мати - Україна,
Щаслива і вільна,
Від Кубані аж до Сян-річки
Одна, нероздільна.
Щезнуть межі, що помежували
Чужі між собою.
Згорне мати до себе
Всі діти
Теплою рукою.
Читець 3.:
Нехай пропаде моє ім'я, але нехай росте і розвивається український народ!
Читець 1.:
Несе Франко нащадкам хліб щоденний
Несе у серці вистражданий вірш.
Несе в поривнім нескоримім жесті,
І шлях його крутіш, аніж гора,
За всіх, хто йшов у бій на полі честі,
3а всіх, хто гинув на шляху добра.
(Мелодія стихає. Відкривається завіса. На сцену опускається портрет І.Франка. Справа від нього - зображення сівача, який засіває добірним зерном ниву; зліва - символи: на фоні хмар - факел з вогнем і кайдани, які розбиває меч. Див. зразок у книзі: Франко І.Я. Поезії. Мойсей: Поема. Украдене щастя: Драма з сіл. життя /Вступ.ст. Д.В.Павличка; Худож. В.І.Лопата.-К.: Дніпро, 1989.-С. 274, 31, 2).
Ведучій 2.: Цього року ми святкуємо ... роковини з дня народження багатостраждального мужа української нації, письменника світового визнання, українського Мойсея Івана Франка. У такі дні ми ще раз замислюємося над нашим святим обов'язком: шанувати своїх геніїв і пророків, вивчати їх спадщину, постійно пам'ятати їх заповіти. Але не тільки пам'ятати, а ще й виконувати їх; жити гідно і працювати ненастанно для розвою рідного краю і добра народу. Мусимо усвідомити не тільки серцем, а ще й розумом, а ще й довести щоденною працею над розбудовою нашої держави, що вже дійсно "нам пора для України жить". Але жить так жертовно, як це розумів Іван Франко. Скромно нагадуючи, "твоїм будущим душу я тривожу", він бажав своєму народові увійти у світову спільність мудрим, цивілізованим, культурним народом.
(Звучить "Ой, у лузі червона калина". Вірш О.Чарнецького).
Читець 1. "Лиш боротись - значить жить" - це кредо Івана Франка завжди актуальне для нас, особливо в цей складний час. Це не просто гасло, а глибока внутрішня переконаність людини, яка пережила страждання, особисті невдачі, переборола тимчасову слабкість духу, але не зломилася. Це потім засвідчили його твори.
Ведучій 1. Івана Франка виховували чарівна природа прикарпатського краю, мати, батько, селяни. З науки простого галицького роду, з молока матері, соків рідної землі постала сила духу українського Мойсея.
Читець 2. "На дні моїх спогадів десь там у найглибшій глибині горить огонь. Невеличке огнища неблискучого, але міцного огню освічує перші контури, що виринають із темряви дитячої душі. Се огонь у кузні мойого батька" - Іван Франко.
Ведучий 2. Світло віри осяяло Івана Франка ще в юнацькі роки Він проніс його через усе життя. Великий Каменяр, як ніхто інший, добре розумів, що віра - живий організм. Віра закладає основи християнського життя. Де віра, там здорова людина, сильний народ. Віра завжди поруч з любов'ю. Не може той, хто любить народ, заховатись "в тихий залив свого серця, шукаючи там світла, пахощів, тепла і раю. Ні, там він також знайде
гидкії черви і гіркість сліз, розбиті нерви, докори сумління прокляття свого покоління; зневіру чорну".
Читець 3. Світло віри побачив Іван Франко одночасно з ясним образом Сина Божого.
З диму жертв, з тьми церемоній
Із обману, крові й сльоз,
Словом - як з хреста старого
Сходить між людей Христос.
І як ставши чоловіком,
Ближчий, вищий нам стає
І святий приміром своїм
Нас до вольності веде.
(На сцені з'являється Мойсей, що стоїть на колінах, простягши руки до сонця. Вдалині - земля, покрита, зеленню і квітучими садами, ззаду - арабська пустеля).
Ведучий 2. Поема "Мойсей", це поема, де в прекрасну барвицю зібрані справжні перли...
Читець 1. Сумніви охопили героя поеми. Не просто весь народ об'єднати єдиною вірою. Хоча саме така віра потрібна, народові. Мойсей знає: "Віра гори ворушить!" А перед очима постають страшні картини людської злоби, ворожнечі і зради, плачу та руїни - і все це дороге серцю люди, це рідний край. Темний Демон пустелі Азазель намагається підірвати віру пророка. Засумнівався Мойсей. Дійшов до обіцяної землі, та ступите в неї не зміг.
Мойсей:
Ні, не правда, що з гордощів я
Розпочав своє діло.
Тільки бачачи люд у ярмі,
Моє серце боліло...
Так, з низин тих, мрячних і лячних,
Я хотів їх підвести
Там, де сам став до світлих висот,
І свободи, і чести.
Читець 2. Сорок літ кружляв Мойсей по Аравійській пустелі зі своїм народом і його убогими пожитками, аж поки не вимерло те покоління, якому "було добре" жити в рабстві, до якого воно пристосувалася, задоволене тим, що могло "їсти м'ясо". Хіба не нам адресовані рядки цього найблискучішого твору І.Франка?
О, я знаю ту вашу ціпку,
Ненаситную вдачу!
Ви б на житній землі
Розповзлись на подобу будячу.
Ви б і тілом, і духом своїм
Присмоктались до скиби
і зловив би вас Мамон у сак,
Як товстючії риби.
Нема страшнішого лиха, ніж безвір'я. Вожді без віри не здатні вести за собою людей. Народ, який не вірить у свою долю, пропащий народ. Бог (Мойсеєві):
А що ти усумнивсь на момент
Щодо волі моєї,
То, побачиш, сю вітчину,
Сам не вступиш до неї,
Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху
Всім, що рвуться весь вік до мети
і вмирають на шляху!
Читець 3. І, нарешті, поет проголошує слова, які не залишають ані крихти сумніву щодо твердої віри в український народ і в його щасливе майбутнє:
І.Франко:
0 ні! Не самі сльози і зітхання
Тобі судились! Вірю в силу духа
І в день воскресний твойого повстання.
Читець 3. Ці слова великого духовного батька народу - українського Мойсея здатні виконати історичні завдання і сьогодні.
(Звучить гімн "Вічний революціонер" /слова І.Франка; музика
М.Лисенка).
Ведучій 1. Франко пройшов довгий шлях праці, боротьби й літературного подвижництва. Багато де в чому цей шлях відхилявся від загальноприйнятого в рідному його суспільстві, часто круто звертав від протоптаних давно вже "стежок", відкидаючи ці останні і протиставляючи їм "нову" і "велику дорогу", що по ній до ясної і високої мети повинні
Loading...

 
 

Цікаве