WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → До дня народження Т.Г.Шевченка - Сценарій

До дня народження Т.Г.Шевченка - Сценарій

схвильована уява поета-маляра, який підніс голос протесту проти жорстокості сучасного йому світу.
БІБЛІОГРАФ. В основі поеми лежить трагічна доля безправної жінки часів кріпацтва - сліпої матері та її дочки Оксани. Про життя ошуканої в своїх найкращих почуттях Оксаниної матері ми довідуємося з її розповіді, про долю Оксани дізнаємося зі слів автора. Починається поема сценою, що зображає сліпу матір, на колінах якої дрімає юна Оксана. На цю тему і виконав Шевченко малюнок "Сліпа з дочкою", зміст якого відповідає словам поеми.
КАТЕРИНА. Как у кладбища, у ворот
Сидит скорбящая слепая
И псальму грустную поет.
Она поет, а молодая
Дочь несчастливици моей
Головкой смуглою прильнула
К коленям матери своєй.
Тоски не ведая, заснула
Сном непорочной простоты.
Она прекрасна; полдень ясный
Моей Украины прекрасной
Позолотил, любя, лелея,
Свое прекрасное дитя.
("Слепая")
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. Та млюнок не є ілюстрацією лише до цього місця поеми, він виступає ніби поетичним прологом до поеми в цілому. І одночасно ретельно викінчений. Загальне тло ледь накреслено, сновна увага зосереджена на образах людей, їх обличчях, позах, настроях. Глибокий смуток лежить на обличчі бідної матері; тривога за найдорожче в її житті - долю Оксани. Зовнішність обох нещасних жінок дещо ідеалізована. Такими вони зображені і в поемі "Слепая".
БІБЛІОГРАФ (демонструючи альбом). Малюнку "Сліпа з дочкою" передував ескіз, виконаний олівцем і тушшю на звороті першого аркуша альбому 1839-1843 років. Поетичні характери ожили під пером художника.
Катерина. Мы были в поле, жито жали;
Окончив жатву, шли домой;
Подруги пели и плясали,
А я с распущенной косой,
В венке из жита и пшеницы
Вела перед, была царица.
Нас встретил дидыч молодой.
Никто так мной не любовался.
Я трепетала, тихо шла,
А он смотрел и улыбался.
О как я счастлива была!
Какою сладкою мечтою
Забилось сердце у меня...
("Слепая")
МИСТЕЦТВ0ЗНАВЕЦЬ. Ескіз, що є ніби втіленням поетичних шевченківських рядків, вражає своєю викінченістю, стрункою композицією. В центрі на передньому плані зображена героїня в момент найбільшого її щастя. Однак постать її нагадує скорботну Катерину з однойменної картини. Поряд з цим ескізом вміщений інший, виконаний сепією, що є ніби трагічним фіналом змальованих подій. На ньому зображено палаючі палати, постаті божевільної Оксани та сліпої матері.
ХУДОЖНИК. И вдрут открылася вдали
Картина страшная пожара.
Слепая, бедная, идет,
Не вида наших зол и кари.
И очутилась у ворог,
Весною кинутих.
("Слепая")
БІБЛІОГРАФ. У творчій спадщині митця спостерігається і зворотний вплив виплеканих художником образів на їх поетичне втілення. Згадаймо, наприклад, малюнки 1643 року на тему "Сліпий", що буди створені більш як за два роки до написання однойменної поеми, Є сім малюнків та начерків художника на цю тему. Свідченням того, що графічні образи лягли в основу по-езій, є рядки, які розкривають зміст цих малюнків. Зокрема, один із малюнків на тему "Сліпий" виступає ніби графічним втіленням слів поеми.
ХУДОЖНИК. Отак на улиці під тином
Ще молодий кобзар отояв
І про невольника співав.
За тином слухала Ярина...
("Сліпий")
БІБЛІОГРАФ. Наявність цих малюнків, у творчому доробку Шевченка є найкрасномовнішим доказом єдності образного мислен-ня поета-художника і творчого методу великого митця, який з однаковою любов'ю зображав велич простої людини і народу як образотворчими, так і словесними засобами. У своїх спогадах Л.Жемчужников, зокрема, писав: "Як художник (в прямому зна-ченні), він заслужив собі ім'я добре й чесне. І на цьому шляху він був одним із перших, хто звернувся до рідного... В народ-ному мистецтві ніхто не виявив стільки сумління, стільки сили, як він".
