WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вінок Тарасу - Сценарій

Вінок Тарасу - Сценарій

О.Рубець.
Найбільше музичних творів на теми Шевченка написав український композитор-класик Микола Віталійович Лисенко. Спільність ідей та естетичних поглядів обох великих художників зумовила високу художню силу їх творів. На тексти Т.Г.Шевченка М.В.Лисенко написав понад 90 музичних творів-пісень, дуетів, тріо, квартетів, хорових поем, кантат, інструментальних творів /Хорова поема "Іван Гус", кантати "Б'ють пороги", "Радуйся, ниво неполитая"/. Над музикою до творів Шевченка працювало багато композиторів. Великої популярності набула мелодія на текст "Заповіту", створена полтавчанином Г.Гладким. Широко відомі "Вечорниці" П.Ніщинського до п'єси "Назар Стодоля", зокрема хор "Закувала та сива зозуля". Першою оперою на шевченківську тему була "Катерина", на-писана композитором М.Аркасом, яка і зараз захоплює слухачів своєю щирістю і мелодійністю. Створювали твори на теми Шевченка М.П.Мусоргський /монолог "Гопак", романс "На Дніпрі" на текст поеми "Гайдамаки"/.
П.І.Чайковський є автором пісні-романсу "Вечір" /"Садок вишневий коло хати"/. Музику на теми Шевченка писали композитори В.Зоремба, Стеценко, Степовий, Сєров, Глієр та ін.
Творчість великого Кобзаря є справжнім джерелом натхнення для сучасних композиторів, серед яких: М.Вериківський - опери "Наймичка", "Сотник", К.Данькевич - опера "Назар Стодоля" та балет "Лілея" та ін. Немає такого українського композитора, який би не звертався до творчості Шевченка. З кожним роком з'являються все нові і нові твори, які втілюють в музиці ідеї і образи геніального Кобзаря.
Рекомендуємо варіант тематичного вечора - літературної композиції, присвяченої біографії Т.Г.Шевченка.
"Історія мого життя є часткою історії моєї Батьківщини". /Т.Г.ШЕВЧЕНКО/.
Приміщення, де буде проходити вечір, на нашу думку, треба стилізувати під стару українську хату: розмістити вишиті рушники, різні глиняні глечики, роблені та живі квіти, усе те, що є типовим для старого українського житла. У куточку стоїть лавка, на котрій сидять жінки у домашніх на-ціональних українських костюмах. Вони тихо співають стару й сумну українську народну пісню /пісню можна вибрати за особистим смаком або підібрати фонограму/. Під тиху пісню виходить ведуча та ще три дівчини, які будуть разом із нею вести вечір.
Ведуча: Серед великих світочів духу, яких дали людській цивілізації народи нашої країни, одне з найпочесніших місць належить Тарасові Григоровичу Шевченку.
1 дівчина: Незабаром відзначається день народження Кобзаря. І нам хотілось би сьогодні згадати окремі сторінки життя вірного сина свого народу - Тараса Григоровича Шев-ченка.
/Пісня потрохи змовкає/.
2 дівчина: Він побачив світ 9 березня 1614 року в селі Моринцях колишнього Звенигородського повіту на Київщині в родині кріпаків Григорія Івановича і Катерини Якимівни Шев-ченків. Того дня народилася панові Енгельгардтові ще одна кріпацька душа, а Україні - її гордість і слава, її великий. народний співець.
3 дівчина: Коли Тарасові сповнилося два роки, його родина залишає Моринці й повертається до рідного батьківського села Кирилівки. Тут, в убогій селянській хатині, "У гаї, над чистим ставом край села" пройшли дитячі літа Тараса.
І дівчина: Не по-дитячому сумні то були літа. Голодний, обірваний хлопчик самотужки знайомився зі світом.
2 дівчина: Нестерпна нужда і тяжка виснажлива праця рано звели в могилу матір і батька Тараса. В сільській метричній книзі без почуття гіркого гумору поставлено такий діагноз цих двох смертей: померли "з натуральної хвороби".
