WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Іван Франко – “Нам пора для України жить” - Сценарій

Іван Франко – “Нам пора для України жить” - Сценарій


Сценарій
Іван Франко - "Нам пора для України жить"
"...Він був у передніх рядах тих, хто ламав скелю старого світу в ім'я нового, скелю неправди і визиску в ім'я правди і краси. Він звав людський дух "вічним революціонером". Вічним революціонером був він сам". (М.Т.Рильський на відкритті пам'ятника І.Франкові у Києві). Він - це Іван Франко, - [150] літній ювілей якого відзначатиметься 27 серпня. Хочеться нагадати читачам важливий "вирок" Івана Франка, винесений ним самому собі: "Нехай пропаде моє ім'я, але нехай росте і розвивається український народ!" Важко було вірити в майбутнє, коли після багатьох років тиранії царя Миколи І Валуєвським указам 1863 р. Східна Україна стала приреченою на національно-культурну загибель. Це тоді, коли вже не було Шевченка, а залишились його заповіти. І з волі Провидіння з'являється Франко - месія, пророк, щоб "переорати переліг зарослої бур'янами Батьківщини і етнографічну масу перекувати в себе свідому націю". Іван Франко першим глибоко і всебічно вивчив Шевченкову правду і взявся за її втілення. Будучи руйнівником старого ладу, він був водночас будівничим нового, допомагав людям вирватися з проклятого невольничого льоху на вільний світ розкованої праці.
Франко виводив Галичину на сцену світової цивілізації,
прилучав її до культурних досягнень інших націй, прокладав дорогу до Дніпра, Києва, де формувалась нова українська генерація, з якої згодом вийшло багато славних людей, що боролись за українську державність. Твори Івана Франка виховували у читачів прагнення свободи і правди. І сьогодні є актуальними проблеми, які намагався збагнути поет, пишучи свого "Мойсея": "Невже замість гордого пориву в серці нації завше гніздитиметься укрита злість, осудлива покірність"? Невже на чолі народу все ступатимуть провідники "знесилені журбою, роздерті сумнівами, биті стидом", не створені, щоб його "провадити до бою"?
24 серпня ми святкуємо річницю проголошення незалежності України, а 27 серпня - день народження Івана Франка, який закликав нас "навчитися чути себе українцями". Проведімо паралель між обома датами і збагнімо: хто ми і чиїх батьків діти, і зрозуміймо суть відомої сентенції: вистрелиш сьогодні в національну ідею з пістолета - завтра вона вистрелить у тебе з гармати. У цьому зв'язку пророчими стають слова Великого Каменяра:
"Кожний думай, що на тобі
Міліонів стан стоїть,
Що за долю міліонів
Мусиш дати ти одвіт".
(І.Франко. Великі роковини).
То ж нехай 15-ий випуск методичних порад "Правда життя і образу" допоможе Вам представити Івана Франка, перед читацький загалом як поборника національної ідеї. В своїх творах він звертався до свого народу, нації, тому він вічний як і вічний народ, котрий його породив і котрому присвячені його твори.
В переддень свята бібліотечні працівники покликані забезпечити високий рівень популяризації творів та літератури про життя і творчість письменника. Цій меті послужить книжкова виставка "Іван Франко - поет національної честі". Крім того, пропонуємо інші варіанти тем:
- Вищий сенс його мислі;
- Каменяр у царстві духа;
- А праведний житиме вірою;
- Життям своїм світив;
- Поезія болю і нескореності духу.
В розрізі ідей державотворення до послуг бібліотекарів літературно-музичний вернісаж: "Нам пора для України жить" і вечір-представлення з циклу "Пісні, які піднімають з колін", "Заповіт українському народові".
Під час проведення вищезазначених заходів радимо використати [наявні] джерела.
Книжкова виставка "І.Франко - поет національної честі".
"... О ні! Не самі сльози і зітхання
Тобі судилось! Вірю в силу духа
і в день воскресний твойого повстання". І.Франко
Розділ І. "Він прийшов услід за Шевченком". (Життєвий шлях І.Франка)
"Лишім ми віру нашому народові, бо то є ще один амальгам, який його держить!" І.Франко
Розділ ІІ. "Огнище духовного життя і сторінки громадської діяльності І.Франка.
"Лиш боротись - значить жить". І.Франко
Розділ ІІІ. "Жниво титана праці". (Творчий доробок поета).
"А слово - струм. А слово -зброя. А віще слово - вікове".
І.Франко
Розділ ІV. Каменяревим генієм наснажений. (Продовжувачі справи поета).
"Зробив, що зміг, хто зможе, хай зробить краще". І.Франко
Розділ V. Акорди вселюдської шани: увічнення пам'яті поета на Україні і за рубежем.
"Нехай пропаде моя ім'я, але нехай росте і розвивається український народ!" І.Франко
Літературно-музичний вернісаж "Нам пора для України жить".
Ведучий 1. Геніальні люди народжуються нечасто. Вони, немов цвіт людства, спалах сліпучого світла духовності серед мороку наскрізь матеріальної буденності. Нація, котрій Бог дарує хоча б одну таку людину, почувається відзначеною, нагородненою. По-різному, правда, складалися долі талановитих людей. Часто суспільство не тільки не шанувало, не берегло їх, але просто не розуміло, не сприймало і, навіть, переслідувало. Та як би там не було, врешті, скоріше чи пізніше, видатні люди удостоювалися належної їм пошани, їм ставили пам'ятники, про них писали книжки, ними гордилися. І чим вища культура нації, тим дбайливіше вона зберігає все, що пов'язане з цими людьми. Сьогодні мова піде пре того, кого, здавалося б, усі знають і пам'ятають - про Івана Франка. Незважаючи на те, що про нього, його творчість написано дужє багато, ще й сьогодні перед франкознавством стоїть чимало завдань, проблем, які потребують розв'язання. Так, з відомих причин низка творів письменника опинилася "за бортом" п'ятдесятитомного видання його доробку. Тепер треба все пересіювати, систематизувати, переоцінювати, щоб більш-менш рівномірно освоювати територію Франкового острова і саму постать великого Каменяра.
Розкрити постать поета з точки зору сьогоднішнього бачення нам допоможе літературно-музичний вернісаж "Нам пора для України жить".
Під мелодію пісні-гімну "Не пара, не пора, не пора". (Слова І.Франка, музика - в основу її лягла старовинна маршова німецька мелодія) на сцену виходить троє читців.
Читець 1.:
Все, що мав у житті, він віддав
Для одної ідеї,
І горів і яснів, і страждав,
І трудився для неї.
Читець 2.:
Сорок літ, мов коваль, я клепав
Їх серця і сумління...
Сорок літ я трудився, навчав
Весь заглиблений в тобі,
Щоб з рабів тих зробити народ
По твоїй уподобі.
Читець 3.:
За що мене в пута скували?
За що мені воленьку взяли?
Кому я і чим завинив?
Чи тим,
Loading...

 
 

Цікаве