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. Велике місце в шевченковому доробку на-лежить портретам. Він почав працювати над ними ще кріпаком. В Академії продовжував роботу в цій галузі спочатку самостійно, а згодом за дорученням К.Брюллова. Незабаром він стає одним з відомих і популярних портретистів. Уже через рік після вступу до Академії восени 1839 року портрети пензля Шевченка експо-нуються на художній виставці і одержують схвальну оцінку кри-тики. Вів створив велику галерею портретів своїх сучасників, серед них олійні, акварельні, офортні, а також виконані олівцем та олією.
БІБЛІОГРАФ (показуючи портрети). Різні люди оточували Шевченка, який у своїх творах дав їм влучну характеристику. Серед цих, відмінних за своїм розвитком, нахилами і запитами людей були такі, як капітан Косарев, що немовби щиро бахав полегшити становище художника, а разом з тим вбачав в ньому нев-даху-солдата. Знаходились і такі, які гаряче співчували політичному засланцю. Лише друга міг зобразити художник в портреті молодого офіцера, який глибоко замислився під враженням прочитаної книги. Про симпатію художника до своєї моделі говорить і тортрет Л.С.Алексєйва - співця, музиканта, поета, талановитого декламатора.
ХУДОЖНИК. Л.Широцький писав: "Гарні жіночі портрети Шев-ченка. Видно цими портретами він захоплювався. Жіночі фігури в нього легкі, граціозні й виглядають з полотна рельєфно, пишно і жваво. Вони писалися наче без старання, ніби жартуючи й виграваючи великим талантом".
БІБЛІОГРАФ (демонстуючи портрети далі). Художник майстер-но зображав трохи замріяну і дещо лукаву, осяяну якимось внутрішнім світлом Агату Ускову і ще по-дівочому ніжну і без-посередню Катерину Кажанову і самого Бажанова, портретна ха-рактеристика якого відповідає тому уявленню, що складається про нього, коли читаєш щоденник Т.Шевченка.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ (показуючи автопортрети Т.Р.Шевченка). Помітне місце в творчості Шевченка-портретиста належить його автопортретам. Перший автопортрет виконаний у 1840 році, останній 1861 року. Художник протягом короткого життя створив близько 60 автопортретів. Для написання першого він використав полотно овальної форми, в центрі якого зобразив своє обличчя з крутим поворотом голови з бік глядача. Темного кольору костюм юнака, темне волосся контрастують з блідим обличчям, тонким і одухотвореним. З цим автопортретом асоціюється рання поетична творчість Шевченка. У поезії "На вічну пам'ять Котлярерському" (1838 рік) він - "... одинокий сирота на світі, в чужому краю".
БІБЛІОГРАФ (взявши портрет, або альбом з цим портретом, показує глядачам). Про зв'язок поетичних творів Шевченка з йо-го автопортретами свідчить робота над поемою "Тризна" та автопортретом цього ж періоду, виконаним тушшю (23-26.11.1843). Передаюча зошит з поемою В.М.Рєпніній поет пообіцяв подарувати їй ще автопортрет. В поемі, наприклад, зустрічаємо ряд без-посередніх автобіографічних зізнаньавтора, починаючи з раннь-ого дитинства.
ХУДОЖНИК. В семье убогой, неизвестной
Он вырастал; и жизни труд,
Упреки злые зстретил он
За хлеб насущный...
Ужасною ценою
Уму познания купил.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. Застосування художником мережива різносторонніх ліній нагадує техніку шевченківських офортів. Вираз обличчя, сумний погляд глибоких очей, проникливий і вод-ночас допитливий.
Loading...

 
 

Цікаве