3 дівчина: Інший, жахливий і страшний "діагноз" поставив згодом сам Тарас:
Там матір добрую мою,
Ще молодую, -
у могилу Нужда та праця положила.
Там батько, плачучи з дітьми,
(А ми малі були і голі),
Не витерпів лихої долі
Умер на панщині...
Ведуча: Після смерті матері дев'ятилітньому Тарасові довелося щодня відчувати сліпу ненависть, лихе слово і тяжку руку злої мачухи Оксани Терещенко, яка прийшла в хату вдівця зі своїми трьома дітьми. А коли через два роки помер і батька, життя одинадцятилітнього сіромахи стало й зовсім нестерпним.
1 дівчина: Залишившись перед усіма життєвими вітрами й него-дами беззахисними й голими, п'ятеро кріпацьких круглих си-ріт /старшому Микиті - чотирнадцять, а найменшому Йосипу - заледве чотири/, "розлізлися межи людьми, мов мишенята". На власний хліб, "у люди" пішов і малий Тарас.
2 дівчина: Для 11-річного підлітка розпочалися довгі й важкі його "університети". Ще за життя батьків восьмирічного Та-раса вперше оддали в науку до молодого дяка Павла Рубана, а після смерті батька - до сільського дяка Богорського. Гірка то була наука з-під замашних різок п'яних дячків.
3 дівчина: Заставши якось дяка п'яним, школяр по-своєму розрахувався з ним за науку - наскільки вистачило дитячих сил він відшмагав наставника різками.
Ведуча: Єдиною розрадою тих років було перше глибоко й чисте кохання Тараса до такої ж, як і він, кріпацької сироти - чор-нобривої Оксани Коваленко, світлу згадку про яке він проніс через все життя. Це їй він присвятив поему "Мар'яна-чорниця" ("На пам'ять того, що давно минуло").
1 дівчина: У посвяті згадано
...того сироту,
Що в сірій свитині,
Бувало, щасливий,
Як побачить диво -
Твою красоту.
Кого ти без мови,
Без слова навчила
Очима, душею,
Серцем розмовлять.
2 дівчина: Тарас робив на панській кухні, вчився малярству у Вільні, два з половиною роки "прокозачкував" у пана Енгельгардта, але ніякі труднощі не зломили хлопчика - не лакейської був той вдачі!
3 дівчина: Переїзд до Петербургу повністю змінив його життя. Але слово "переїзд" не зовсім підходить у даному випадку. Понад два місяці власними ногами міряв той шлях (з Вільно до Петербурга) Шевченко із челяддю пана Енгельгардта., А шлях
був немалий - восьмисоткілометровий.
Ведучий: Був то страшний і повчальний шлях, про що згодом поет писав так у своїй "Катерині":
...Аж на серці похолоне,
Як його згадаю.
Попоміряв і я колись -
Щоб його не мірять!..
Розказав би про те лихо,
Та чи то ж повірять!
1 дівчина: Білі липневі ночі. Юнак у засмальцьованій фарбами одежі крадькома пробирається в сутінках Літнього саду. Переконавшись, що ніхто не слідкує за ним, сідає біля Сатурна,
розкладає свої небагаті малярські приладдя і починає пра-цювати.
2 дівчина: Він настільки захоплений роботою, що не помічає, як до нього підходить незнайомий і уважно розглядає ескіз.
2 дівчина: "Ти часто ходиш сюди малювати?" - нарешті запитує незнайомий. Юнак прудко підводиться, розгублено дивиться на нього, прагнучи розпізнати в ньому друга чиворога, і після хвилини мовчання, ніяковіючи відповідає: "Кожну неділю..."
Так розпочинається знайомство, що докорінно змінить долю кріпака. Іван Сушенко, гуманний і добрий, відтепер стане другим учителем молодого художника.
Ведучий: Перегорнемо ще одну сторінку життя поета - викуп з неволі. Енгельгардт запросив 2500 карбованців. Названа сума була занадто великою. Зібрати її серед зацікавлених було просто немислимо. Довелося звернутися до випробуваного методу. За тих часів художники нерідко допомагали талановитим крі-пакам вириватися з кріпацької залежності, продаючи через ло-терею свої твори. На виручені
Loading...

 
 

Цікаве