WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вінок Тарасу - Сценарій

Вінок Тарасу - Сценарій

гроші купували "відпускну".
1 дівчина: Врюллов, Венеціанов, Жуковський, Гребінка вирішили для викупу Шевченка також влаштувати лотерею. Брюллов написав портрет Жуковського і 16 квітня 1830 року виставив його в лотерею. Виручені гроші внесли Енгельгардту. 22 квітня /старим стилем/ він видав "відпускну". А через день на квартирі
Карла Брюллова в присутності Жуковського, Вільєгорськолго, Григоровича, Венеціанова та інших зблідлому після тяжкої хвороби Тарасові вручили "вольну". Це були радісні для
поета дні. Починалося нове життя. Тарасові йшов двадцять п'ятий рік.
2 дівчина: Шевченко прожив лише 47 років. 25 з них провів у кріпацькому рабстві, 10 років - у тюрмах та на засланні, решту МАЙЖЕ постійно знаходився під недремним жандармським оком, воював із нестатками і нуждою та самотністю, помирав у
казенній комірчині, не здійснивши навіть природної лядсь-кої мрії про сімейний затишок у власному куточку...
3 дівчина: Але палке серце поета не раз наповнювалось ве-ликим вогнем любові. Без неї життя Шевченка було б зовсім тяжким.
Ведуча: Тридцятип'ятилітня княжна Варвара Миколаївна Рєпніна була палко закохана в поета, її розчулювало і хвилювало його страдницьке життя, і, мабуть, десь у потаємній схованці серця вона зберігала й бахання розділити з ним життя і усвідомлення того, що це зовсім неможливо...
1 дівчина: Рєпніна присвятила постові доволі прозору авто-біографічну повість "Девочка", яка була, за її словами, "майже точна історія мого серця".
2 дівчина: Безперечно, Шевченко не міг не здогадуватись про глибокі почуття княжни, він щиро співчував їй, бо й сам розумів, що їхні стосунки можуть бути тільки дружніми.
3 дівчина: Різними шляхами в житті судилося піти постові й княжні - у них ті шляхи ніяк не могли б сплестися в один, бо їх розділяла глибока соціальна прірва, яку не могли б подолати ні родина сановного князя, ні Шевченко.
Ведуча: Але все ж благородний поет завжди платив щирою дружбою тій, що всупереч волі своєї родини, іноді прямо наражаючись на небезпеки, навіть на царський гнів, виявляла таке безкорисливе піклування про долю все-таки по своєму й близької їй людини.
1 дівчина: Особлива місце належить родині поміщиків села
Березова Рудка Закревським. У господаря маєтку, полковника Платона, гостював Шевченко.
2 дівчина: Вродлива молода дружина Закревського Ганна мала
величезний успіх у колі численних гостей і прихильників. Щиро захопився нею і Тарас Шевченко, який тоді ж любовно виписав її портрет. Мабуть, глибоко в серце поета проник пильний погляд великих темно-голубих очей, якщо про той погляд і ті очі він проніс згадку ледве чи не через все життя.
3 дівчина: Саме Ганні Закревській присвятив поет одну з найніжніших своїх поезій - "Г.З," та поетичний роздум "Якби зострілися ми знову":
...А ти, доле!
А ти, мій покою!
Моє свято чорнобриве,
І досі між ними
Тихо, пишно походжаєш?
І тими очима,
Аж чорними-голубими,
І досі чаруєш
Людські душі?
Чи ще й досі
Дивуються всує
На стан гнучкий?
Свято моє!
Єдине свято!
Ведуча: Можливо, це було найглибшим і найтривалішим захопленням Шевченка, хоч він із ним найменше пов'язував можливість особистого щастя. Здається, для жодної з жінок, що зустрічалися на життєвому шляху Шевченка, поет не знаходив таких зворушливих слів, як для "Ганни-вродливої" - його недосяжної мрії....
1 дівчина: Жіноча доля глибоко хвилювала Шевченка. Особливо доля жінки-кріпачки. В своїй прекрасній поемі "Катерина" поет пише:
Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями.
Бо москалі - чужі люди,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине...
Якби сама, ще б нічого,
А то й стара мати,
Що привела на світ божий,
Мусить погибати.
Серце в'яне співаючи,
Коли знає за що;
Люде серця не побачать,
А скажуть - ледащо!
Кохайтеся ж, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі - чужі люди,
Знущаються вами.
2 дівчина: Історія скривдженого кохання, зламаного життя, знедоленого дитинства - ось що таке "Катерина" Шевченка. Палкі рядки поеми не можуть лишити байдужими нікого,
3 дівчина: А які чудові рядки написані ним російською мовою:
Без малодушной укоризны
Пройти мытарства трудной жизни,
Измерить пропасти страстей,
Понять на деле жизнь людей,
Прочесть все черные страницы,
Все беззаконные дела...
И сохранить полет орла
И сердце чистой голубицы!
Ведуча: Ми не можемо зупинитися докладно на біографії великого поета, та це й не треба. Про нього написано багато книжок, які ви всі можете прочитати. Його пам'яті присвячено багато вір-шів, пісень, пам'ятників. Іменем Шевченка названі вулиці, па-роплави, парки, школи, бібліотеки...
1 дівчина: Шевченкові дуже хотілося, щоб ми його просто пам'ятали.
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Не злим тихим словом.
2 дівчина: У ніч з 24 на 25 лютого у Шевченка стався тяжкий серцевий приступ. І.М.Лазаревський, що прийшов привітати поета з днем народження, застав його у безнадійному стані: "Муки страд-ника були невимовні; кожне слово коштувало йому страшних зусиль".
3 дівчина: А вдосвіта невгамовний трудівник все-таки вирішив, пе-ремагаючи себе, зійти в майстерню. Сходячи вниз, втратив свідомість, покотився по східцях та вже більше й не підвівся. Сталося це в неділю 26 лютого о п'ятій годині тридцять хвилин...
Ведуча:
Поховали... тихесенько.
Україна плаче....
Поховали дух великий
І серце гаряче,
Поховала наша мати
Найкращого сина, -
"Вічну пам'ять" заспівала
Уся Україна.
1 дівчина:
Ні, не всього поховали
Тебе на чужині, -
Твоє слово животворне
Живе на Вкраїні;
Твоя дума, твоя пісня
Повік не загине,
2 дівчина:
Поки буде рости-жити
Козацька дитина,
Твоє слово ізмалечку
Повитвердять діти.
3 дівчина:
Будеш з ними зеленіти,
Український квіте...
Теє жито, що посіяв,
Зійде - жати будем.
Розбудив еси нас, батьку...
Тебе не розбудим! /В.Кулик. На смерть Шевченка. 1861 р./.
Ведуча: Великий поет назавжди лишиться у пам'яті народній. Ами сьогодні з вами віддаємо дань пам'яті великому Кобзарю, сплітаючи усі разом вінок з його віршів.
Після цих слів ведучої читачі декламують кілька віршів Т.Г.Шевченка.
Ведуча: А зараз, як підсумок нашої зустрічі, ми би хотіли про-вести кілька конкурсів, присвячених літературній спадщині поета. Для цього нам потрібно створити 2 команди, в кожній по чотири бажаючих прийняти участь у конкурсах. А ми подивимося, хто з них зможе справитися з завданням. Переможців чекають нагороди.
(Проводиться конкурс).
Ведуча: Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шев-ченко - це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, у чому черпають сили і надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі. І серед цих заповітів перший і останній:
Свою Україну любіть,
Любіть її ...
Во врем'я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї господа моліть.
Loading...

 
 

Цікаве