WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → До дня народження Т.Г.Шевченка - Сценарій

До дня народження Т.Г.Шевченка - Сценарій

Крузо. Художник зображає героя в глибокій задумі над розкритою Біблією. Він самотній, відірваний, подібно до Телемака, від людського суспільства, однак, як і автор малюнка, сподівається повернутися до людей.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. (демонструє малюнок). В наступномму ма-люнку "Влагословіння дітей" художник центральною постаттю вимальовує жінку-матір. Поряд із нею стоїть плетений кошик, в якому лежить дитя. Цей образ перегукується з образом жінки-ма-тері в поезіях Шевченка.
КАТЕРИНА. У нашім раї на землі
Нічого кращого немає.
Як тая мата молодая
З своїм дитяточком малим...
("У нашім раї на землі...")
БІБЛІОГРАФ. Отже, біблійна легенда послужила художникові лише поштовхом для втілення вселюдної ідеї святості мате-ринства. Шевченко звертався до Біблії не лише як до релігійного твору, "Святого письма", а і як до літературного джерела, ху-дожнього пам'ятника, який давав йому певний матеріал - образи, мотиви й сюжети. Серед малярських творів Шевченка на біблійні теми виділяється ескіз "Розп'яття", виконаний сепією у 1850 році.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. (підходячи до ескізу). Ескіз вражає своєрідністю композиції, колориту і змісту. На передньому плані зображено легке, молоде тіло розіп'ятого Христа, освітлене неидимим світлом; на другому плані на хрестах висять розбійники; один із скорченим від страждань тілом, а другий - із опу-щеною головою. Біля ніг Христа сидить скорботна, повна відчаю його мати, покрита білим покривалом. Світле зображення Христа контрастує із затемненими тілами розбійників та темною хмарою, що вкрила все небо і кинула тінь на землю. Завдяки такому ком-позиційному вирішенню Христос виглядає не переможеним, а пере-можцем.
БІБЛІОГРАФ. В розглянутих малюнках є багато спільного: в центрі кожного із них мисляча людина. Герої зображені один на один зі своїми думками та почуттями, вони заглиблені у свій внутрішній світ. Але поряд з ними невідступно присутній мудрий їх автор, який зазнав багато страждань, однак, у жорстоких, страшних умовах заслання пройшов "мрачный, тернистый путь, не уязвив себя и не унизив в себе человеческого достоинства" ("Щоденник"). Серія малюнків "Телемак-Діоген" передувала серії "Притча про блудного сика". І якщо про першу автор не лишив жодних свідчень, то про другу зустрічаємо його роздуми й висловлювання і в листуванні, і на сторінках щоденника.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ (розповідаючи, показує малюнки). Вели-кий гуманіст Шевченко не міг миритися з габельними порядками тогочасної миколаївської дійсності і свій протест виявив у "Притчі про блудного сина", яка переросла в притчу про оточую-чий поета жорстокий світ неправди.
БІБЛІОГРАФ. У кожному малюнку серії відчутна контрастність. Насамперед, привертає увагу те, що героя зображено до половини оголеним. Змалювання красивого людського тіла, очевидно, потрібно було в даному випадку художникові не для академічних вправ, а для протиставлення фізичної краси і досконалості людини ганебному падінню (в перших малюнках) та знущанню над нею (в останніх малюнках). Крім того, слід підкреслити і контрастність кольорового вирішення всіх ма-люнків. Як правило, герой поданий на передньому плані освітле-ним, решта композиції подається в темних тонах.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ (називає та показує малюнки). Шевченко задумав створити серію із дванадцяти малюнків, але встиг закінчити лише вісім ("Програвся в карти", "У шинку", "У хліві", "На кладовищі", "Серед розбійників", "Кара колодкою", "Кара шпіцрутенами", "У в'язниці"). У перших п'яти малюнках художник розповідає про безпутне життя героя задуманого твору. В останніх творах він показує жахливі картини покарання, яке морально і фізично калічило людину і тому не виправляло пороки, а штовхало її далі по шляху злочину. Циклом цих творів ми-тець немов підсумовує свою художню діяльність на засланні.
БІБЛІОГРАФ (як музичний фон, звучать записи: "Ой на горі ромен цвіте", "По діброві вітер виє", "Садок вишневий" у виконанні оркестрової групи Ансамблю пісні Українського радіо). Природа зіграла вирішальну роль у пробудженні естетичних смаків Шевченка ще в ранньому дитинстві. Вона давала йому сили і натхнення протягом усього життя. В силу обставин Шевченкові довелося бідьшу частину життя бути відірваним від батьківщини, однак образи рідної природи ніколи не меркли в його творчій уяві.
КАТЕРИНА. Он гай зелений похиливсь,
А он з-за, гаю виглядає
Ставок, неначе полотно.
А верби геть понад ставом
Тихесенько собі купають
Зелені віти... Правда рай?
("Якби ви знали, паничі")
БІБЛІОГРАФ. Ще в студентські роки Шевченко виконує малюнки "Тополя" та "Куток Смоленського кладовища в Петербурзі" (1840 рік). Природу він відтворює і в серії офортів "Живописна Україна", акварелях періоду заслання, в серії мілюнків Мангиш-лацького саду. У мистецькому доробку художника є багато пейзажних за-рисовок, а також краєвидів, які свідчать про велику спостереж-ливість митця, його захоплення природою, глибоке її розуміння. На різних етапах творчості він відтворює природу неодна-ково.
ХУДОЖНИК.
Весна. Садочки зацвіли,
Неначе полотном укриті,
Росою божою умиті,
Біліють. Весело землі;
Цвіте, красується цвітами.
Садами, темними лугами.
("Чума")
БІБЛІОГРАФ. Іноді контрастність передається не протиставленням окремих картин, а шляхом контрастності самих образів.
КАТЕРИНА. ...Повсихіли
Сади зелені, погнили
Біленьки хати, повалялись,
Стави бур'яном поросли.
("Чума")
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. Цей прийом характерний і для Шевченка-пейзажиста, який у малюнках застосовував контрастність фарб.
БІБЛІОГРАФ. Поряд з персоналізацією природи у творчості Шевченка зустрічається й зворотнє явище, перетворення людини в квіти чи дерева. Так, дівчина, яка не дочекалася свого кохано-го, перетворювться у тополю ("Тополя"), а героїня балади "Лілея", зганьблена панами - у квітку. Поетичні образи то-полі, лілеї стали образами-символами. При змалюванні природи поет вдається до її філософського осмислення.
ХУДОЖНИК. Встала й весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквічала її рястом,
Барвінком укрила;
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають...
КАТЕРИНА. Рай та й годі!
А для кого?
Для людей. А люде?
Не хотять на його й глянуть,
А глянуть - огудять.
Требакров'ю домалювать,
Освітить пожаром;
Сонця мало, рясту мало
І багато хмари.
("Гайдамаки", ч. "Тонта в Умані")
БІБЛІОГРАФ (показує альбом). Наслідком першої подорожі Шевченка в Україну в 1843-1844 роках був альбом офортів "Живо-писна Україна". Він хотів увічнити рідний край в малюнках, показати світові його красу, незвичайну історію, оригінальні звичаї. І для цього звертається не до живопису, а до графіки, до одного з її видів - гравюри. На сторінках свого "Щоденника" Тарас Шевченко про гравюру висдовлюється так.
ХУДОЖНИК. "Быть хорошим гравером, значит быть распространителем прекрасного и поучительного в обществе. Значит быть распространителем света истины, значит быть полезным людям и угодным Богу..."
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ (називає та показує офорти). Кожен з офортів з альбому
Loading...

 
 

Цікаве